28 жовтня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 678/216/24
Провадження № 33/4820/672/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Бачук К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника Киричука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, працює водієм у ФГ «Родовіт»,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 13 лютого 2024 року о 07 год 31 хв на а/д М-30, 321 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння пройшов на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер 6810», результат - 0,30‰, від проходження огляду в медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим учинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову Летичівського районного суду від 13 вересня 2024 року скасувати та закрити провадження через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанова судді місцевого суду є незаконною, необ'єктивною та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Стверджував, що суд розглянув справу поверхнево, без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Зазначав, що у поліцейських не було підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки він Правил дорожнього руху України не порушував, отже подальші їх дії є незаконні.
Зауважував, що судом безпідставно не враховано доводів щодо простроченого терміну калібрування та повірки спецприладу Драгер. Зазначені порушення могли призвести до неправильного показнику на приладі, а тому результат перевірки є сумнівним доказом.
Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з'ясував усіх обставин, що і призвело до прийняття протизаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Киричука С.В. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто, керування ТЗ у стані алкогольного сп'яніння та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:
-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №405890 від 13 лютого 2024 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;
-результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, - алкотестера «Dragеr Alcotest 6810» від 13 лютого 2024 року, яким констатовано стан сп'яніння - 0,30 ‰;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 лютого 2024 року;
-відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та його згода на процедуру проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та його відмова від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп'яніння - 0,30 ‰, з результатом тесту він погодився. Також з відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Водночас згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу фактично свідчить про визнання ним факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що водій транспортного засобу повністю погоджується з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог наведеної інструкції.
Посилання в апеляційній скарзі на неправомірну зупинку працівниками поліції транспортного засобу є безпідставними, оскільки спростовуються відеофайлами, які є в матеріалах справи. А саме, з відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено для перевірки документів, на що він не заперечував.
Доводи апелянта про те, що повірка та калібрування газоаналізатора Драгера не проведена у встановлені законодавством терміни, не підтверджена жодними доказами.
Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Стосовно доводів сторони захисту з приводу недовіри до результатів проведеного працівниками поліції огляду за допомогою технічного приладу Drager Alcotect 6810, ймовірності похибки даного пристрою в умовах проведеного огляду, апеляційний суд зазначає таке.
У ст.8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп'яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 ‰.
Згідно з п.7-10 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю.
Зокрема, чинним законодавством України встановлено, що якщо за результатом огляду особи на стан алкогольного сп'яніння показник тесту має цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю, то особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Встановлено, що прилад Drager Alcotest 6810, має похибку у 0,04 ‰ при показниках в діапазоні 0,00-0,84 ‰.
Водночас у ОСОБА_1 виявлено 0,30 ‰, що із урахуванням похибки спеціального технічного засобу перевищує допустимий цифровий показник 0,2 ‰. Відтак, у даному випадку відсутні підстави для висновку про наявність похибки у вимірюванні.
Невизнання ОСОБА_1 винності у вчиненому правопорушенні розцінено судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за його, як водія участі, зупинка ТЗ, його розмову з працівником поліції, де на запитання працівника поліції «чи вживали спиртні напої?», ОСОБА_1 відповів, що вчора випив пляшку пива.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.
За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Огляд на стан сп'яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом.
Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними і не впливають на доведення вини та спростовуються зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння останнього, не встановлено.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, ОСОБА_1 не надано.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 13 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак