Постанова
Іменем України
21 жовтня 2024 року
смт Краснопілля
cправа № 578/785/24
провадження № 3/578/483/24
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Косар А. І. розглянув у приміщенні суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області справу про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
особа, щодо якої розглядається справа:
ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , село Бранцівка Краснопільського району Сумської області; громадянство України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Паспорт: НОМЕР_2 від 12.02.2009, військовослужбовець, є особою з інвалідністю третьої групи внаслідок війни
учасники судового провадження:
ОСОБА_1 у статусі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
та установив:
05.07.2024 з відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області до Краснопільського районного суду Сумської області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.082024 головуючим суддею визначено Алевтину Іванівну Косар.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 283105 від 17.06.2024 - 17 червня 2024 року о 14:17 год. в с. Мезенівка за вул. Бранцівськагр. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )керував мопедом Spark SP 125C-2CD номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння ділянки очей, млява мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився під відеозапис на порт. відео №11139348/6, № 1113023049/1. за статтею 213 КУпАП притягується повторно протягом року, постанова Тростянецького районного суду від 06.11.2023, справа № 588/221/23, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
До протоколу додаються:
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленними у нього ознаками:запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння ділянки очей, млява мова;
Направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно з яким у зв'язку із виявленням ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 17.06.2024 о 14:26 год. направлено на огляд до КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних закховювань», однак огляд не проводився;
DVD-R диск із відеозаписами з місця події (два відеофайли), на відео DSJ -0000000-000000 2024/06/17 14:17:37 якого зафіксовано як польовій дорозі був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Патрульний поліцейський Карпенко звертає увагу, що ОСОБА_1 їде без шолома. З'ясував, що у останнього немає посвідчення водія та питає, а чому їдете, на що отримав відпровідь..в інтересах служби. Далі о 14:21:45 поліцейський звертається до Моісеєнка з пропозицією пройти огляд на стан алкогольного сп'ягніння, оскільки той став проти вітру..і у нього є запах. Далі поліцейський роз'яснює Моісеєнку які у нього є варіанти у цій ситуації що склалася. ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки, та в закладі охорони здоров'я;
Довідка інспектора про відсутність в інформаційній системі МВС України відомостей про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
Постанова поліцейського Серія ЕНА № 2413747 від 17.05.2024 стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП;
Постанова Тростянецького районного суду Сумської області від 06 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130КУпАП, згідно з якою 06 листопада 2023 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн без позбавлення права керування транспортним засобом.
На засіданні суду 21.10.2024 ОСОБА_1 пояснив, що 17.06.2024 від рухався в с. Мезенівка на мопеді у службових справах, алкогольних напоїв не вживав, та був зупинений поліцейськими, підстава зупинки: без шолома керував засобом. Між ними виникла словесна перепалка, оскільки поліцейські поставилися до нього упереджено, натякали на розмову з його керівництвом. Які ознаки сп'яніння виявив у нього поліцейський йому не озвучили, тому він відмовився пройти освідування на стан сп'яніння. Просив справу закрити.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.2 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР, утворює самостійний склад, передбачений частиною першою статті 130 КУпАП. Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Частина друга статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Суд встановив, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії серії ААД № 283105 від 17.06.2024 не виписана об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП та п. 2.5. ПДР, за якою поліцейський кваліфікував дії ОСОБА_1 .
Щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак, які були зазначені поліцейським як ознаки саме алкогольного сп'яніння. суддя вважає потрібним зазначити, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5. ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 /далі - Інструкція/ достатніми підставами для огляду водіїв на стан сп'яніння є наявність у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України підстав вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому поліцейський самостійно визначає чи є підстави вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота;порушення координації рухів;порушення мови; виражене тремтіння пальців рук;різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці /Р. 1 Інструкції «Загальні положення»/.
У цій справі, як слідує з матеріалів відеозапису /14:21:45/, поліцейський при спілкуванні з ОСОБА_1 пропонує останньому пройти огляд на стан сп'яніння алкогольного сп'яніння… далі мовою оригіналу: « ОСОБА_2 ви стали проти вітру, у вас запах іде, пропоную пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння».
Таким чином, поліцейський не назвав жодної із зазначених ознак, тому у нього не було підстав пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. Про використання спеціальних технічних засобів мова не йшла.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Системний аналіз норм статті 130 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений частиною другою статті 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (стаття 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Вищевикладене свідчить про те, що поліцейським уповноваженого відділення поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні статті 251 КУпАП.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (чч. 1,2 статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до пункту 1 статті 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення - стаття 130 ч. 2 КУпАП, то провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247КУпАП.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247Кодексу України про адміністративні правопорушення, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.
Суддя А. І. Косар