24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 120/4764/21-а
провадження № К/990/12293/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій і бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року (у складі головуючого судді - Заброцької Л.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Сторчака В.Ю., суддів: Гонтарука В.М. Граб Л.С.) у справі №120/4764/21-а,
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Казначейство, відповідач), в якому (з урахуванням уточнення позовної заяви) просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені при розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.08.2021 про здійснення на її користь безспірного списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі №127/7469/20, яким постановлено стягнути з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання коштів у розмірі 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди;
- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити безспірне списання коштів з державного бюджету на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі №127/7469/20;
- зобов'язати Державну казначейську службу України, на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подати у місячний строк з дня набрання сили судовим рішенням у справі, звіт про виконання цього судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 14.09.2020 на виконанні у відповідача знаходився виконавчий лист, виданий на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі № 127/7469/20 про стягнення на її користь моральної шкоди з Державного бюджету України у сумі 5 000 грн.; однак, отримавши на своє письмове звернення (заяву) від 25.03.2021 відповідь, позивач з'ясувала, що відповідач вказане рішення суду не виконує.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності ознак протиправності у діяннях відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 та відзначив, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність.
5. Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що відповідачем надано належні докази про направлення до Міністерства фінансів України листів із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504030 у строк, передбачений пунктом 39 Порядку №845, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача.
6. Окрім цього, іншою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 задоволено заяву позивача та прийнято відмову від позову в частині зобов'язання відповідача здійснити безспірне списання коштів з державного бюджету на користь позивача на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі №127/7469/20 та зобов'язання відповідача, на підставі статті 382 КАС України, подати у місячний строк з дня набрання сили судовим рішенням у справі, звіт про виконання цього судового рішення; визнано нечинним рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2021 в цій частині та закрито провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:
- скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, якою це рішення залишено без змін;
- направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції або ухвалити нове судове рішення, яким:
«1. Визнати протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені при розгляді заяви ОСОБА_1 від 21.08.2021 про здійснення на її користь безспірного списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі №127/7469/20.»;
- змінити іншу постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, зокрема, виключити з неї слова «негайно»; в іншій частині - залишити без змін.
8. Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає:
- пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №826/13511/17, від 21.09.2018 у справі №826/7371/15 стосовно застосування пунктів 39, 49 Порядку №845 (без системного аналізу їх положень) про обов'язок відповідача надати докази того, що він подав протягом одного місяця з дня надходження виконавчого листа у судовій справі Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету за зазначену мету, строків направлення Казначейством вказаних пропозицій після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача;
- пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України (суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів). Скаржник стверджує, що з листами відповідача у певний період у межах місячного строку, які було подано ним до Міністерства фінансів України щодо пропозиції про збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою, сторона позивача не була належним чином ознайомлена та не могла оцінити вказані листи, а тому, з огляду на вимоги частини дев'ятої статті 79 КАС України, суд апеляційної інстанції не міг взяти їх до уваги (як недопустимі).
9. Скаржник зазначає, що у листі від 02.10.2020 не йдеться про збільшення бюджетних призначень для виконання саме рішення у справі №127/7469/20, а тому він не стосується предмета доказування і є неналежним доказом. На думку сторони позивача, для того, щоб довести виконання обов'язку, передбаченого пунктом 39 Порядку №845, відповідачу слід було надати докази звернення до Міністерства фінансів України протягом місяця з дня надходження виконавчого листа пропозиції щодо необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету саме на зазначену мету (на виконання виконавчого листа у справі №127/7469/20).
10. Позивач також указує, що судами попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права не надано в оскаржуваних судових рішеннях відповідей на кожен її аргумент та довід.
11. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових рішень, виходячи зі змісту частини четвертої статті 338 КАС України.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 20.05.2022.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №120/4764/21-а.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30.07.2020 по справі №127/7469/20 позов ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з відповідного рахунку на користь ОСОБА_1 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області при незабезпеченні розгляду звернення ОСОБА_1 та не надання їй відповіді на вказане звернення.
17. Рішення суду набрало законної сили 30.07.2020 і з метою його виконання 13.08.2020 видано виконавчий лист.
18. 21.08.2020 позивачем подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області заяву з доданим до неї виконавчим листом у справі №127/7469/20, у якій на підставі статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 2, 6, 35, 36 Порядку №845 вона просила здійснити на її користь безспірне списання коштів державного бюджету на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі № 127/7469/20.
19. ГУ ДКСУ у Вінницькій області надіслано заяву позивача із додатками до Державної казначейської служби України.
20. 25 березня 2021 року на адресу відповідача позивачем було направлено письмове звернення (заяву), у якому вона повідомила про надсилання на адресу ГУ ДКСУ у Вінницькій області, зокрема, заяви від 21.08.2020 з виконавчим листом № 127/7469/20 та просила повідомити:
1) коли і яку конкретно заяву з відповідним виконавчим документом було отримано Казначейством;
2) коли і які конкретно дії було вчинено Казначейством на виконання вказаних у заявах рішень з посиланням на дати та номери справ;
3) коли і які конкретно суми на виконання яких саме рішень було перераховано Казначейством на вказаний у заяві рахунок;
4) які конкретно причини перешкоджали вчасно перерахувати всі стягнуті на користь позивачки кошти.
