Справа №522/14975/24-Е
Провадження №2/522/6961/24
(ЗАОЧНЕ)
28 жовтня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
06 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 20 681,48 гривень, а також суму сплаченого судового збору.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 10 вересня 2024 року разом із копією позовної заяви було надіслано на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення не вручене під час доставки із зазначення причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».
18 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Департаменту патрульної поліції про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому заявник просить призначити справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалю суду від 24 вересня 2024 року клопотання представника Департаменту патрульної поліції про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - залишено без задоволення.
23 жовтня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява від Департаменту патрульної поліції надійшла заява, у якій заявник вказує, що проти постановлення заочного рішення - не заперечує.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2023 року у справі №522/15636/23 встановлено, що 20 липня 2023 року о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила дрібне хуліганство, а саме: виражалася нецензурною лайкою, кидалася у бійку та нанесла механічні пошкодження службовому т/з Renault Express 1793, чим порушила громадський порядок (а.с.15).
Зазначений транспортний засіб належить на праві власності Департаменту патрульної поліції, що підтверджується копією свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Для настання деліктної відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України необхідна наявність:
а) шкоди;
б) протиправної поведінки її заподіювача;
в) причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
г) вини останнього.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому доведення наявності і обґрунтування розміру шкоди покладається на позивача, який повинен довести, що: заподіяна шкода сталася внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача і тільки такі дії (бездіяльність) стали єдиною і достатньою причиною заподіяння шкоди; шкода є реальною; протиправна дія (бездіяльність) заподіювача шкоди є причиною, а шкода, якої завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Суд повинен з'ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Для відшкодування майнової та моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювана шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
На підтвердження протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, а також на підтвердження вини у вчиненні таких дій, позивачем було надано копію постанови Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2023 року у справі №522/15636/23.
Зазначеною постановою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрито у зв'язку з закінченням строків накладання адміністративного стягнення (а.с.15).
У постанові КЦС ВС від 26.10.2022 року у справа № 645/6088/18 говориться, що не притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП не свідчить про відсутність його вини у завданні шкоди, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Постанова КЦС ВС від 24.07.2024 у справі № 401/171/23 містить висновок про те, що нереабілітуючі підстави означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
До нереабілітуючих підстав варто віднести закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На думку суду, закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку з закінченням встановлених законом строків накладання адміністративного стягнення не свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, та тим більше не може бути підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності під час відшкодування шкоди, завданої таким правопорушенням.
Так, дійсно, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2023 року у справі №522/15636/23 справу про адміністративне правопорушення - закрито, проте, підстава закриття такого провадження - нереабілітуюча (закінчення строків накладання адміністративного стягнення).
У постанові зазначено наступне: «незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, її вина підтверджується: відомостями викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 374885 від 20.07.2023р., письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ксерокопією паспорту громадянки України ОСОБА_1 , письмовими поясненнями представника Департаменту патрульної поліції Сергія Єфименко від 16.10.2023р. щодо спричинення ОСОБА_1 матеріальних збитків Департаменту патрульної поліції, відео з місця пригоди, зафіксованого на портативний відео реєстратор №474924 та №475289, висновком експертного дослідження № ЕД-19/116-23/12476-АВ від 28.07.2023р., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «АП САП-Е1», номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок хуліганських дій, складає 10 035, 05 грн.
Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП за кваліфікуючими ознаками, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а саме спричинення механічних пошкоджень службовому транспортному засобу Renault Express, номерний знак НОМЕР_3 .»
Також, у постанові зазначено: «Оскільки внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 власнику транспортного засобу «АП САП-Е1», номерний знак НОМЕР_2 , яким є Департамент патрульної поліції, завдано майнової шкоди на суму 10 035, 05 грн, що підтверджується зібраними у справі доказами, суд вважає заяву представника Департаменту патрульної поліції Єфіменко Сергія про залучення в якості потерпілого Департамент патрульної поліції Національної поліції України обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.»
Тобто, з зазначеної постанови вбачається, що вину ОСОБА_1 в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП доведено. Постановою також підтверджується факт того, що внаслідок дій ОСОБА_1 було завдано шкоду т/з «АП САП-Е1», номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є Департамент патрульної поліції та який був визнаний потерпілим від адміністративного правопорушення.
Також на підтвердження вини ОСОБА_1 у завдання шкоди, позивачем було надано відеозаписи, що містяться на дисках. Зі змісту дисків вбачається, що ОСОБА_1 вчиняє протиправні дії, спрямовані в тому числі на завдання шкоди транспортному засобу.
Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем доведено наявність зі сторони ОСОБА_1 протиправних, винних дій, внаслідок яких була завдана майнова шкода.
Постанова КЦС ВС від 12.06.2024 у справі № 199/151/23 містить висновок про те, що під час розгляд справ про відшкодування шкоди, суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт завдання позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вона завдана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто, позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, завданої відповідачем.
На підтвердження розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок її протиправних дій позивачем було подано висновок експерта від 28.08.2024 року №ЕД-19/116-24/15822-АВ (а.с.13).
З зазначеного висновку вбачається, що вартість матеріальної шкоди, завданої службовому т/з «АП САП-Е1» виготовленого на базі т/з Renault Express внаслідок хуліганських дій від 20.07.2023 року складає 20 681,48 гривень (а.с.13).
Тому, враховуючи що вина відповідача у вчиненні цивільного правопорушення - доведена, а розмір шкоди, що був нею завданий підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Згідно платіжного доручення від 23.02.2024 року №15809, Департамент патрульної поліції сплатив 2 422,40 гривень в якості судового збору (а.с.47).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь позивача - Департаменту патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ - 40108646, матеріальну шкоду у розмірі 20 681 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 48 (сорок вісім) копійок.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь позивача - Департаменту патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ - 40108646, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2024 року.
Суддя Косіцина В.В.
28.10.2024