Справа № 592/15673/24
Провадження № 1-в/592/536/24
28 жовтня 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми заяву засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність з законом,-
встановив:
23.09.2024 року засуджений ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про приведення у відповідність вироку Глухівського міськрайонного суду Сумського області від 01.06.2021 року згідно чинних змін у законодавстві відносно ст.185 КК України за Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024.
У судовому засіданні засуджений - ОСОБА_4 заяву підтримав.
Прокурор - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, оскільки засуджений не підпадає під дію вказаного Закону.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали заяви, дослідивши особову справу засудженого, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.06.2021 вироком Глухівського міськрайонного суду Сумського області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі частини першої статті 71 КК України до даного покарання частково, у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі, приєднано невідбуте покарання, яке було призначене останньому за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2020 року та остаточно визначено йому до відбування покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного ) місяця позбавлення волі. (а.с.2-3 о.с.) Вирок набрав законної сили 01.07.2021 року.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1 135,00 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на теперішній час кримінально караними є крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрата майна, які мали місце у 2021 році, якщо вартість майна - предмету кримінального правопорушення - становить більше 2 270 грн. (1 135,00 грн. х 2 = 2 270 грн.)
Враховуючи те, що вартість викраденого майна ОСОБА_4 на час вчинення злочину становить 21 975,54 грн., яка перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 2021 рік - 2 270 грн., тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінальним правопорушенням - злочином.
За таких обставин, заява засудженого ОСОБА_4 є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 537, 539 КПК України, -
постановив:
Заяву засудженого ОСОБА_4 про приведення у відповідність вироку - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1