Справа № 420/9646/24
24 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області , в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області №ПШ059337 від 05.02.2024 року на суму 34000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що його було притягнуто до відповідальності за здійснення міжнародного перевезення вантажу без роздруківки з цифрового тахографу за 12.12.2023 року на підставі товарно-транспортної накладної №945350 від 10.12.2023 року. Посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті дійшли висновку, що ТТН №945350 від 10.12.2021 року надана на огляд водієм містить ознаки міжнародного перевезення, адже пункт розвантаження, який зазначено в ТТН є Румунія м. Констанца. Однак, вантажовідправником при складанні ТТН було помилково зазначено пункт розвантаження в іноземній державі, після чого внесено виправлення на Одеський порт, митний термінал. Разом з чим, позивач вважає такі висновки відповідача є передчасними, оскільки відповідно Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.05.2010 року визначено (п. 3.2), що Мінінфраструктура забезпечує відповідно до вимог ЄУТР оббіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства). Відповідно до п. 3.3 Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, серед іншого: має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Таким чином позивач вважає, що водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом повинен використовувати або карту водія або роздруківку даних роботи тахографу. Разом з чим, зауважень щодо відсутності у водія картки водія у відповідача не було.
Отже, позивач вважає, що оскільки в товарно-транспортній накладній вантажовідправник допустив помилку, яку потім виправив, та позивач не здійснював міжнародного перевезення, та оскільки відповідачем не було встановлено відсутність у водія картки водія, підстав для застосування до позивача абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні, а спірна постанова про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу №ПШ059337 підлягає скасуванню.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач зазначив, що Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області не є самостійною юридичною особою та не може бути самостійним відповідачем у справі. По суті спірного питання відповідач наголосив, що 12.12.2023 співробітниками Укртрансбезпеки відповідно до направлення від 07.12.2023 № 50/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки MAN TGA 18400/KOEGEL SN 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , автомобільним перевізником, згідно відомостей ТТН, наданої під час перевірки, був позивач - ОСОБА_1 . Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме: відсутня паперова роздруківка роботи водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа. Транспортний засіб був обладнаний цифровим тахографом. Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 12.12.2023 № АР 018752. Відповідач наголосив, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення. Відсутність роздруківки даних роботи цифрового тахографа водієм та позивачем не заперечується.
При цьому, ненадання водієм роздруківки на паперовому носії інформації про власну роботу та відпочинок є самостійною підставою для застосування до особи адміністративно-господарського штрафу передбаченого абзацом 6 частини першої статті 53 Закону № 2344-ІІІ.
Позивачем на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області було направлено заяву про відкладення розгляду справи, яка була зареєстрована 22.01.2024 за № 2594/0/22-24, та до зазначеної заяви було додатково надано копію товарно-транспортної накладної (виправлену в частині зазначення відомостей про пункт розвантаження), а також було надано копію частини роздруківки цифрового тахографу. Разом з чим, відповідно до положення пунктів 11.3.-11.4. Порядку № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Тобто, внести зміни до товарно-транспортної накладної може лише вантажовідправник, в даному випадку - ТОВ “Укроліяпродукт».
Згідно із пунктом 11.4 Правил № 363, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники, у разі помилкового зазначення у товарно-транспортній накладній відомостей, перевізник та/або водій транспортного засобу мали право відмовитися від приймання вантажу для перевезення, як такого, що не має необхідних документів або у реквізити якого внесено зміни без попереднього узгодження з ним, керуючись статтею 53 Закону № 2344-III.
Однак, водій під підпис у товарно-транспортній накладній приймає вантаж до перевезення. Отже, за встановлених фактичних обставин справи Позивач здійснював із використанням залученого вантажного транспорту міжнародне перевезення вантажів за маршрутом - пункт навантаження - м. Зіньків Полтавської області, пункт розвантаження - ROMANIA, CONSTANTA SOCEP CONTAINER TERMINAL.
Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт», через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити стягнення на підставі постанови № ПШ059337, винесеної 05.02.2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області про застосування адміністративно господарського штрафу, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Ухвалою суду від 29.03.2024 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
19.04.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якому останній не погоджується з позицією контролюючого органу та вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню. В доповнення зазначив, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантаж перевозиться Україною. Такими документами мажуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автотранспортна накладна (СMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading)накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Manifest); інші документи, визначені законодавством України. Відповідач при цьому не надав такого доказу, як CMR - накладну, яку використовують для здійснення міжнародних автомобільних перевезень з відміткою митного органу щодо перетину кордону. Зокрема, відповідач має доступ до системи онлайн-бронювання місця в черзі для перетину кордону для міжнародних вантажних перевізників «єЧерга», а тому не мав жодних перешкод надати до суду доказ перетину кордону позивачем на підставі «ТТН». Крім того позивач наголосив, що у відповідності до Інструкції №385 позивач мав особисту картку водія, як того вимагає, як національне, так і міжнародне законодавство, а відповідач даний факт не заперечу, при цьому відповідно до вказаної Інструкції визначено альтернативне користування цифровим тахографом, а саме: або картка водія, або роздруківка даних роботи тахографа.
23.04.2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) в яких контролюючий орган зазначив, що в даному випадку визначальним є не тип документа, який було надано під час перевірки, а сам маршрут руху ТЗ із зазначенням першої та кінцевої точок маршруту. Як було встановлено в ході рейдової перевірки позивач здійснював із використанням залученого вантажного транспорту міжнародне перевезення вантажів за маршрутом - пункт навантаження - м. Зіньків Полтавської області, пункт розвантаження - ROMANIA, CONSTANTA SOCEP CONTAINER TERMINAL. При цьому на вимогу інспектора водій ТЗ відмовився зробити роздруківку про роботу та відпочинок, а отже спірна постанова скасуванню не підлягає.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу транспортний засіб марки MAN TGA 18400/KOEGEL SN 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , (далі ТЗ) (а.с.18-20) та зареєстрований як фізична особа-підприємець з 05.04.2017 року за №25550000000014767, види діяльності: 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.24 - транспортне обладнання вантажів; 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту; 46.12 - діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, метал-хімічними речовинами; 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.-10).
07.12.2023 року Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Костянтином Мироновим видано направлення №50/В на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 07.12.2023 року №50/В/2023 та зазначено, що таке видане відповідним головним спеціалістам та державним інспекторам для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів щодо додержання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови КМУ від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», постанови КМУ від 10.10.2001 року №1306 «Про Правила дорожнього руху», постанови КМУ від 18.02.1997 року №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», ЄУТР на окремо визначених ділянках доріг, на маршрутах руху виключно в межах Одеської області у періоді з 11.12.2023 р. по 17.12.2023 р.
12.12.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на ділянці автодороги М-05 Київ-Одеса 452 км+811 км відповідно до направлення від 07.12.2023 №50/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху виключно в межах Оеської області, а також на кінцевих зупинках громадського транспорту, місць навантаження та розвантаження вантаженого транспорту, місць накопичення транспорту, який здійснює перевірку перевезення пасажирів та вантажів; місця зберігання, технічного обслуговування та ремонту автотранспорту та території Одеської області та м. Одеси було проведено рейдову перевірку.
Під час її проведення здійснено перевірку транспортного засобу марки MAN TGA 18400/KOEGEL SN 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , автомобільним перевізником, згідно відомостей ТТН, наданої під час перевірки, був позивач - ОСОБА_1 та встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме: відсутня паперова роздруківка роботи водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа. Транспортний засіб був обладнаний цифровим тахографом, про що зазначено у відповідному акті від 12.12.2023 № АР 018752 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до вказаного акта перевіряючими було встановлено, що на момент перевірки водієм ТЗ ОСОБА_1 було надано ТТН №945350 від 10.12.2023 року, в якій зазначено, що вищевказана ТЗ здійснюється міжнародні перевезення вантажу з місцем розвантаження ROMANIA, CONSTANTA, на вимогу інспектора ОСОБА_3 , водій не надав роздруківку на паперовому носію інформацію про роботу та відпочинок водія з цифрового тахографу за 12.12.2023. ТЗ обладнаний цифровим тахографом.
Надалі позивачу відповідачем надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03.01.2024 року 438/33/24-24. Відповідно до вказаного запрошення відповідачем помилково зазначено адресата « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_1 ». Розгляд справи призначений на 22.01.2024 року з 14.00 до 15.00.
22.01.2024 року позивач звернувся до начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Костянтина Миронова з заявою про відкладення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення на більш пізню дату. До заяви було додано копію товарно-транспортної накладної (виправлену в частині зазначення відомостей про пункт розвантаження) та копію частини роздруківки цифрового тахографу.
Позивачу відповідачем надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23.01.2024 року 6249/33/24-24 в якому вірно зазначені ініціали позивача. Відповідно до вказаного запрошення розгляд справи призначений на 05.02.2024 року з 10.00 до 12.00.
05.02.2024 року Держаною службою України з безпеки на транспорті було зареєстровано за №4229/0/22-24 лист ТДВ «УКРОЛІЯПРОДУКТ», відповідно до якого ТДВ «УКРОЛІЯПРОДУКТ» надало підтвердження що автомобіль/причеп НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , номер контейнера: НОМЕР_3 , керований водієм ОСОБА_2 та автомобіль/причеп: ВН78371ІМ / НОМЕР_4 , номер контейнера: НОМЕР_5 , керований водієм ОСОБА_4 були здійснені з документами на вантаж ТТН №945350 та ТТН №945349, датованими 10.12.2023 року здійснювали перевезення товару до Одеського морського торгівельного порту для митного оформлення та подальшого продовження маршруту.
05.02.2024 року відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ059337, якою стягнуто з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Позивач не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ059337 звернувся зі скаргою до Голови Державної служби України з безпеки на транспорті 12.02.2024 року.
За результати розгляду скарги позивача Державна служба України з безпеки на транспорті прийняла рішення про залишення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу без змін, а скаргу позивача буз задоволення. (Надане до суду рішення Державна служба України з безпеки на транспорті не містить ні дати, ні номеру).
Не погоджуючись з вищенаведеною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку № 1567).
Згідно із пунктом 4 Порядку № 1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1567, графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Пунктом 14 Порядку № 1567, передбачено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 21 Порядку № 1567, визначається, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктами 25-27 Порядку № 1567, визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як вже зазначалося судом вище, під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки MAN TGA 18400/KOEGEL SN 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій - ОСОБА_1 , інспекторами, згідно наданих до перевірки позивачем документів (ТТН), було встановлено, що позивач здійснював міжнародне перевезення вантажів за маршрутом - пункт навантаження - м. Зіньків Полтавської області, пункт розвантаження - ROMANIA, CONSTANTA SOCEP CONTAINER TERMINAL. При цьому на вимогу інспектора надати роздруківку цифрового тахографа, позивач її не надав. У зв'язку з чим, відповідачем було складено акт перевірки від 12.12.2023 № АР 018752, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме: відсутня паперова роздруківка роботи водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа. Транспортний засіб був обладнаний цифровим тахографом.
Позивач в адміністративному позові наголошує, що вантажовідправником при складанні ТТН було помилково зазначений пункт розвантаження в іноземній державі, після чого внесено виправлення на Одеський порт, митний термінал. Також позивач вважає, що водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом повинен використовувати або карту водія або роздруківку даних роботи тахографу, при цьому відповідачем не було зафіксовано відсутність у водія картки водія.
В силу статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Суд зазначає, що відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що на момент перевірки у водія були відсутні документи, передбачені статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія, при цьому в ході перевірки було встановлено, що ТЗ обладнаний цифровим тахографом, що позивачем не заперечується.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
Абзацом 27 глави 1 Правил № 363 визначено, що ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Пунктом 8.26 Правил № 363 визначено, що вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених ТТН, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.
Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
ТТН суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
З аналізу наведених норм видно, що основним документом на перевезення вантажу є ТТН, обов'язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону № 2344-ІІІ.
Як вбачається матеріалів справи та не заперечується позивачем, під час перевірки водієм інспектору було надано ТТН в якій було зазначено перевезення вантажів за маршрутом - пункт навантаження - м. Зіньків Полтавської області, пункт розвантаження - ROMANIA, CONSTANTA SOCEP CONTAINER TERMINAL, таким чином перевіряючи під час здійснення рейдової перевірки дійшли вірного висновку, що позивач здійснював саме міжнародне перевезення вантажів.
При цьому суд наголошує, що відповідно до п. 11.3.-11.4. Порядку № 363 визначено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. Тобто, внести зміни до товарно-транспортної накладної може лише вантажовідправник, в даному випадку - ТОВ “Укроліяпродукт».
