Справа № 420/28593/24
24 жовтня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо призначення та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 29 вересня 2023 року по 20 червня 2024 року у розмірі 30 000 грн.;
зобов'язати військову частини НОМЕР_1 виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 29 вересня 2023 року по 20 червня 2024 року у розмірі 50 000 грн. з урахуванням раніше здійснених виплат.
Представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, в якому зазначає, що позивач 20.06.2024 р. виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення, отримав розрахунок при звільненні з військової служби. Вказана обставина визнається відповідачем та не оспорюється сторонами. Таким чином, про порушення своїх прав внаслідок неналежного розрахунку належних сум при звільненні Позивач дізнався 20 червня 2024 р., а відповідно до ст. 120 КАС перебіг місячного строку на звернення до суду з цим позовом розпочався 21 червня 2024 року і сплинув 21 липня 2024 року. До суду з цим позовом представник позивача звернувся 11 вересня 2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». Отже, позов подано з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 121 КАС. Позивач не звертався до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій щодо строку звернення до суду зазначено, що у відзиві йдеться, що у цій категорії спорів спеціальною, порівняно зі ст. 233 КЗпП України, є саме ст.122 КАС України, яка підлягає застосуванню. Таке переконання відповідача спростовуються висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, у якій йдеться, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України. З огляду на те, що позивач з 20 червня 2024 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення, отримав розрахунок при звільненні з військової служби, а звернувся до суду 12 вересня 2024 року, то тримісячний строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України “Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору є спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої та другої статті 233 КЗпП України.
Частиною 5 статті 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу, суд зазначає, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у висновках Верховного Суду, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року внесено зміни до ст. 233 КЗпП, а отже змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати.
Таким чином, станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом стаття 233 КЗпП не містить норми, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 233 КАС України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оскільки спір пов'язаний з виплатою сум, що належать працівникові при звільненні, ОСОБА_1 не пропустив тримісячний строк звернення до суду із цими позовними вимогами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст. 122, 123, 240 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала окремо від остаточного рішення оскарженню не підлягає.
Суддя Марин П.П.