Справа № 592/12611/24
Провадження № 1-кп/592/593/24
28 жовтня 2024 року м. Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми в особі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
установив:
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодонього на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 на підставі Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотання, суд приходить до таких висновків.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в тому, що 04.07.2024 він скоїв таємне викрадення чужого майна на суму 2 659 грн, що станом на день вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 028 грн).
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Таким чином діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_4 наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість викраденого майна не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на викладене, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України з огляду на приписи п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю судом, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючисьвимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, 3 ст. 5 КК України, ст. 7, 9, 100, 124, 129, 174, 284, 350, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Закрити кримінальне провадження № 12024200480002035 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» про відшкодування матеріальних збитків залишити без розгляду.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом з магазину «Єва» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Після набрання вироком законної сили скасувати арешт тайна ТОВ «РУШ»: туалетної води чоловічої Dolce&Gabbana The One, 30 мл, у кількості 1 шт.
Стягнути з ОСОБА_4 , р. н. о. к. п. п. НОМЕР_1 , на користь держави 1 514 грн 56 коп. витрат на залучення експерта, код класифікації доходів 24060300.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1