Тобто, на момент проведення рейдової перевірки в ТТН було зазначено у графі «Пункт розвантаження» вказано: ROMANIA, CONSTANTA SOCEP CONTAINER TERMINAL, а тому посилання позивача на помилку в ТТН вантажовідправника при її заповненні є безпідставними, оскільки, позивач був ознайомлений з вказаною ТТН, підписав її та зауважень щодо її змісту не зазначив.
Згідно листа від 05.02.2024 року №4229/0/22-24 лист ТДВ «УКРОЛІЯПРОДУКТ», надало підтвердження що автомобіль/причеп НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , номер контейнера: НОМЕР_3 , керований водієм ОСОБА_2 та автомобіль/причеп: ВН78371ІМ / НОМЕР_4 , номер контейнера: НОМЕР_5 , керований водієм ОСОБА_4 були здійснені з документами на вантаж ТТН №945350 та ТТН №945349, датованими 10.12.2023 року здійснювали перевезення товару до Одеського морського торгівельного порту для митного оформлення та подальшого продовження маршруту.
Посилання позивача на інші документи які не були витребувані перевіряючими на підтвердження здійснення міжнародного перевезення, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 8.26 Правил № 363 визначено, що вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених ТТН, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж, при цьому відповідно до вказаного порядку, основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Позивач під час перевірки надав саме ТТН на підтвердження здійснення перевезення вантажу, а оскільки в ній у графі «Пункт розвантаження» вказано: ROMANIA, CONSTANTA SOCEP CONTAINER TERMINAL перевіряючі дійшли висновку про міжнародне перевезення вантажу, при цьому згідно відомостей зазначених у акті №АР01875 в графі «Пояснення водія про причини порушень» позивач не вказав про наявність технічної помилки в ТТН, а відмовився у наданні пояснень та підписанні вказаного акту.
Організація міжнародних перевезень пасажирів та вантажів визначена ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до умов якої визначено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010р., картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
В п.3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Крім того, 11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 р. Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Тобто, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка.
Таким чином, ч.8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
З фактичних обставин справи видно, що на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр, що позивачем не заперечується, а отже позивач зобов'язаний був надати на вимогу інспекторів карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, що позивачем зроблено не було, а отже посилання останнього про не встановлення відповідачем відсутності у позивача карти водія є необґрунтованими, так як у разі її наявності водій повинен був її надати.
Відповідно до абз.6 ч.1 ст.60 Закону України № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, визначальним при вирішенні цього спору є факт надання або ненадання водієм посадовим особам відповідача визначених законодавством документів на підтвердження його режиму праці та відпочинку, зокрема, роздруківки на паперовому носії з цифрового тахографа.
Як установлено судом та не спростовано позивачем, у момент проведення перевірки водій транспортного засобу не надав працівникам контролюючого органу паперової роздруківки роботи водія з цифрового тахографа, що і слугувало в подальшому для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.
При цьому, суд також звертає увагу, що позивачем не заперечується, що транспортний засіб був обладнаний тахографом, у зв'язку з чим, облік режиму праці та відпочинку має здійснюватись з використанням тахографа.
Отже, наведені положення чинних на території України нормативно-правових актів позивач не виконав.
Щодо посилань позивача на положення Порядку обліку карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах) №329, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначеним порядком не встановлено імперативної норми щодо необхідності обов'язкової наявності у посадової особи Укртансбезпеки карти контролера, натомість положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено обов'язок водія транспортного засобу допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовується цифрові тахокарти, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф та спірна постанова скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що на час проведення рейдової перевірки з наданих позивачем до перевірки документів перевіряючі дійшли вірного висновку, що позивач здійснював саме міжнародне перевезення вантажу та на вимогу інспектора не надав роздруківку на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок з цифрового тахографі за 12.12.2023 рік, хоча транспортний засіб був обладнаний цифровим тахографом.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що за наслідками рейдової перевірки виявлено порушення ч. 1 абз. 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», використання резидентами та/або нерезидентами України міжнародніх перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, суд приходить до висновку, що оскаржувана в межах цієї справи постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.
Отже, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 65008, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1, каб. 203).
Суддя П.П.Марин
.