Справа № 754/1419/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14802/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Зотько Т.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
22 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Редіч Наталії Юріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року, ухвалене у складі судді Зотько Т.А., у справі № 754/1419/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Зазначав, що він з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Майже одразу, після народження сина, вони припинили спільне проживання, не спілкуються між собою, однак незважаючи на їх відносини з відповідачкою, він спілкувався із сином та приймав участь у його вихованні та розвитку і відповідачка не перешкоджала цьому жодним чином. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року визначено місце проживання ОСОБА_3 із матір'ю ОСОБА_2 та стягнуто з нього аліменти на користь останньої на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, він поселив відповідачку та їх спільного сина у себе вдома, однак через декілька тижнів відповідачка забрала їх сина та зникла, після чого на зв'язок не виходила. Фактично із моменту зникнення сина, відповідачка на телефонні дзвінки не відповідає, жодного разу не зателефонувала позивачу та про фактичне місце проживання дитини не повідомила, що вказує на факт ізолювання дитини від нього. На усі спроби зв'язатися з відповідачкою через спільних знайомих або її батьків, з метою узгодження побачень чи простого спілкування по телефону та за допомогою інших мобільних додатків з сином, відповідачка не реагує, а тому такі її дії він розцінює як перешкоди у спілкуванні з дитиною. 09 вересня 2022 року він звернувся із заявою до Деснянського УП ГУНП у м. Києві про створення перешкод у спілкуванні з сином та ймовірного завдання тілесних ушкоджень сину з боку відповідачки. За результатами його звернення Деснянським УП ГУНП у м. Києві зареєстровано кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР №12022105030001044 від 09 вересня 2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив:
зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_3 та визначити йому наступний графік спілкування, виховання та проведення часу з дитиною:
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. першого числа поточного місяця до 20:00 год. п'ятого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері;
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. дев'ятого числа поточного місяця до 20:00 год. одинадцятого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері;
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. сімнадцятого числа поточного місяця до 20:00 год. двадцять першого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері;
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. двадцять п'ятого числа поточного місяця до 20:00 год. двадцять сьомого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері;
- у дні, які припадають на державні свята, день народження дитини, батьків, батько проводить час з дитиною не менше трьох годин, у випадку перебування дитини у ці дні з батьком, дитина проводить час з матір'ю не менше трьох годин;
- під час літніх місяців, щороку у парні роки з 9:00 год. першого червня до 20:00 год. шістнадцятого липня дитина проводить з батьком за його місцем проживання, у непарні роки - з 9:00 год. сімнадцятого липня до 20:00 год. тридцять першого серпня дитина проводить з батьком за його місцем проживання;
- місце передачі батькові дитини та її повернення матері відбувається за місцем реєстрації дитини, однак за попередньою домовленістю між батьками передача та повернення дитини може відбуватися в будь-якому іншому узгодженому місці;
- під час перебування дитини з матір'ю батько має право на необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку (Vibеr, Skipe, Telegram, тощо) враховуючи час навчання та відпочинку дитини.
встановити обов'язок та зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти його засобами телефонного, поштового або електронного зв'язку про факти захворювання та лікування сина та узгоджувати з ним рішення, що стосуються освітнього шкільного та позашкільного розвитку сина.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною - малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено способи участі у вихованні та спілкуванні батька, ОСОБА_1 , з малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, у тому числі шляхом використання програм «Sкуре», «Vіbег», «Теlеgram» чи інших месенджерів в будь-який вільний для дитини час, з урахуванням розпорядку дня дитини, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, відпочинку дитини, тощо.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішеннямсуду, адвокат Редіч Н.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази того, що відповідачка систематично перешкоджає спілкуванню позивача з сином та забороняє сину підтримувати зв'язок із батьком. Після виїзду закордон для тимчасового проживання відповідачка неодноразово приїжджала із малолітнім сином до України, зокрема і до міста Києва, однак жодного разу не повідомляла позивачу про своє місце перебування в Україні. За результатами розгляду справи, суд першої інстанції встановив саме той спосіб спілкування батька із сином, якого відповідачка систематично не дотримувалась у добровільному порядку, а відтак відсутні будь-які підстави вважати, що остання, перебуваючи за кордоном, буде добровільно виконувати рішення суду та сприяти спілкуванню позивача із сином. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що визначений позивачем спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною призводить до обов'язку відповідачки проживати разом з дитиною за місцем їх проживання в Україні, що істотно порушує конституційний принцип вибору місця проживання. Також, зазначає, що якщо суд вважав, що в реаліях сьогодення запропонований позивачем графік не може бути виконаний внаслідок певних обставин, суд мав самостійно визначити графік побачень батька із дитиною. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачка разом із малолітнім сином постійно проживає за межами України. Задоволення позовних вимог лише в частині встановлення спілкування дитини з батьком засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, в подальшому фактично призведе до того, що у випадку, коли відповідачка разом із дитиною перебуватиме на території України, позивач не матиме змоги реалізовувати своє право на підтримання з дитиною регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Адвокат Дубчак Л.С., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечує проти доводів представника позивача вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні адвокат Грабовий О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Мілетич О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с. 17).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір'ю ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь останньої на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття (т.1, а.с. 18-21).
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні їх спільної дитини, останній порушив перед судом питання про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 та визначення наступного порядку його участі у вихованні дитини: - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. першого числа поточного місяця до 20:00 год. п'ятого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. дев'ятого числа поточного місяця до 20:00 год. одинадцятого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. сімнадцятого числа поточного місяця до 20:00 год. двадцять першого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. двадцять п'ятого числа поточного місяця до 20:00 год. двадцять сьомого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - у дні, які припадають на державні свята, день народження дитини, батьків, батько проводить час з дитиною не менше трьох годин, у випадку перебування дитини у ці дні з батьком, дитина проводить час з матір'ю не менше трьох годин; - під час літніх місяців, щороку у парні роки з 9:00 год. першого червня до 20:00 год. шістнадцятого липня дитина проводить з батьком за його місцем проживання, у непарні роки - з 9:00 год. сімнадцятого липня до 20:00 год. тридцять першого серпня дитина проводить з батьком за його місцем проживання; - місце передачі батькові дитини та її повернення матері відбувається за місцем реєстрації дитини, однак за попередньою домовленістю між батьками передача та повернення дитини може відбуватися в будь-якому іншому узгодженому місці; - під час перебування дитини з матір'ю батько має право на необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку (Vibеr, Skipe, Telegram, тощо) враховуючи час навчання та відпочинку дитини. Також ОСОБА_1 просив суд встановити обов'язок та зобов'язати матір дитини ОСОБА_4 повідомляти його засобами телефонного, поштового або електронного зв'язку про факти захворювання та лікування сина та узгоджувати з ним рішення, що стосуються освітнього шкільного та позашкільного розвитку сина.
Відповідно до Висновку щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною №102/03/38-4045 від 27 вересня 2023 року, наданого Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 07 вересня 2023 року № 16) з метою забезпечення прав та інтересів дітей вважає за доцільне визначити участь батька, ОСОБА_1 , з малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, у тому числі шляхом використання програм «Sкуре», «Vіbег», «Теlеgram» чи інших месенджерів в будь-який вільний для дитини час, з урахуванням розпорядку дня дитини, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, відпочинку дитини, тощо.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ; зобов'язав ОСОБА_4 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановив способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , шляхом необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, у тому числі шляхом використання програм «Sкуре», «Vіbег», «Теlеgram» чи інших месенджерів в будь-який вільний для дитини час, з урахуванням розпорядку дня дитини, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, відпочинку дитини, тощо.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до положень ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до положень ст. 159 СК України метою визначення судом способів участі у вихованні дитини є визначення графіку безперешкодного спілкування із дитиною того із батьків, хто проживає окремо, який є обов'язковим для дотримання іншим із батьків, з ким проживає дитина.
Водночас, визначений судом графік спілкування із дитиною того із батьків, хто проживає окремо, не виключає можливість спілкування та проведення ним часу із дитиною понад установлений графік за згодою іншого із батьків.
Як було зазначено, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просив визначити наступний порядок його участі у вихованні дитини: - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. першого числа поточного місяця до 20:00 год. п'ятого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. дев'ятого числа поточного місяця до 20:00 год. одинадцятого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. сімнадцятого числа поточного місяця до 20:00 год. двадцять першого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9:00 год. двадцять п'ятого числа поточного місяця до 20:00 год. двадцять сьомого числа цього місяця - дитина проводить з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері; - у дні, які припадають на державні свята, день народження дитини, батьків, батько проводить час з дитиною не менше трьох годин, у випадку перебування дитини у ці дні з батьком, дитина проводить час з матір'ю не менше трьох годин; - під час літніх місяців, щороку у парні роки з 9:00 год. першого червня до 20:00 год. шістнадцятого липня дитина проводить з батьком за його місцем проживання, у непарні роки - з 9:00 год. сімнадцятого липня до 20:00 год. тридцять першого серпня дитина проводить з батьком за його місцем проживання.
Тобто, ОСОБА_1 фактично просив визначити графік позмінного проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним та відповідачкою протягом кожного місяця, а не спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, що не відповідає вимогам ст. 159 СК України, яка передбачає можливість усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення періодичних чи систематичних побачень.
При цьому, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року вже визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із матір'ю ОСОБА_2 .
Вимог про встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини та спілкуванні з нею, шляхом визначення чіткого графіка спілкування батька з дитиною у певні години певних днів, позовна заява ОСОБА_1 не містить.
Крім того, як було встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_2 разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхали на постійне місце проживання за кордон. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилався на відсутність належних доказів на підтвердження того, що відповідачка з сином виїхали за кордон. Водночас, вказані обставини по суті не оспорювалися сторонами, в апеляційній скарзі представник позивача сам зазначив, що періодами відповідачка разом з сином приїжджає до України, проте, не повідомляє його про це.
Також, як було встановлено, в рамках вирішення даного спору орган опіки та піклування в особі Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, надав Висновок щодо участі батька у вихованні малолітньої дитини від 27 вересня 2023 року №102/03/38-4045, згідно з яким орган опіки та піклування вважає за можливе визначити участь батька ОСОБА_1 , з малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку, у тому числі шляхом використання програм «Sкуре», «Vіbег», «Теlеgram» чи інших месенджерів в будь-який вільний для дитини час, з урахуванням розпорядку дня дитини, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, відпочинку дитини, тощо.
ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказаний висновок органу опіки та піклування щодо участі батька у вихованні малолітньої дитини від 27 вересня 2023 року №102/03/38-4045 є необґрунтованим та таким, що не відповідає інтересам дитини.
Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 при визначення способу його виховання та спілкування з сином шляхом установлення позмінного графіку проживання з батьком та матір'ю .
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що визначений спосіб спілкування із сином не позбавляє позивача права спілкування із ним в інший час за згодою відповідачки, а також права ініціювати питання встановлення іншого графіку участі у вихованні та спілкування із сином, який би відповідав вимогам ст. 159 СК України та був би виконуваним з огляду на фактичні обставини життя сторін.
Також колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 засобами телефонного, поштового або електронного зв'язку про факти захворювання та лікування сина та узгоджувати з ним рішення, що стосуються освітнього шкільного та позашкільного розвитку сина. Встановлення таких зобов'язань не відповідає предмету спору та не підлягає примусовому виконанню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Редіч Наталії Юріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді