Справа № 308/6056/23
Закарпатський апеляційний суд
24.10.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 21 серпня 2023 року у справі про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, щодо ОСОБА_6 , -
Ухвалою Ужородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України та закрито кримінальне провадження №12023078030000209.
Ухвалою від 21.08.023 року скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді №308/3762/23 від 14 березня 2023 року на автомобіль марки «Mazda» моделі «3», д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, являється гр. ОСОБА_9 , із забороною розпорядження ним (зняття з обліку, перереєстрацію, відчуження) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 на автомобіль марки «Mazda» моделі «3», д.н.з. НОМЕР_1 .
З ухвали слідує, що захисник ОСОБА_7 подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, так як він добровільно звернувся до лікувального закладу і проходить лікування від наркоманії. Суд прийшов до висновку, що клопотання обвинуваченого захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 підлягає задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив, що проходить курс лікування від наркоманії, що слідує з Виписки із медичної картки стаціонарного хворого №529 від 23.03.2023 року, виданої КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей».
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу. Вказує, що ухвала є незаконною, у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновкам суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильному застосуванню закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на наявність двох виписок ОСОБА_6 під одним номером та однією датою, які різняться за своїм змістом. В данному випадку звільняючи ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України за вчиненя кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, місцевий суд не дав оцінку двом випискам , які надавалися стороною захисту, зміст яких відрізняється та в жодній із них не вказано про встановлення йому діагнозу «наркоманія», наявність якого є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Не з'ясовано чи добровільно обвинувачений звернувся до лікувального закладу та розпочав лікування, чи дійсно він ставить собі за мету вилікуватись, а не уникнути притягнення до кримінальної відповідальності у такий спосіб. Крім цього, ОСОБА_6 не перебував на обліку у лікаря-нарколога у матеріалах справи відсутні дані про те, що йому було встановлено діагноз наркоманія. Судом не з'ясовано коли останній раз вживав наркотичні засоби та не звернуто уваги на те, що останній звернувся за медичною допомогою 15.03.2023, тобто після вчинення укримінального проступку 03.03.2023 року. Просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, доводи апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , яка просила задоволити апеляційну скаргу, думку ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про незаконність постановленого у справі судового рішення підлягають задоволенню із таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ухвала щодо обвинуваченого ОСОБА_6 переглядається в межах доводів апеляційної скарги, зокрема щодо клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 413 КПК передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, окрім іншого, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Положеннями ч. 4 ст. 309 КК визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: 1) добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; 2) особою розпочато лікування від наркоманії.
Разом з цим, для правильного застосування судом цієї норми права необхідно керуватися й положеннями Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (далі-Закон), які містить дефініції таких понять: добровільне лікування лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника; наркоманія психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами умисне систематичне незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин; особа, хвора на наркоманію, особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія»; медичне обстеження - обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу «наркоманія».
В матеріалах кримінального провадження містяться виписки про знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні з 15.03.2023 по 23.03.2023 в КНП «Закарпатському обласному медичному центрі психічного здоров'я та медицини залежностей». ( а. с. 26; а. с. 42).
Зміст вказаних виписок довідок відрізняється, та в жодній із них не вказано про встановлення йому діагнозу «наркоманія», наявність якого є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Відповідно до висновку про застосування норми права, а саме ч. 4 ст. 309 КК України, який міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року в справі №357/11205/19, для правильного застосування положень ч. 4 ст. 309 КК України (щодо встановлення наявності передбачених у цій нормі умов для звільнення від кримінальної відповідальності) сулу належить визначити, зокрема, і те, чи за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до Закону №62/95-ВР, обвинуваченій особі було встановлено діагноз «наркоманія».
Згідно з приписами ст. 12 Закону №62/95 ВР діагноз «наркоманія встановлюється лікарсько-консультаційною комісією. Аналогічна норма є і в п. 7 Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, затвердженого на виконання ст.. 13 Закону №62/95-ВР спільним наказом Міністерства оорони здоровёя України, Міністерства внутрішніх справ України №158/417 від 16 червня 1998 року.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що захисником не надано документів ні до суду першої, ні до апеляційної інстанції, про встановлення ОСОБА_6 діагнозу «наркоманія» за результатами проходження медичного обстеження відповідно до наведених вище закону і порядку, й про те, що лікування обвинуваченого здійснювалося саме від наркоманії.
Отже, місцевий суд дійшов безпідставного висновку про необхідність звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі положень ч. 4 ст. 309КК, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягав застосуванню (п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК), узв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно п.1 ч.1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, зокрема, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даного кримінального провадження було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, в ході якого, застосувавши процесуальний механізм, який містить чіткий алгоритм дій у разі подання обвинувального акту з порушенням територіальної підсудності, усунути зазначене порушення кримінального процесуального закону і постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовільнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 серпня 2023 року, ухвалену щодо ОСОБА_6 , - скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції, у новому складі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: