Справа № 523/10406/24
Провадження №2/523/4660/24
заочне
"22" жовтня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини,-
До Суворовського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи від дня пред'явлення позову - 25 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, просила стягнути з відповідача на свою користь та на своє утримання аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову- 25 червня 2024 року і до досягнення дитиною- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позов мотивується тим, що сторони з 14 лютого 2023 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Сімейні стосунки сторони припинили, спільне господарство не ведуть, мешкають окремо. В даний час позивач не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Добровільно матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини відповідач не надає. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний та у змозі надавати матеріальну допомогу щомісяця на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною повноліття, та на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), до досягнення дитиною трьох років. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року відкрито провадження по цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому в матеріалах справи наявна заява позивача, в якій остання просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву не подав. На адресу суду повернувся конверт із рекомендованими повідомленнями із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судова повістка про виклик відповідача в судове засідання направлялася за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріли справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб виданим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 112 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) (а.с.5).
Так, згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ч.8 ст.7 СК України), а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст.142 СК України) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ч.9 ст.7 СК України).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.06.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частина 3 ст. 181 СК України, передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Одночасно законодавцем визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2ст.182 СК України).
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів в даному спорі суд, з додержанням вимог ст.182 СК України, враховує загальний матеріальний стан відповідача, стан здоров'я дитини, відповідача та фактичного приділення позивачем більше сил та засобів на виховання та розвиток дитини через проживання останньої з нею, в той час, як відповідач може і повинен знаходити діяльність, яка б дозволила йому забезпечити належний рівень існування дитини, яка має право на утримання за його рахунок.
Відповідач повинен, і має можливість докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своєї дитини, яка в силу свого віку не може забезпечити себе усім необхідним.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, є обґрунтованими, такими, що відповідають інтересам дитини, а тому підлягають задоволенню.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків у утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України, та має забезпечити право малолітньої дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача, як матері дитини, до досягнення дитиною трьох років, суд прийшов до наступного.
Згідно ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягненням дитиною трьох років.
Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, необхідною умовою виникнення права на утримання жінки, яка не перебувала у шлюбі з чоловіком, в разі проживання з нею їхньої дитини, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач є батьком дитини позивача - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина мешкає разом із матір'ю, позивач наразі не працює до досягнення дитиною трирічного віку, не має доходів, а отже позивач потребує матеріальної допомоги від батька дитини, що, у свою чергу, є його обов'язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання позивача та їх спільної дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача, як матері дитини, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до 01.03.2026 року
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст.180-183 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 81, ч.2 ст.83, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - 25 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання : АДРЕСА_1 ) на користь та на утримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ) аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову- 25 червня 2024 року і до досягнення дитиною- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання : АДРЕСА_1 ) на користь держави 2 422,40 грн. судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Повне судове рішення складено 22.10.2024 року.
Суддя: