справа № 369/6972/22 головуючий у суді І інстанції Янченко А.В.
провадження № 22-ц/824/12708/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
23 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Данилейко Є.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_4 про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
У серпні 2023 року позивач звернулася до суду із позовом і просила суд стягнути з відповідача 1 на її користь страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.; стягнути з відповідача 2 на її користь різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 275 081,39 грн. та витрати у зв'язку евакуацією транспортного засобу у розмірі 3 300,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 грудня 2021 року о 17.50 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volvo V40» р/н НОМЕР_1 , по автодорозі М06 3 км + 200 м. с. Бузова-Миколаївка Бучанського району Київської області, не врахував безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхавши на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та знаходився під її керуванням. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальної шкоди. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2022 року у справі № 369/231/22 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_4 . На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, на дату ДТП була застрахована відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ №206789564, виданого АТ ПрАТ «СК «Український Страховий Стандарт» дійсного на дату ДТП. З метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач замовила огляд пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_2 , у оцінювача ФОП « ОСОБА_5 ». На підставі огляду було складено Звіт про оцінку КТЗ №2828 від 06 січня 2022 року. Так, відповідно до Звіту про оцінку КТЗ №2828 від 06 січня 2022 року, вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_2 складає 405 081,39 грн. Ліміт відповідальності страховика за Полісом №206789564 складає 130 000,00 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_3 130 000,00 грн. страхового відшкодування. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 197 081,39 грн. майнової шкоди завданої внаслідок ДТП.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до нього через неправильне застосування норм процесуального та матеріального права та ухвалити у цій частині рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 , зазначає, що під час ДТП Цивільно-правова відповідальність відповідача-2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт»ліміт страхового відшкодування за шкоду задану майну 130 000,00 грн., розмір франшизи 0 (нуль) гривень, що підтверджується полісом № 206789564 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Таким чином, частка відповідальності відповідача-2 становить різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом страхового відшкодування 130 000,00 грн. Згідно Звіту № 2828 про оцінку КТЗ «Mercedes-Benz» С 200 державний номер НОМЕР_2 складеного 06 січня 2022 року вартість відновлювального ремонту КТЗ 491 077,61 грн., що перевищує його ринкову вартість (405 081,39 грн.). Крім того, вказує, що у Звіті № 2828 про оцінку КТЗ «Mercedes-Benz» C 200 державний номер НОМЕР_2 складеному 06 січня 2022 року не визначено вартість зазначеного транспортного засобу після ДТП, що в свою чергу унеможливлює визначення розміру шкоди, яка можливо підлягає стягненню з відповідача 2. В свою чергу, Договір купівлі-продажу транспортного засобу 8043/2023/3698358 від 10 березня 2023 року, згідно якого вартість транспортного засобу «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 у пошкодженому стані склала 78 000,00 грн. не може бути належним доказом вартості транспортного засобу після ДТП.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скарги залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» сторонами не оскаржується, а відтак, у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Судом встановлено, що 04 грудня 2021 року о 17.50 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volvo V40» р/н НОМЕР_1 , по автодорозі М06 3 км + 200 м. с. Бузова-Миколаївка, Бучанського району, Київської області, не врахував безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхавши на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та знаходився під її керуванням.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальної шкоди.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2022 року у справі № 369/231/22 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого трапилась зазначена дорожньо-транспортна подія, визнаний ОСОБА_4 .
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, на дату ДТП була застрахована відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ №206789564, виданого АТ ПрАТ «СК «Український Страховий Стандарт» дійсного на дату ДТП.
З метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач замовила огляд пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_2 , у оцінювача ФОП « ОСОБА_5 ».
На підставі огляду було складено Звіт про оцінку КТЗ №2828 від 06 січня 2022 року, відповідно до якого, вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ «Mercedes-Benz» р/н НОМЕР_2 складає 405 081,39 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 491 077,61 грн.
Ліміт відповідальності страховика за Полісом № 206789564 складає 130 000,00 грн.
Ухвалюючи в оскаржуваній частині рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ліміт відповідальності страховика за полісом №206789564 складає 130 000,00 грн., з другого відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню різниця між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 197 081,39 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95 цс 20).
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, спеціальною нормою визначено, що у разі якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), який зводиться до наступного. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів визначення вартості транспортного засобу після ДТП, апеляційним судом відхиляються з огляду на наступне.
Враховуючи те, що розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz» визначено у розмірі 491 077,61 грн., цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована в ПрАТ «СК «Український Страховий Стандарт» з лімітом відповідальності у сумі 130 000,00 грн., а також беручи до уваги продаж позивачем пошкодженого транспортного засобу за ціною у розмірі 78 000,00 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «Mercedes-Benz», яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , становить 197 081,39 грн. (405 081,39 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 78 000,00 грн. (вартість транспортного засобу у пошкодженому стані) - 130 000,00 грн. (ліміт відповідальності першого відповідача за полісом ОСЦПВВНТЗ).
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 525/1592/18.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста
статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність
і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним
у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір матеріального збитку, а відповідачем не спростовано заявлений розмір матеріального збитку.
Заперечуючи щодо вартості автомобіля «Mercedes-Benz» після ДТП, яка позивачем визначена за ціною його продажу, відповідач не надав суду жодного доказу на спростування зазначеної позивачем вартості, а саме 78 000,00 грн.
При цьому, відповідач і його представник, не погоджуючись з зазначеною вартістю не провели самостійно експертне дослідження на предмет визначення такої вартості і не просили суд призначити відповідну експертизу.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки автомобіль «Mercedes-Benz» внаслідок ДТП вважається фізично знищеним, тому позивач має право на відшкодування відповідачем шкоди у вигляді різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП за вирахуванням сплаченого йому страхового відшкодування, а саме у сумі 197 081,39 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги з урахуванням наведених в цій постанові апеляційного суду підстав та обґрунтувань, зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зроблений судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.