Справа № 420/24189/24
24 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області(надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення розміру пенсій ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати з 09 листопада 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та з 05.11.2014 року їй було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 09.11.2023 року вона звернулася за призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, при призначенні пенсії за віком, відповідачем неправомірно взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України за 2014-2016 роки. В той час, як відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2023 року пенсія повинна розраховуватися із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки. Не погоджуючись із таким нарахуванням пенсії, позивач звернулася до Головного управлення Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії. Як вбачається із відповіді №20536-19092/Б-02/8-1500/24 від 16.07.2024 року, відповідач вважає, що розмір пенсії відповідає вимогам чинного законодавства та не вбачає підстав для перерахунку пенсії. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, а тому звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 05.08.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/24189/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
16.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та до листопада 2023 отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення». Досягнувши віку для призначення пенсії за віком, позивач звернулася до Головного управління з заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Головним управлінням ОСОБА_1 за заявою та долученими документами переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При обчисленні пенсії позивача за віком, згідно Закону, врахована середня заробітна плата за 2014-2016 рр. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (із змінами), що передбачено п. 4-3 розділу ХV Закону. Законних підстав для призначення та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2020-2022 рр. немає, оскільки позивач звернулася не за призначенням пенсії вперше, а за переведенням з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Крім того, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
19.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного України в Одеській області надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.
22.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить відхилити доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 05.11.2014 року призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З 09.11.2023 року за заявою позивача її переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, обчислену при страховому стажі 42 роки 8 місяців 17 днів (враховано по 30.09.2023 року) та середньомісячній заробітній платі 7759,95 грн., та її розмір становить 3439,82 грн., де розмір пенсії за віком - 3310,94 грн.(0,42667 (коефіцієнт стажу) х 7759,95 (1,61354 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) х 7405,03 (3764,40 грн. - середній заробіток за 2014-2016 рр. х1,17х1,11х1,11х1,14х1,197)), 128,88 грн. - доплата за понаднормовий стаж.
На звернення позивача, листом №20536-19092/Б-02/8-1500/24 від 16.07.2024 року, відповідач повідомив позивача про те, що умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат встановлені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон), згідно з яким розмір пенсії залежить від страхового стажу, розміру заробітної плати та інших чинників. Позивач отримуєте пенсію за віком, обчислену як працюючій особі, при страховому стажі 42 роки 8 місяців (враховано по 30.09.2023), середньомісячній заробітній платі 8377,64 грн., визначеній за період з 01.07.2000 по 30.09.2023 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.03.2024 становить 3703,37 грн., де: розмір пенсії за віком - 357,4,49 грн.; доплата за 12 років понаднормативного стажу - 128,88 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо обчислення розміру пенсій без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 року, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що з 05.11.2014 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788).
Суд зазначає, що Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивач звернулася вперше 09.11.2023 року.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788 було визначено, що право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
Таким чином, в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд вказує, що в даному випадку відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, яка виразилася у незастосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки, а не дії, як вказує позивач.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 з 09.11.2023 року пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.
Тож з'ясувавши спірні правовідносини, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача, з огляду на визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 09.11.2023 року перерахунок та виплату пенсії за віком призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що враховуючи принцип презумпції належного урядування та те, що позивач не мав підстав сумніватись, що перерахунок його пенсії проведений у відповідності до законодавства, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, що позивача при переведенні на пенсію за віком згідно Закону № 1058 у 2023 році повідомлено про те, за які роки взято середньою заробітну плату (дохід) у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при нарахуванні їй пенсії, а також те, що протокол перерахунку пенсії позивача з 09.11.2023 року відповідач надав листом 29.04.2024 року на запит представника позивача, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розділу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 з 09.11.2023 року пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 09.11.2023 року перерахунок та виплату пенсії за віком призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча сімдесят три) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.10.2024 року.
Суддя Г. В. Лебедєва