про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2024 року м. Київ № 320/44053/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Вітліну Марину Олександрівну звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача: від 16.02.2024 № 0107020707 за формою «С», яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 594 375 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно - правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Зокрема, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Так, згідно з підпунктом 56.17.3 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Як убачається з матеріалів справи, в рамках даних спірних правовідносин, оскаржуване податкове рішення від 16.02.2024 було надіслано позивачу податковими органом 19.02.2024 та в подальшому повернуто платнику податків за зворотною адресою «за закінченням терміну зберігання» 06.03.2024.
Відповідно до пункту 42.5. Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
24.04.2024 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на вказане податкове повідомлення-рішення.
Враховуючи, що скарга рішенням Державної податкової служби України № 13665/6/99-00-06-03-02-06 від 10.05.2024 була повернута позивачу без розгляду, оскільки та не була подана у строк, слід вважати, що строк звернення до суду закінчився через місяць, після отримання такого рішення.
Відтак, саме з 10.05.2014 (уточ.суду - докази про день отримання рішення ДПС відсутні) слід відраховувати місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, а 11.06.2024 є останнім днем звернення до суду із вказаним позовом.
Водночас, до суду із позовною заявою, позивач завернувся 13.09.2024, подавши її нарочно через канцелярію Київського окружного адміністративного суду, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.
Позивачем разом з позовною заявою було подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якого судом не встановлено поважних причин пропуску .
Розглядаючи вказану заяву, суд виходив із такого.
Так, в обґрунтування клопотання, представник позивача зазначає, що в межах строку звернення - 30.08.2024, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.02.2024 № 0107020707.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/41196/24 (суддя Василенко Г.Ю.) від 06.09.2024 позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту третього частини четвертої статті 169 кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана ухвала була отримана представником позивача на електронну пошту 12.09.2024 об 11:46, а тому зазначає, що невідкладно - вже наступного дня 13.09.2024, нею повторно було подано позовну заяву. Відтак, просить поновити пропущений строк звернення.
Слід зауважити, що у позовній заяві представник позивача стверджує, що останнім днем зверненням для суду із вказаним позовом є 06.09.2024, оскільки фактично процедура адміністративного оскарження не відбулася, а тому слід застосовувати шестимісячний строк звернення. Вказує, що первісна позовна заява була подана у строк - 30.08.2024.
Проте, суд не погоджується із вказаними доводами з огляду на положення статті 56 Податкового кодексу України та розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, норми яких зводяться до того, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу. Ані норми Податкового кодексу України, ані Порядку № 916 не розмежовують види рішень контролюючого органу вищого рівня за результатами розгляду скарг платників податків до яких застосовується місячний строк оскарженні, а до яких ні.
У даному випадку строк звернення до суду закінчився ще 11.06.2024.
Отже, суд зауважує, що доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, з підстав, наведених судом вище.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення із зазначенням інших причин та доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки зазначені позивачем обставини щодо пропуску строку звернення до суду не є об'єктивно непереборними а залежали від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням інших причин та обставин, що зумовили пропуск строку звернення до суду, із відповідними доказами на підтвердження таких.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.