Справа № 609/1258/24
2/609/517/2024
28 жовтня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді Катерняк О.М.
з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 29 вересня 2024 року ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 і після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із права власності на 48/100 житлового будинку з господарською будівлею, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Як зазначає представник позивача в позовній заяві, на момент смерті ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею постійно проживали та вели спільне господарство дочка ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3 . Коли представник позивачки звернулась до приватного нотаріуса по питанню успадкування майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , то отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендацію звернутись до суду за захистом спадкових право неповнолітньої ОСОБА_2 . Враховуючи, що ОСОБА_2 спадщину прийняла в установленому законом порядку, від спадщини не відмовляється, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі не може, тому представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її матері ОСОБА_4 , а саме на 48/100 житлового будинку з господарською спорудою в АДРЕСА_1 .
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 28 жовтня 2024 року.
4. Сторони в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
5. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
7. Відповідно до Витягу з Книги реєстрації смертей від 03.02.2024 Швейцарської Конфедерації, місто Базель, на підставі якого 04.02.2024 Центром паліативної допомоги «Хільдегард» спеціалістом з внутрішньої медицини, психоонкології - кандидатом медичних наук ОСОБА_5 видане Медичне свідоцтво про смерть (переклад тексу документів яких здійснено з німецької мови на українську мову перекладачем ОСОБА_6 та справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лівінською Н.С.) підтверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в центрі паліативної допомоги «Хільдегард», Базель, Швейцарської Конфедерації.
8. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області №609/1535/19 від 18 грудня 2019 року, зокрема, за ОСОБА_4 визнано право власності на 48/100 житлового будинку з господарською будівлею, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
9. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197878314 від 28.01.2020 підтверджується, що право приватної (спільної часткової) власності на 48/100 житлового будинку з господарською будівлею, загальною площею 125,42 кв.м., житловою площею 53 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 , на підставі рішення Шумського районного суду №609/1535/19 від 18.12.2019.
10. Згідно із довідкою №13.01-10/237 від 01.08.2024, виданою Відділом державної реєстрації Шумської міської ради Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею на момент смерті зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
11. Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом РАЦС Сосницького районного управління юстиції Чернігівської області вбачається, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Сосниця Сосницького району Чернігівської області. ЇЇ батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
12. Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області №899в від 21.02.2024 «Про надання неповнолітній статусу дитини, позбавленої батьківського піклування»: неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, що позбавлена батьківського піклування. Зазначено, що дитина ОСОБА_2 проживає в сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
13. Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області №900в від 21.02.2024 «Про призначення піклувальника дитині, позбавленій батьківського піклування»: Встановлено піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування ОСОБА_2 та призначено її піклувальником ОСОБА_1 .
14. Своєю Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №322/02-31 від 20.09.2024 приватний нотаріус Шумського районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Тетяна Віталіївна відмовила ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по тій причині, що крім ОСОБА_2 є ще спадкоємець першої черги ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла і має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заведена.
ІV. Оцінка Суду.
15. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідачі позов визнали, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
16. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
17. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
18. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
19. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
20. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
21. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
22. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
23. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
24. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
25. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
26. Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
27. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
28. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
29. Згідно із ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
30. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
31. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Так, неповнолітня позивачка ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки є її дочкою та у відповідності до ст. 1268 ЦПК України, як така, що на день смерті постійно проживала із спадкодавцем в одному господарстві.
Відповідачка ОСОБА_3 , яка є також спадкоємцем першої черги на майно своєї дочки ОСОБА_4 , оскільки є її матір'ю, не заперечує, щоб за ОСОБА_2 було визнано право власності на спадкове майно - 48/100 житлового будинку з господарською будівлею, що розташований в АДРЕСА_1 .
32. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають той з подружжя, який пережив, діти спадкодавця та батьки.
33. За вимогами ст. 328 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.
34. Відповідно до абз.3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з господарською будівлею, як спадкове майно, після смерті матері ОСОБА_4 .
35. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивачки ОСОБА_2 , які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачкою ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з господарською будівлею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .
37. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачкою права на спадкове майно не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
38. Позивачкою при подачі позову було сплачено 1211,20 грн. судового збору, які вона у разі задоволення позову просили не стягувати з відповідача.
Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1223, 1233, 1235, 1268, 1261, 1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 82, 89, 141, 200 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1.Позов ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
2.Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із права особистої власності на: 48/100 житлового будинку з господарською будівлею, загальною площею 125,42 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
3.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 28 жовтня 2024 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК