24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №400/4163/24
адміністративне провадження № К/990/37311/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року
у справі №400/4163/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_6, у якому просив:
- визнати протиправними відмови у наданні (оформленні) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладені в листах вих.№1/3/2832 від 28 березня 2024 року, №7/1294 від 16 лютого 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 - відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 лютого 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків рішення суду, та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, проставити відповідні відмітки у військово-облікових документах ОСОБА_1 ..
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними відмови у наданні (оформленні) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації вих.№1/3/2832 від 28 березня 2024 року, №7/1294 від 16 лютого 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 9 лютого 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 9 лютого 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96грн., сплачений квитанцією №Y499 від 01 травня 2024 року.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 1 453,44грн..
24 липня 2024 року до суду надійшло клопотання про продовження строку виконання вимог ухвали без руху до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року продовжено строк виконання вимог ували без руху.
24 липня 2024 року до суду надійшло клопотання про продовження строку виконання вимог ухвали без руху до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року продовжено строк виконання вимог ухвали без руху на 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
01 серпня 2024 року до суду надійшло повторне клопотання про продовження строку виконання вимог ухвали без руху до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року продовжено строк виконання вимог ухвали без руху на 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
13 вересня 2024 року до суду надійшло повторне клопотання скаржника про продовження строку виконання вимог ухвали без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто апелянту.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані пояснення та докази, надані відповідачем при поданні апеляційної скарги та клопотань, а ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року прийнята з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник зазначає, що ним було здійснено направлення заявок до вищого командування щодо виділення асигнування ІНФОРМАЦІЯ_1 для сплати судового збору. Несплата судового збору не залежить від відповідача.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що процесуальний строк уже декілька разів продовжувався ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду, проте вимоги ухвал без руху, про продовження строку виконання вимог ухвали без руху на дату прийняття даної ухвали апелянтом не виконані, а тому підстав для повторного продовження апелянту строку на усунення недоліків немає.
У контексті вказаного, Верховний Суд зауважує про таке.
Приписами частини 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У відповідності до частин 2,6 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Питання ж необхідності звільнення від сплати судового збору, відстрочення/розстрочення сплати судового збору або ж продовження строку для усунення недоліків до закінчення режиму воєнного стану, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що процесуальний строк декілька разів продовжувався ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду, проте вимоги ухвал без руху, про продовження строку виконання вимог ухвали без руху на дату прийняття даної ухвали апелянтом не виконані, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для повторного продовження апелянту строку на усунення недоліків.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Враховуючи, що зміст ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 298 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №400/4163/24.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк