Справа № 161/15559/24
Провадження № 1-кп/161/1337/24
м. Луцьк 28 жовтня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024030580001886 від 29.05.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, із середньою-спеціальною освітою, не одружений, працюючий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
раніше судимий:
- 20 січня 2011 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі,
-11 березня 2016 роком вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, 04.01.2019 року звільнений з Маневицької ВК №42 умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 11 днів -
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України.
В січні 2023 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу та в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх діянь та бажаючи їх настання, у невстановленому місці та за невстановлених обставин незаконно придбав вибуховий пристрій, який згідно висновку експерта № КСЕ-19/103-24/8265 від 17.07.2024 є саморобним вибуховим пристроєм (саморобної ручної осколкової гранати «хаттабка»), який конструктивно складався із корпусу гранати ОГ-17 30-мм пострілу гранатометного ВОГ-17М та уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ, який того ж дня незаконно переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де до 29.05.2024 зберігав вказаний пристрій на даху даного багатоквартирного будинку, а саме у схованці між будівельним сміттям.
Таким чином, ОСОБА_8 , обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, 29 травня 2024 року, о 00 год. 41 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи на даху п'ятиповерхового будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ігноруючи встановлені у суспільстві загальноприйняті правила поведінки, з метою тривалого порушення спокою громадян та умисного пошкодження чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, допустив грубе порушення громадського порядку із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Так, ОСОБА_8 , маючи у своєму володінні саморобний вибуховий пристрій типу «Хаттабка», що конструктивно складається із корпусу гранати ОГ-17 30-мм пострілу гранатометного ВОГ-17М та уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ, який до того незаконно придбав та зберігав у схованці на даху вказаного вище будинку, усвідомлюючи, що прилегла до будинку територія являється громадським місцем, де розташований автотранспорт громадян, шляхом відокремлення запобіжної чеки привів вказаний вибуховий пристрій у бойову дію та скинув з даху на прилеглу територію поряд з будинком АДРЕСА_2 , внаслідок чого відбувся вибух, яким було пошкоджено розташовані поряд транспортні засоби, а саме автомобіль «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , автомобіль марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , автомобіль марки «Renault Megane» д.н.з НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , а також спричинив тривале порушення спокою жителів прилеглих будинків, які на той час відпочивали у нічну пору доби.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він своїми умисними протиправними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України визнав у повному обсязі. Повністю погодився з часом, місцем та обставинами скоєння кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті. Просив пробачення у потерпілих та суворо не карати. Призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 29.05.2024 року, її автомобіль марки «Renault Megane» д.н.з НОМЕР_3 знаходився біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вночі почула якийсь вибух, пізніше дізналася що в результаті вибуху гранати її автомобіль зазнав пошкоджень. Шкоду обвинувачений їй відшкодував у повному обсязі, претензій до нього немає. Вирок просив ухвалити на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив що 29.05.2024 року, його автомобіль марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 знаходився біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вночі почула якийсь вибух, пізніше дізналася що в результаті вибуху гранати, його автомобіль зазнав пошкоджень. Шкоду обвинувачений йому відшкодував у повному обсязі, претензій до нього немає. Вирок просила ухвалити на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив що 29.05.2024 року, його автомобіль марки Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Вночі почула якийсь вибух, пізніше дізналася що в результаті вибуху гранати, його автомобіль зазнав пошкоджень. Шкоду обвинувачений йому відшкодував у повному обсязі, претензій до нього немає. Вирок просила ухвалити на розсуд суду.
Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого, потерпілих, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо особи обвинуваченого, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_8 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані як незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; окрім того він своїми умисними протиправними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 (із подальшими змінами), при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» з 23.12.2003 року по 02.01.2004 року з діагназом «Розлад адаптації у вигляді тривожно-депресивної реакції». в інших установах міста на обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставина, яка обтяжує покарання суд визнає рецидив злочину.
Враховуючи досудову доповідь ДУ «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» ФДУ «Центр Пробації» у Волинській області, ОСОБА_8 відмовився брати участь у складенні досудової доповіді та надавати пояснення відносно. З урахуванням наявної інформації із матеріалів кримінального провадження, інформація про соціальне оточення -відсутня. Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про неможливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
З урахуванням викладеного, а саме той факт, що обвинувачений провину визнав в повному обсязі, в скоєному розкаявся, матеріальну шкоду відшкодував повністю, але раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, що йому потрібно призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави, витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні у розмірі 41122,77 грн.
Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Луцького міськрайонного суду 04 червня 2024 року, 11 червня 2024 року.
Речові докази: два зразки проби ґрунту та 1 контрольний зразок ґрунту, два недопалки, фрагмент сліду низу взуття, виявлений на даху будинку, пластикову пляшку, недопалок, стяжку, два носки чорного кольору, металеві і полімерні об'єкти дослідження, зразки грунту, сліди рук, змив №1 та №2, зразок букального епітелію, що зберігаються у камері схову речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області-знищити; мобільний телефон марки «Айфон 7», що зберігається у камері схову речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області- повернути ОСОБА_8 .
Керуючись cт. ст. 127-129, 368-370, 373- 374, 392, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання:
?За ч.1 ст.263 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
?За ч.4 ст.296 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом часткового складання покарань та остаточно призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Продовжити строк дії покладених обов'язків на ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили без змін.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту проведення вироку до виконання.
Врахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_8 час находження під вартою згідно ухвали Волинського Апеляційного суду з 04 липня 2024 року по 08 липня 2024 року.(звільнено з під варти у зв'язку із внесенням застави).
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави, витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні у розмірі 41122,77 грн.
Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Луцького міськрайонного суду 04 червня 2024 року, 11 червня 2024 року.
Речові докази: два зразки проби ґрунту та 1 контрольний зразок ґрунту, два недопалки, фрагмент сліду низу взуття, виявлений на даху будинку, пластикову пляшку, недопалок, стяжку, два носки чорного кольору, металеві і полімерні об'єкти дослідження, зразки грунту, сліди рук, змив №1 та №2, зразок букального епітелію, що зберігаються у камері схову речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області-знищити; мобільний телефон марки «Айфон 7», що зберігається у камері схову речових доказів Луцького РУП ГУНП у Волинській області- повернути ОСОБА_8 .
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя:
Вирок складений і видрукуваний у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя: