Справа № 11-сс/824/6178/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/39273/24-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
21 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01.11.2024 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чебоксари, Російської Федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року, у задоволенні клопотання відмовити.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Зокрема, повідомлена підозра є необґрунтованою, у зв'язку із відсутністю доказів причетності ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилання сторони обвинувачення на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності є оціночним поняттям, яке не несе в собі будь-якого доказового значення, з огляду на долучені до матеріалів клопотання докази, обґрунтованість підозри не підтверджено.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведено.
Крім того, захисник підозрюваного стверджує, що строк дії ухвали слідчого судді перевищує строк досудового розслідування.
Так, в даному випадку строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 10 місяців, тобто до 23.09.2024. У матеріалах долучених до клопотання жодних відомостей щодо продовження чи зупинення строків досудового розслідування, а також їх обчислення, що може надати інформацію про кінцевий строк досудового розслідування після 23.09.2024, відсутні.
В свою чергу, 19.08.2024 стороною обвинувачення повідомлено про завершення досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Таким чином, на момент завершення досудового розслідування, сукупний строк досудового розслідування, обрахований із врахуванням положень статей 219 та 290 КПК України, становить 35 календарних днів.
У своєму клопотанні сторона обвинувачення просила продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто у строк, що виходить за межі досудового розслідування та суперечить положенням ч. 3 ст. 197 КПК України.
Окрім цього, захисник вказує і на те, що під час розгляду справи слідчим суддею були проігноровані обставини, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, утриманців, наявність бойового досвіду, отриманого під час участі в АТО/ОСС та оборони міста Києва та Київської області, військово-політична ситуація в Україні - можливість залучення ОСОБА_8 , як досвідченої особи, до участі в обороні України.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023161180000646, у якому 23.11.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. В подальшому, 13.08.2024 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаному з проникненням в житло та інше приміщення, спрямованого на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою та в умовах воєнного стану; у незаконному позбавленні волі людини, вчиненого щодо двох осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, вчиненого організованою групою.
25.11.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.01.2024. В подальшому цей строк було неодноразово продовжено, востаннє ухвалою слідчого судді від 10.07.2024 до 07.09.2024.
16.08.2024 підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_7 серед інших повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646.
03.09.2024 слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яка підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, а також того, що на даний час у цьому кримінальному провадженні необхідний час для виконання вимог ст. 290 КПК України, у зв'язку з чим строк тримання під вартою ОСОБА_8 підлягає продовженню.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року клопотання слідчого задоволено та ОСОБА_8 продовжено строк дії застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01.11.2024.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду зазначеного клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведена стороною обвинувачення та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними доказами.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для продовження щодо підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробила сторона обвинувачення стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання сторони захисту на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер і досить високий ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, твердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги про незаконність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, на думку колегії суддів, також є необґрунтованими.
Так, згідно наданих матеріалів, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.04.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023161180000646, у якому 23.11.2023 продовжено до 10 місяців, тобто до 23.09.2024 включно.
16.08.2024 підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_7 серед інших повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 12023161180000646.
При цьому, відповідно ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 продовжено слідчим суддею з дотриманням вимог ч. 1, 3 ст. 197 КПК України.
Посилання захисника на характеризуючі данні про особу підозрюваного, наведені в апеляційній скарзі, як вважає апеляційний суд, не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за їх вчинення навіть з урахуванням особи підозрюваного, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01.11.2024 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4