Справа № 420/27865/24
24 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо скасування ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та обмеження пенсії максимальним розміром, які викладені у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 за №1500-0310-8/130987;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2024 пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням усіх доплат, підвищень та надбавок.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713), Головним управлінням ПФУ в Одеській області позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна доплата до пенсії в розмірі 2000 грн.
Втім, оскільки під час здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 у справі №420/11082/21 розмір його пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн, відповідач припинив виплату такої доплати. На думку позивача такі дії органу ПУ є протиправними, оскільки з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених постановах у справах з аналогічними правовідносинами зокрема від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, перерахунок пенсії позивача був здійснений органом ПФУ на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права пенсіонера на належний розмір пенсії, та не є таким, проведення якого згідно з абз.3 п.1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати д пенсії.
Також, як вказує позивач, з 01.03.2024 року відповідач обмежує його пенсійну виплату максимальним розміром, що є протиправним та порушує його права з огляду на прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає зокрема, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/11082/21 позивачу було проведено перерахунок пенсії за вислугу років. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 8226,16 грн, а після перерахунку - 20441,03 грн., щомісячна доплата згідно з Постановою №713 відсутня. Відтак, відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, підстави для задоволення позову відсутні.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 30.12.2006 отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Із заяв по суті справи судом встановлено, що на виконання судового рішення у справі №420/11089/21 від 03.09.2021 відповідачем 04.04.2022 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, під час якого припинено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, відповідно до Постанови №713, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області від 23.08.2024 №1500-0310-8/130987.
Також, згідно наявної у справі копії перерахунку пенсії за пенсійною справою №N/A21208 ОСОБА_1 з 01.03.2024 вбачається, що перерахунок здійснено виходячи із сум грошового забезпечення всього - 22712,26грн.; основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення у розмірі 20 441,03 грн.
З урахуванням індексації, доплат та надбавок, підсумок перерахованої пенсії позивача з 01.03.2024 склав - 26302,77 грн., до складу якої увійшли також:
- індексація базового ОСНП 2022 (20441,03*0,140) - 2861,74грн
- індексація базового ОСНП 2023 (23302,77*0,1970) - 1500,00 грн
- індексація базового ОСНП 2024 (24802,77*0,0796) - 1500,00грн.
Однак, як вбачається із цього ж таки перерахунку, загальний розмір нарахованої пенсії склав 26 302,77 грн., проте ГУ ПФУ в Одеській області застосовано обмеження щодо пенсійних виплат максимальним розміром, та з урахуванням максимального розміру пенсії, підсумок пенсії позивача склав - 23610,00 грн., та до розміру пенсії, перерахованої з 01.03.2024 не увійшла щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00грн. згідно з Постановою КМУ №713 від 14.07.2021.
Представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із адвокатським запитом від 16.08.2024 №16/08/2024-1, в якому в тому числі просив про надання інформації щодо виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка була призначена відповідно до постанови КМУ №713, а також копій протоколу про призначення та останнього перерахунку пенсії позивача.
У відповідь на вказане звернення ГУ ПФУ в Одеській області надало лист від 23.08.2024 №1500-0310-8/130987, у якому, серед іншого, повідомило, що з 01.07.2021 ОСОБА_1 нарахована щомісячна доплата у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі № 420/11082/21, ОСОБА_1 04.04.2022 проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 по справі № 420/11082/21 основний розмір пенсії ОСОБА_1 складав 8226,16 грн, а після перерахунку - 20441,03 грн, щомісячна доплата згідно Постанови № 713 відсутня.
Вважаючи, що пенсійну виплату нараховано та виплачується з 01.03.2024 з безпідставним обмеженням максимальним розміром, без урахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Спір у цій справі стосується в тому числі правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача з 01.03.2024 максимальним розміром.
З даного приводу, суд зауважує, що обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Відповідно до п.8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII, ст. 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Надалі, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Стаття 2 Закону №3668-VI (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.
Позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суд наголошує, що у відповідності до вимог ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеженню максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної за законом №2262-ХІІ максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що обмеження відповідачем під час здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 максимальним розміром у сумі 23610,00 грн. є протиправним, здійсненим відповідачем всупереч діючим нормам чинного законодавства.
Отже, в указаній частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву не доведено правомірності застосованого обмеження максимальним розміром виплати пенсії позивача, перерахованої з 01.03.2024.
Що стосується щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. по Постанові КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, суд виходить з такого.
Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову №713, у преамбулі якої зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відтак, із наведених приписів слідує, що Постановою №713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Водночас абзацом 3 пункту 1 Постанови №713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
При цьому положення Закону №2262-ХІІ пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Тому, на думку суду, у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), а не на виконання судового рішення.
Судом встановлено, що відповідачем припинено нарахування щомісячної доплати до пенсії позивача з моменту перерахунку 04.04.2022 пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/11082/21 від 03.09.2021.
Також, здійснюючи перерахунок з 01.03.2024 пенсії позивача, відповідач не включив до розміру перерахованої пенсії ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. по Постанові №713, отже в указаній частині вимоги позивача є також обґрунтованими, адже здійснений відповідачем перерахунок пенсії позивача, не є перерахунком, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення).
У своїх доводах відповідач не доводить, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії, який би у розумінні вимог постанови КМУ №713 свідчив проте, що пенсія позивача переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, внаслідок чого її розмір збільшився не менше як на 2000 гривень.
Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», а також щодо обмеження пенсії максимальним розміром із зобов'язанням здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2024 пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, скільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору.
Судом встановлено, що за подання цього позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією ТАС Комбанк від 03.09.2024.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.
Відповідно до п.1 п.3 ч.3 ст.4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Водночас, за приписами ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з викладеного, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», то позивачу за звернення до суду з даною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн. Отже, фактично, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі (1211,20грн).
Відтак, з огляду на прийняття рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2024 пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 968,96 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА