Єдиний унікальний номер 722/1913/24
Номер провадження 2-о/722/213/24
17 жовтня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ратушенка О.М.
секретаря: Козак А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокиряни в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області та Виконавчий комітет Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою в якій просив розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказував, що 17.09.2011 року між ними було зареєстровано шлюб відділом ДРАЦС Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №52 та під час спільного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Починаючи з 2020 року вони разом не проживають, у них різні погляди на сімейне життя, обов'язки, відсутнє взаєморозуміння, що призвело до поступового погіршення взаємовідносин і як наслідок до фактичного припинення шлюбних відносин між ними.
У серпні 2024 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про те, що подальше її перебування з ним в зареєстрованому шлюбі суперечить її інтересам, а тому хоче розірвати шлюб.
За таких обставин вважають, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, на примирення не згодні, а тому необхідно розірвати шлюб.
З того часу і по теперішній час ОСОБА_2 фактично не бере участі у вихованні спільного сина, матеріально не забезпечує та спільно з ним не проживає, а проживає у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 .
Син ОСОБА_3 проживає разом з батьком. Починаючи з 2020 року і по теперішній час, за період відсутності мами дитини, ОСОБА_2 , він самостійно займається вихованням та матеріально утримує сина, добросовісно виконує свої батьківські обов'язки, створює для дитини необхідні умови для проживання та розвитку, забезпечує його усім необхідним.
З метою добровільного вирішення питання щодо розірвання шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли між собою згоди щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання їх спільного сина із батьком, по місцю його реєстрації в АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_2 не заперечувала.
Враховуючи викладене заявники просили розірвати укладений між ними шлюб в порядку ст.109 СК України.
Окрім цього, враховуючи те, що заявник має намір встановити статус «одинокий батько», що дасть йому можливість оформити соціальну допомогу на дитину в розмірі 150% від соціальної пільги, отримати право на додаткову відпустку, змінити місце проживання дитини без документального оформлення згоди матері, ОСОБА_1 просив встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви в яких просили розглянути справу без їх участі, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Сокирянської міської ради Гладкий О.М. в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву який просив розглянути справу за його відсутності, та у зв'язку з відсутністю заперечень розглянути справу на розсуд суду за наявними матеріалами у справі.
Представник заінтересовані особи Виконавчого комітету Сокирянський міської ради Дністровського району Чернівецької області Войняк Н.А. в судове засідання не з'явилася і також подала заяву до суду, в якій просила розглянути справу за її відсутності та у зв'язку з відсутністю заперечень розглянути справу на розсуд суду за наявними матеріалами у справі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так судом встановлено, що 17 вересня 2011 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області за актовим записом №52.
Під час шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28.05.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 3 ст.293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони з початку 2020 року не підтримують між собою шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, а тому розірвання шлюбу дійсно відповідає волі сторін.
Окрім цього судом встановлено, що розірвання шлюбу не буде порушувати права дитини, оскільки згідно характеристики за підписом керівника навчального закладу, де навчається малолітній ОСОБА_3 , батько тісно підтримує контакт з школою, цікавиться успішністю дитини, систематично спілкується з вчителями та постійно відвідує батьківські збори. Згідно довідка №151 від 04.09.2024 року, ОСОБА_1 , як батько дитини, є учасником освітнього процесу свого сина, оскільки мама проживає окремо.
ОСОБА_1 безпосередньо турбується про станом здоров'я дитини: забезпечує здорове харчування, використовуючи натуральні та корисні продукти, багато часу приділяє загартуванню сина, забезпечує своєчасне проходження дитиною профілактичних оглядів лікарями. При цьому, за умови позитивного ставлення до дитини, ОСОБА_2 не заперечує проти встановлення факту самостійного виховання ОСОБА_1 їх спільного сина ОСОБА_5 , оскільки це відповідає його інтересам, з огляду на те, що вона не має фізичної можливості піклуватися про нього.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади від 02.09.2024 року №2024/010519933 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає окремо від сім'ї в АДРЕСА_1 .
Згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема перебування фізичної особи на утриманні.
Окрім цього, згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що син ОСОБА_3 з початку 2020 року повністю перебуває на самостійному вихованні та утриманні батька - ОСОБА_1 , а тому, із врахуванням обґрунтованості необхідності встановлення даного юридичного факту для заявника ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву в повному об'ємі.
Керуючись ст.ст.24, 104, 105, 109, 112-115 СК України ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області та Виконавчий комітет Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 17.09.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області, за актовим записом № 52.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації батька.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Повний текст рішення складений 28.10.2024 року.