28.10.2024
Справа № 482/2003/23
Номер провадження 2-з/482/26/2024
28 жовтня 2024 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнко С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Новоодеського районного нотаріального округу Філіпенко Д.В. про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця, -
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Новоодеського районного нотаріального округу Філіпенко Д.В. про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця.
25 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Бєлової Р.В. про забезпечення позову по вказаній справі шляхом заборони приватному нотаріусу Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко Денису Вадимовичу вчиняти певні дії, а саме видавати будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання законної сили рішення суду.
Необхідність забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Розглянувши дану заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову передбачені ст.150 ЦПК України.
Зазначені заходи є тимчасовим обмеженням та їх значення полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Тобто, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду та повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, представник позивача, заявляючи про застостосування такого заходу забезпечення як заборона приватному нотаріусу Філіпенку Д.В. вчиняти певні дії, а саме видавати будь-які свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання законної сили рішення суду зазначає про загальне обґрунтування його такої необхідності, при цьому не обґрунтовуючи, чому невжиття цих заходів унеможливить або ускладнить виконання судового рішення.
Більш того, на думку суду, отримання спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину свідчитиме про коло належних відповідачів у цій справі та обсяг їх обов'язків щодо кредитора спадкодавця
Отже, представником заявника не обґрунтувано та не доведено необхідність забезпечення позову та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Новоодеського районного нотаріального округу Філіпенко Д.В. про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-157, 258-260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Новоодеського районного нотаріального округу Філіпенко Д.В. про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду, шляхом подання до Новоодеського районного суду Миколаївської області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Головуючий суддя: Сергієнко С.А.