про повернення позовної заяви
24 жовтня 2024 року м. Київ № 320/41985/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а но в и в :
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 16.09.2024 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України із викладенням чітких вимог до відповідача, у тому числі із зазначенням вимоги про визнання протиправною дії, бездіяльності чи рішення відповідача, яким було порушено права позивача, та із зазначенням чіткого нормативно-правового обґрунтування даним вимогам, з урахуванням викладених вище судом зауважень;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та доказів реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.
До відкриття провадження у справі від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якого судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду .
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходив із такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Як вбачається з позовної заяви, про порушення свої прав ОСОБА_1 дізнався 21 листопада 2023 року, тобто у день, коли позивачу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 був залишений документ «Повістка», що містив персональні дані позивача.
Водночас, до суду із позовом за захистом своїх прав позивач звернувся лише 30.08.2024 року, подавши його нарочно через канцелярію суду, тобто із пропуску шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в обґрунтування доводів клопотання про поновлення пропущеного строку, позивач зазначає, що вже звертався до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме в лютому 2024 року. Зазначає, що вказана позовна заява була повернута судом. На підтвердження вказаних обставини повідомляє про долучення у якості доказу звернення до суду копії фіскального чека поштового оператора та опису вкладення до цінного листа.
В подальшому, як вказує позивач, після доопрацювання повторно звернувся до Київського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, який зареєстрований судом 05.06.2024, що підтверджується копією першої сторінки позовної заяви.
Зазначає, що адміністративний позов було повернуто, роз'яснено щодо права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
В подальшому, позивач 30.08.2024 втретє звернувся із позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду, яка була розподілена на суддю ОСОБА_2 .
Відтак, з огляду на викладене, вважає причини пропуску поважними та просить поновити строк звернення.
Водночас, суд не погоджується із доводами позивача, з огляду на таке.
Як вбачається із копій фіскального чека поштового оператора та опису вкладення до цінного листа, долучених у якості доказу до заяви про поновлення пропущеного строку, 17.01.2024 позивач звернувся із позовною заявою засобами поштового зв'язку до Дніпровського районного суду м. Києва.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що вказаний адміністративний позов був зареєстрований 03.04.2024 Дніпровським районним судом м. Києва та присвоєно № 755/5938/24; позивач - ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції в Київській області лейтенант поліції Марченка Віталія Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження рішення працівника патрульної поліції.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відтак, суд не приймає у якості доказів подані позивачем фіскальний чек поштового оператора та опис вкладення до цінного листа на підтвердження факту звернення до суду 17.01.2024 із вказаним позовом, оскільки такі докази є неналежними, позаяк, по - перше, позов був поданий до Дніпровського районного суду м. Києва, по-друге, мав інший предмет та підстави, іншого відповідача, до якого адресовані позовні вимоги.
Водночас, вперше до Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії звернувся 05.06.2024, подавши його нарочно через канцелярію Київського окружного адміністративного суду.
Згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вказаний позов зареєстровано 05.06.2024 та присвоєно порядковий номер № 320/25754/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 (суддя Перепелиця А.М.) позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України
Відтак, суд констатує, що звернувшись із позовом ще вперше до Київського окружного адміністративного суду 05.06.2024, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи той факт, що про порушення свої прав дізнався у листопаді 2023 року.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача на практику Верховного Суду, який у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 справа № 127/13736/16-а (№ К/9901/42788/18) зазначає, що «незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.»
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, а у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не навів обставин, які можна визнати поважними та об'єктивними причинами пропуску вказаного строку.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
В силу вимог частини другої статті 123 Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява не містить належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та заява на усунення недоліків позовної заяви не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Частиною п'ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 23.07.2024, а вказані в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави його пропуску не визнані судом поважними, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Шевченко А.В.