Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.
справа № 403/14313/12 (провадження № 61-10213ск24)
17 вересня 2024 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шестірікова Вячеслава Васильовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права на спадкове майно, ухвалою від 17 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
2. Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
3. Також відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
4. Пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
5. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
6. Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
8. Отже суддя-доповідач, отримавши касаційну скаргу має перевірити відповідність її форми і змісту вимогам статті 392 ЦПК України і у випадку якщо касаційна скарга подана без додержання таких вимог постановити ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
9. Також, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
10. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
11. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн.
12. Отже вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у справі колегія суддів також має встановити ціну позову та наявність підстав для відкриття касаційного провадження з урахуванням положень пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
13. Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 у цій справі є 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45 кв. м; квартири АДРЕСА_2 та 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 загальною площею 56,5 кв. м.
14. Отже позов містить майнові вимоги та, відповідно, ціну позову.
15. Водночас звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою ОСОБА_1 долучила до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору у розмірі 430,00 грн, при цьому не вказавши ціну позову, що є зловживанням процесуальними правами.
16. У зв'язку із цим Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2024 року залишив касаційну скаргу без руху та надав строк для усунення недоліків, зокрема, вказавши на необхідність надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
17. На виконання вказаної вимоги Верховного Суду заявником надіслано суду доказ визначення вартості спірного майна, а саме звіт від 21 серпня 2024 року про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 та оригінал квитанції про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 989,50 грн.
18. Водночас доказів вартості іншого майна, яке є предметом зустрічного позову (1/2 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45 кв. м та 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 загальною площею 56,5 кв. м.) заявником надано не було.
19. В свою чергу колегія судді приймаючи рішення про відкриття касаційного провадження у справі № 403/14313/12 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на це уваги не звернула, чим фактично не встановила відповідність касаційної скарги приписам пункту 2 частини третьої статті 389 та статті 392 ЦПК України, зокрема, не встановила дійсну ціну позову задля визначення чи підлягає постанова Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2024 року касаційному оскарженню.
20. На мою думку такі порушення вимог ЦПК України можуть вплинути на розуміння учасників справи та сторонніх спостерігачів підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 403/14313/12, а також викликати у них сумніви щодо неупередженості як судді-доповідача так і суддів, які входять до складу колегії.
За таких обставин, вважаю, що оскільки спір у цій справі стосується майнових прав, суддя-доповідач встановивши, що вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху належним чином не виконані, зокрема, в частині повідомлення суду ціни позову, мав або продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги або визнати неподаною та повернути заявнику касаційну скаргу. Таким чином висновок суду про необхідність відкриття касаційного провадження є передчасним.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 28 жовтня 2024 року.