24 жовтня 2024 року №640/37190/21
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 114190-2409-2615 та № 114191-2409-2615 від 28.04.2021, які були складені Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем невірно обраховано позивачу земельний податок, власником яких вона є, а саме із застосуванням ставки податку без належного обґрунтування (1%), тож такі рішення не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 21.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, на підстав даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 05.12.2023 (суддя Шевченко А.В.) адміністративну справу №640/37190/21 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/37190/21 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №640/37190/21 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є власником двох земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_2 (кадастровий 80000000000:91:450:0004), площею 0,0080 га та ділянка 53 (80000000000:91:450:0006), площею 0,00735 га. Всі земельні ділянки, згідно акту, мають цільове призначення «ведення садівництва».
Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку об ділянки також мають цільове призначення - « 01.05 Для індивідуального садівництва».
Відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 28.04.2021: № 114190-2409-2615 та № 114191-2409-2615.
Позивач не заперечує обов'язку зі сплати земельного податку, проте не погоджується із сумою розрахованою контролюючим органом, оскільки остання здійсненна не у відповідності вимог чинного законодавства.
Вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Базою оподаткування, згідно приписів пункту 271.1 статті 271 ПК України, є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно із підпунктом 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить, зокрема, підставу для визначення податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, підпункт 1 пункту 3 розділу ІІ якого також передбачає, що податкове повідомлення-рішення повинне містити, зокрема, підставу для визначення податкового зобов'язання.
При цьому, ні положення статті 58 ПК України, ні вказаного Порядку не містять вимог щодо формулювання підстави визначення податкового зобов'язання.
Пункт 4 розділу І вказаного Порядку передбачає виключно такий реквізит податкового повідомлення-рішення, що складається за результатом податкової перевірки, як нормативна підстава посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків.
За правилами пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Встановлено, що в якості підстави для нарахування податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 28.04.2021 №114191-2409-2615 зазначено підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункт 286.5 статті 286 ПК України.
Згідно розрахунку до податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за 2021 рік, за змістом якого ОСОБА_1 , як власнику земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2 (кадастровий 80000000000:91:450:0004), площею 0,0080 га та ділянка 53 (80000000000:91:450:0006), площею 0,00735 га, нормативно грошова оцінка за даними Державного земельного кадастру складає 244643,07 грн та 216641,75 грн відповідно, визначено податкове зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб за 2021 рік , у розмірі 2446,43 грн та 2166,42 за, передбаченою рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, ставкою податку 1 % від нормативної грошової оцінки.
Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.04.2021 №155803-2409-2615 відповідає встановленій формі в частині зазначення підстав нарахування податкового зобов'язання, а доводи позивача у цій частині безпідставні.
Посилання позивача на той факт, що відповідачем повинно було використано ставка у розмірі 0,1% від нормативно-грошової оцінки, оскільки на вказаних земельних ділянках знаходиться дачний будинок, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - судом не приймаються, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження існування вказаного будинку чи будинків на належних позивачу земельних ділянках.
При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Позивачем також не надано, ні до податкового органу, ні до суду, жодного технічного документу, при дослідженні якого було б можливо класифікувати функціональне призначення нерухомих об'єктів, щодо яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
В свою чергу, відповідачем було надано до суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на підставі якої податковим органом було зроблено розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при дослідженні якої судами встановлено, що оподатковані об'єкти нерухомого майна є нежитловими будівлями. Встановити ж належність нежитлових будівель до певної класифікації з вказаних документів не вбачалося можливим.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відтак, позивача не було позбавлено можливості надати до податкового органу уточнюючі документи щодо характеристик оподаткованих земельних ділянок для правильного розрахунку земельного податку, шляхом застосування відповідних коефіцієнтів для обчислення такого податку. Однак, як встановлено судом, позивачем не вчинялися дії щодо звірки даних для обчислення податку відповідно до податкового законодавства.
Що ж стосується посилань позивача на те, що в даному випадку обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд приймає до уваги й те, що позивач не обґрунтував неможливість надання технічних документів, на підставі яких можливо було б класифікувати функціональне призначення нерухомих об'єктів, щодо яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, як контролюючому органу, так і суду під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу, що позивачем в даному випадку не доведено та не спростовано обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04655, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоноженко М.А.