21. За результатами розгляду вказаної заяви, листом від 16.04.2021 №5-11-11/8072 відповідач повідомив позивача про те, що у Казначействі за бюджетною програмою 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. їх посадових і службових осіб» обліковується, зокрема, з 14 вересня 2020 року виконавчий лист Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/7469/20 про відшкодування на користь позивача коштів у розмірі 5 000 грн. (зареєстровано Казначейством 14 вересня 2020 року вх. 08-53199). Також у листі вказано, що у Казначействі за бюджетною програмою обліковується не виконаних виконавчих документів на загальну суму 69,91 млн. грн, які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/2372/20. Разом з цим зазначено, що питання стосовно перерахування позивачу коштів за виконавчими листами у справах №120/3248/19-а, №127/2372/20, №127/3025/20, №127/7469/20, №120/17085/20 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах відкритих асигнувань після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше вищевказаних виконавчих листів.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
24. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
25. Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
26. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі та по тексту - Порядок №845).
27. Відповідно до пункту 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Зміст зазначеного пункту кореспондується із положеннями абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
28. Пунктом 35 Порядку №845 визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):
1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;
2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;
4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;
5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.
29. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження. (пункт 36 Порядку №845).
30. Відповідно до пункту 38 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
31. Згідно з пунктом 39 Порядку №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчий лист, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №127/7469/20, надійшов на адресу казначейської служби та знаходився на виконанні за бюджетною програмою КПКВК 3504030 з 14.09.2020. Відповідачем надсилалися до Міністерства фінансів України, зокрема, листом від 02.10.2020 №5-05-1-05/17340, пропозиції щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України», тобто протягом одного місяця з дня надходження виконавчого документу у справі №127/7469/20, у зв'язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їх недостатність.
33. Отже, відповідачем направлявся до Міністерства фінансів України лист із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504030 у строк, передбачений пунктом 39 Порядку №845, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача.
34. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 17.11.2021 у справі №120/4766/21-а, правовідносини в якій є подібними, та які (висновки) правомірно були враховані судом апеляційної інстанції.
35. Судами також було встановлено, що Казначейство листами від 19.03.2021 №5-05-05/5910, від 12.04.2021 №5-05-1-05/7746, від 19.02.2021 №5-05-1-05/4004, від 04.01.2021 №5-05-1- 05/146, повторно подавало до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504030, тощо.
36. Більше того, судом апеляційної інстанції було враховано, що 21.09.2021 позивач отримала відповідь від відповідача, з якої дізналась, що серед отриманих нею на картковий рахунок коштів, були також кошти в розмірі 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2020 у справі №127/7469/20, у зв'язку з чим позивач відмовилась від позову в частинні стягнення зазначених коштів.
37. У доводах касаційної скарги позивач вказує про неврахування судами висновків щодо застосування пунктів 39, 49 Порядку № 845, викладених у постановах Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №821/444/17, від 29.04.2021 у справі №826/13511/17, від 21.09.2018 у справі № 826/7371/15.
38. У справі № 821/444/17 її матеріали не містили будь-яких доказів звернення Казначейства до Міністерства фінансів України із пропозиціями, що свідчило б про дотримання відповідачем порядку безспірного списання коштів на користь позивача за програмою КПКВК 3504030. Таким чином у справі № 821/444/17 Верховний Суд констатував бездіяльність ДКС України щодо невиконання виконавчого листа.
39. Зі змісту постанов Верховного Суду від 29.04.2021 та від 21.09.2018 у справах №826/13511/17 та №826/7371/15 відповідно висновується, що виконавчі документи перебували на виконанні за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», а тому судами застосовано норми пункту 49 Порядку № 845, яким установлений інший строк (а саме протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів) подання Казначейством до Мінфіну пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти.
40. У цій справі виконавчий документ перебував у відповідача на виконанні, починаючи з 14 вересня 2021 року за бюджетною програмою КПКВ 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб», а відтак строк подання Казначейством до Мінфіну пропозицій у частині збільшення видатків на виконання вказаної бюджетної програми врегульовано пунктом 39 Порядку №845.
41. Отже, висновки, викладені в указаних постановах Верховного Суду не підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а доводи касаційної скарги в цій частині не знаходять свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
42. Таким чином, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли вірного висновку про відмову у задоволені даного позову в частині визнання протиправними дій та бездіяльності Державної казначейської служби України в межах спірних правовідносин.
43. Щодо інших доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
44. Позивач у відповіді на відзив та апеляційній скарзі звертала увагу, що відповідач направив їй примірник відзиву на позовну заяву без доданих до нього копій документів, у зв'язку з чим сторона позивача не була ознайомлена, зокрема, із відповідними листами Казначейства до Міністерства фінансів України.
45. Так, відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
46. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частина четверта статті 162 КАС України).
47. Колегія суддів бере до уваги те, що судами попередніх інстанцій проігноровано та не перевірено указані доводи позивача.
48. Водночас, в силу частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
49. Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, виходячи із пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
50. Суд також відхиляє вимоги касаційної скарги щодо зміни постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, якою прийнято відмову від частини позовних вимог, оскільки такі вимоги зводяться до внесення виправлень (описки) в судове рішення, і вони підлягають вирішенню в порядку, визначеному статтею 253 КАС України.
51. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
52. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України.
53. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
55. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.
56. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі №120/4764/21-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду