21 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2024 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме:
- мобільний телефон «iPhone 11 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім - карткою «Київстар»;
- мобільний телефон «REDMI» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ;
- три пакетики з сухою подрібненою речовиною рослинного походження, та інгаляційний пристрій для куріння;
- зубну щитку ОСОБА_6 ;
- кошти в сумі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) доларів США, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що клопотання було розглянуто слідчим суддею з порушенням строку, визначеного КПК України.
Крім того, ні в клопотанні, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вилучені речі, а також яким чином могли дані речі бути використані як знаряддя вчинення злочину.
Також адвокат стверджує, що обставини кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, ґрунтуються виключно на припущеннях, повідомлена підозра є необґрунтованою, додатки додані до клопотання сумнівні, так як не містять жодного доказу, які б давали права підозрювати, що ОСОБА_6 причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за відсутності не з'явившихся учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000001317 від 14.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2024 було надано доз0віл на проведення обшуку у всіх итлових та нежитлових спорудах та приналежних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено вказане в клопотанні майно.
В подальшому постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 12023000000001317 від 14.07.2023 речовим доказом.
20.08.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме:
- мобільний телефон «iPhone 11 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім - карткою «Київстар»;
- мобільний телефон «REDMI» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ;
- три пакетики з сухою подрібненою речовиною рослинного походження, та інгаляційний пристрій для куріння;
- зубну щитку ОСОБА_6 ;
- кошти в сумі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) доларів США, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2024 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вищевказаного майна, яке відповідає ознакам речового доказу згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстави для арешту цього майна.
При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.
При цьому, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри є безпідставними, так як арешт накладено з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України і на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів також не заслуговують на увагу, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Решта доводів апеляційної скарги також є недоведеними, тому не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на вилучене майно під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме:
- мобільний телефон «iPhone 11 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім - карткою «Київстар»;
- мобільний телефон «REDMI» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ;
- три пакетики з сухою подрібненою речовиною рослинного походження, та інгаляційний пристрій для куріння;
- зубну щитку ОСОБА_6 ;
- кошти в сумі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять) доларів США, з метою забезпечення збереження речових доказів, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5993/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 757/37318/24-к
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1