Справа № 522/8121/24-Е
Провадження № 2/521/5680/24
22 жовтня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси:
у складі: головуючої судді Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання Довгань Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач 22.05.2024 року звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.07.2024 року цивільна справа направлена за підсудністю до Малиновського районного суду міста Одеси.
За результатами автоматизованого розподілу від 02.08.2024 року справа передана для розгляду судді Малиновського районного суду міста Одеси Ганошенку С.А., яка отримана суддею - 05.08.2024 року.
Ухвалою суду від 06.08.2024 року відкрито провадження в спрощеному позовному провадженні.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.05.2023 р., о 16 год. 45 хв., у м. Одеса, вул. Розумовського, 5, Малиновського району, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, учасників ДТП: «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Opel Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП, автомобілю, який належав ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 на праві приватної власності «Toyota Land Cruiser Prado 150», 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано матеріальних збитків.
29.06.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 521/15764/23) ОСОБА_2 визнано за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП винним у ДТП та накладено штраф.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, на момент ДТП була застрахована за полісом № 214303505, виданим ПрАТ "СК "УНІКА". Позивачем отримано страхове відшкодування від Страховика, після надання Страховику Повідомлення про ДТП та Заяви про виплату страхового відшкодування було розпочато справу з відшкодування нанесеної шкоди ТЗ.
Представник Страховика, 02.06.2023 року провів огляд пошкодженого в наслідок пригоди ТЗ позивача. На підставі проведеного представником Страховика огляду, були виконані розрахунок суми страхового відшкодування - 30.06.2023 року.
Страховиком була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 50 300,24 грн.
07.07.2023 року позивач звернулась із Заявою до Судового експерта ОСОБА_3 , на виконання експертного дослідження/експертизи (Договір № 0707Д/23 підписаний 07.07.2024 року). Судовим експертом було проведено огляд та складено протокол огляду колісного ТЗ № 0707/Д23,2121V, яким було зафіксовано нанесені пошкоджень ТЗ «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Про проведення огляду Судовим експертом було належним чином повідомлено Страховика, на огляд з'явився представник, яким було проведено Додатковий огляд в умовах СТО, та складено протокол огляду від 07.07.2023 року.
13.07.2023 року судовим експертом було виготовлено виснокок № 0707Д/23 транспортно - товарознавчого дослідження КТЗ «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер BH2829TB в якому визначено суму матеріального збитку нанесеного власнику колісного транспортного засобу у розмірі: 227 253,71 грн.
19.07.2023 року висновок експерта № 0707Д/23, було надано страховику. Страховиком було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування у розмірі: 12 883,41 грн.. Отже, загальна сума виплати страхового відшкодування з доплатою склала: 50 300,24 + 12 883,41 = 63 183,65 грн., що значно менша від суми матеріального збитку визначеного Судовим експертом.
21.07.2023 року позивачем була подана заява до страховика про ознайомлення з порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик надав копію Звіту № 24837 від 19.07.2023 року, про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (надалі - ЗВІТ № 24837), виконаний на замовлення Страховика у ТОВ "СЗУ Україна", виконавець якої, суб'єкт оціночної діяльності (надалі - СОД) ФОП ОСОБА_4 ЗВІТ № 24837 Страховиком було надано не в повному обсязі.
02.08.2023 року позивачем було укладено Договір про надання правничої допомоги № 02/08-2023 з адвокатським об'єднанням "РО ЛЕКС", в особі Голови об'єднання Руденка Дмитра Володимировича.
03.08.2023 року адвокатом Руденко Д. В., було направлено запит до Страховика, щодо надання копій документів по справі.
10.08.2023 року у відповідь на запит адвоката, разом із листом вих. № 10831156585/1 від 10.08.2023р., було отримано ЗВІТ № 24837, в повному обсязі.
13.09.2024 року адвокатом направлено Лист з додатками до "Всеукраїнської громадської організації "Союз експертів України", в якому викладено із законодавчим обґрунтуванням, прохання провести рецензування Звіту № 24837, який було виготовлено на замовлення Страховика, та надати висновок, щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур з визначення вартості майна вимогам нормативно правових актів з оцінки майна.
Відповідно до рецензії від 20.11.2023 року, проведеної ГО "СЕУ" на ЗВІТ № 24837, у розділі "Загальний висновок" вказано, крім іншого, що ЗВІТ: "не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків".
27.11.2023 року, позивачем направлено скаргу з додатками до Фонду державного майна України (надалі - ФДМ), про вчинення грубих порушень нормативно-правових актів з оцінки майна з проханням вжити законодавчих заходів впливу до виконавця звіту № 24837 ТОВ "СЗУ Україна", а саме СОД ОСОБА_4 . На зазначену скаргу до ФДМ, отримала відповідь, про рішення Екзаменаційної комісії від 28.12.2023 року стосовно СОД ОСОБА_4 . Згідно протоколу № 150 було розглянуто питання щодо СОД ОСОБА_4 , під час складання ним звітів про оцінку.
За результатами всебічного розгляду матеріалів, Екзаменаційна комісія прийняла рішення: позбавити (анулювати) ОСОБА_4 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 7404, виданого 20.02.2010 року ФДМ України та Українським центром післяаварійного захисту "Експрес Сервіс" за спеціалізацією 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів".
До Страховика було направлено Претензію від 15.12.2023 року, на підставі вищезазначеного, про доплату частки страхового відшкодування у сумі: 96 816,35 грн. Претензія Страховиком була отримана, але проігнорована.
В зв'язку з ігноруванням Страховиком вимог викладених у Претензії від 15.12.2023 року, направила скаргу до Національного банку України (надалі - НБУ). Після втручання до розгляду справи НБУ, Страховиком було здійснено доплату суми страхового відшкодування у розмірі: 64 783,90 грн., що підтверджується платіжкою від 09.01.2024 року.
Відповідь на Скаргу, надіслано НБУ у листі від 22.01.24р. страховиком також було надіслано на електронну адресу лист, вих. 10831156585/3 від 10.01.2024 року з роз'ясненнями про прийняте рішення, щодо суми доплати страхового відшкодування у розмірі: 64 783,90 грн.
В листі Страховиком вказано, крім іншого, що було прийнято до уваги надану рецензію на звіт № 24837 та надіслано зауваження до ТОВ "СЗУ Україна", у відповідь на зауваження, Страховик отримав від ТОВ "СЗУ Україна", актуалізований Звіт № 24837 від 04.01.2024 року.
У зв'язку з такою, викладеною аргументацією Страховка у своєму листі, мною було направлено до НБУ чергову скаргу від 18.01.2024 року на дії Страховика в частини порушення ним законодавства. Де крім іншого зазначено, що актуалізований Звіт № 24837 від 04.01.2024 року складений СОД ОСОБА_4 не може братись до уваги при розгляді справи про страхове відшкодування у зв'язку з позбавленням ОСОБА_4 від 28.12.2023 року права займатись оцінювальною діяльністю, протокол № 150, засідання екзаменаційної комісії Фонд державного майна.
Після подання до НБУ скарги від 18.01.2024 року, Страховиком було запропоновано відізвати подану скаргу, а Страховик в свою чергу погодився доплатити частку суми страхового відшкодування, до повної, належної мені суми страхового відшкодування. Сума чергової доплати становить: 22 274,57 грн., що підтверджується платіжним документом від 31.01.2024 року.
В такий дуже довготривалий, напружений, переповнений душевними стражданнями спосіб, вдалось отримати належну страхову виплату від Страховика, примусивши виконати свої зобов'язання відповідно до норм чинного законодавства в повному обсязі. Але на цьому душевні страждання та хвилювання не закінчились, на думку позивача, та продовжуються з вини Відповідача.
04.03.2024 року, для вирішення питання з компенсації частки нанесеного йому майнового збитку, що не покривається полісом страхування № 214303505, частка відшкодування шкоди, що не підпадає під виплату страхового відшкодування Страховиком, а покладається на Відповідача з причини нанесення ним шкоди в наслідок ДТП, вона звернулась до Відповідача в досудовому порядку.
03.03.2024 року відповідачу була направлена Вимога, в якій було викладено, законодавчо обґрунтований обов'язок, як винуватця у ДТП, щодо компенсації частки нанесеного ним збитку в наслідок ДТП. Вимогу Відповідачем отримано - 09.03.2024 року, але вона залишена без задоволення, у звязку з чим позивач змушена була звернутись до суду.
У судові засідання сторони не з'явились, через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли клопотання про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заяоного розгляду не заперечує.
Відповідач в судові засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення смс-повідомлень, які останні отримав, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлень - 04.09.2024 та 01.10.2024 (а.с. 69,73) та рекомендованою поштою, на адресу суду повернувся поштовий конверт, як такий, що не отриманий відповідачем (а.с. 68). Про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
Суд вбачає, що станом на 22.10.2024 року про існування даного спору відповідач був сповіщений належним чином, проте відзиву на позов не подав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 22.10.2024 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши сторін, вважає позов частково обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
29.05.2023 р., о 16 год. 45 хв., у м. Одеса, вул. Розумовського, 5, Малиновського району, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, учасників ДТП: «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Opel Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП, транспортний засіб, який належав ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 на праві приватної власності «Toyota Land Cruiser Prado 150», 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано матеріальних збитків.
29.06.2023 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 521/15764/23) ОСОБА_2 визнано за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП винним у ДТП та накладено штраф (а.с. 10).
Власником транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію траснпортного засобу (а.с. 70)
Цивільно-правова відповідальність відповідача, на момент ДТП була застрахована за полісом № 214303505, виданим ПрАТ "СК "УНІКА" (а.с. 9).
