Справа № № 585/3673/23
Номер провадження 1-в/585/239/24
25 жовтня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни, Сумської обл., громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9 класу Роменської ЗОШ І-ІІ ступенів №6, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , засудженого 13.03.2024 року Роменським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,-
Начальник Роменського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області звернувся до суду із поданням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2024 за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 1 рік, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Свої вимоги мотивує тим, що на обліку в Роменському районному секторі №3 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області перебуває засуджений ОСОБА_4 з 22.04.2024 року. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.5 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" з 1 січня 2023 року по 31.12.2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2684 грн. Для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум складає 2684 грн. ? 50% =1342 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму 2684 грн. Згідно вироку суду злочин вчинено 23.06.2023 року, вартість викраденого майна складає 1483 грн., що, враховуючи норми законодавства України виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України. Згідно ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Представник Роменського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області подав заяву, в якій просив розглядати подання у його відсутність, яке підтримував повністю.
У суді прокурор не заперечував проти задоволення подання органу пробації.
Засуджений до судового засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, надав заяву про розгляд подання без його участі, просить подання задовільнити.
Законний представник засудженого в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд подання без її участі, подання просить задовільнити.
Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Вислухавши прокурора, перевіривши доводи подання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що у Роменському районному секторі №3 філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області на виконанні знаходиться вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2024 року стосовно ОСОБА_4 , що надає Роменському міськрайонному суду Сумської області право розглянути подання.
Судом встановлено, що вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, відповідно до якого вартість викраденого майна засудженим становила 1483 грн.
Разом з тим, Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року.
У відповідності до вказаного закону ст. 51 КУпАП викладено в такій редакції: «Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб».
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Беручи до уваги викладене,фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Відповідні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 по справі №567/507/23.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IVПК для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX, з урахуванням положень ст. 5 КК України, на теперішній час кримінально караним є крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрата майна, які мали місце у 2023 році, якщо вартість майна - предмету кримінального правопорушення становить більше 2684 (1342х2=2684).
Водночас, як зазначалось вище, вартість майна, за крадіжку якої ОСОБА_4 засуджений вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.04.2024, становить 1483 грн., тобто менше двох розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які встановлені на моменти вчинення відповідних діянь.
Таким чином вказані діяння не можуть вважатись кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення ОСОБА_4 засуджений зазначеним вироком, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено адміністративну відповідальність, 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_4 засуджений за вчинення діяння, кримінальна караність якого усунута, та на теперішній час не відбув призначене покарання, не звільнений від нього в порядку ч. 1 ст. 78 КК України, подання підлягає задоволенню, а засуджений ОСОБА_4 звільненню від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України,
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2024 за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 1 рік, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Апеляція може бути подана до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення .
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ -підпис ОСОБА_1
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Станом на 25.10.2024 року ухвала не набула законної сили.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1