Позивачем отримано страхове відшкодування від Страховика, після надання Страховику Повідомлення про ДТП та Заяви про виплату страхового відшкодування було розпочато справу з відшкодування нанесеної шкоди моєму ТЗ у розмірі 50 300,24 грн. (а.с. 8).
07.07.2023 року позивач звернулась із Заявою до Судового експерта ОСОБА_3 , на виконання експертного дослідження/експертизи (Договір № 0707Д/23 підписаний 07.07.2024 року) (а.с. 14-15).
Судовим експертом було проведено огляд та складено протокол огляду колісного ТЗ № 0707Д/23, 2121V, яким було зафіксовано нанесені пошкоджень ТЗ «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Про проведення огляду Судовим експертом було належним чином повідомлено Страховика, на огляд з'явився представник, яким було проведено Додатковий огляд в умовах СТО, та складено протокол огляду від 07.07.2023 року. (а.с. 23-25)
13.07.2023 року судовим експертом було виготовлено виснокок № 0707Д/23 транспортно - товарознавчого дослідження КТЗ «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер BH2829TB в якому визначено суму матеріального збитку нанесеного власнику колісного транспортного засобу у розмірі: 227 253,71 грн. (а.с. 16-22 звор.стор.)
10.08.2023 року у відповідь на запит адвоката, разом із листом вих. № 10831156585/1 від 10.08.2023р., було отримано звіт № 24837, в повному обсязі (а.с. 28)
Страховиком здійснено доплату суми страхового відшкодування у розмірі: 12 883,41 грн., що підтверджується платіжкою від 21.07.2023 року (а.с. 30).
Страховиком здійснено доплату суми страхового відшкодування у розмірі: 64 783,90 грн., що підтверджується платіжкою від 09.01.2024 року (а.с. 32).
Страховиком здійснено повторну доплату суми страхового відшкодування у розмірі: 22 274,57 грн., що підтверджується платіжним документом від 31.01.2024 року (а.с. 36).
03.03.2024 року відповідачу була направлена Вимога щодо компенсації частки нанесеного ним збитку в наслідок ДТП. Вимогу Відповідачем отримано - 09.03.2024 року, що підтверджується трекінгом, описом вкладення з АТ «УКРПОШТА» (а.с. 39-41).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Як передбачено п. 36.6 ст. 36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення франшизи з ОСОБА_2 на користь позивача в розмірі 3200 грн. підлягають задоволенню, оскільки вказана сума визначена полісом № 214303505, виданим ПрАТ "СК "УНІКА".
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Ст.1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальник, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, МТСБУ та потерпілі.
У п. 4. Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Пунктом 6 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 14 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.
Разом із тим, відповідно до ст. ст. 3, 4, 6 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 22 цього ж Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Відповідно до ст. ст. 33.1.4., 33.2 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Як вже зазначалось, позивач звертався до ПрАТ "СК "УНІКА" із заявами про виплату страхового відшкодування, які частково виплачені, а саме : 50 300,24 грн. + 12 883,41 грн. + 22 274,57 грн. = 85 458,22 грн.
Проте відповідно до висновку експерта № 0707Д/23 від 13.07.2023 року розмір матеріального збитку, який нанесений власнику КТЗ «Toyota Land Cruiser Prado 150» реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 227 253,71 грн.
Отже, покладений ст. 33.1.4. Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок виконав.
Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., яку суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню у сумі 1000 грн.
Як зазначено в п. 3 Постанови від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Цивільна-правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Як зазначено в п. 9 Постанови від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надав ніяких доказів причино - наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та його моральними стражданнями.
Таким чином, позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань, яка б складала суму у розмірі 10 000 грн. або втрат немайнового характеру, не обґрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди, тому суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму оплати послуг експерта у розмірі 5000 грн., які вона понесла, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3084008716.1 (а.с. 13), які суд вважає такими, що підлягають стягнення з відповідача в повному обсязі.
Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за невиконання грошового зобов'язання, підтвердженого рішенням суду.
Оскільки визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд погоджується з наданим розрахунком суми збитків від інфляції: 342,25 грн. та розрахунком суми 3% річних за користування коштами: 415,18 грн., а отже вважає такими що підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн. (а.с.43).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити частково.
На підставі викладеного та керуючись 15, 16, 22, 625, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст.2,4,13,76-81,95,258-259,263ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на відшкодування матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 60 249,35 (шістдесят тисяч двісті сорок дев'ять грн 35 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) франшизу в розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на проведення експертизи у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч грн 00 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму збитків від інфляції у розмірі 342,25 (триста сорок дві грн 25 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму 3% річних за користування коштами у розмірі 415,18 (чотириста п'ятнадцять грн 18 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмір 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення був виготовлений 28.10.2024 року.
Суддя Cергій ГАНОШЕНКО