Єдиний унікальний номер 725/4132/24
Номер провадження 3/725/1565/24
28.05.2024 року м. Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Войтун О.Б., розглянувши матеріали справи які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №693481, 07.05.2024 року о 00 год. 18 хв. у м. Чернівці по вул. Булоруській, 48, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ VITO» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу alcotest drager та у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та його дії працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Від його представника - адвоката Соника В.В. надійшло письмове клопотання згідно якого просив долучити Висновок №12 Глибоцької центральної районної комунальної лікарні №12 від 07.05.2024 р. відповідно до якого ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено. З урахуванням викладеного просив закрити провадження по справі. Крім того просив розгляд справи провести без їх участі.
Суддя дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із змісту ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до змісту п. п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз зазначених норм приводить до висновку, що визначальним є наявність декількох факторів у їх сукупності, а саме керування транспортним засобом тобто фактичне виконання особою функцій водія, а також відмова особи від проведення огляду на стан сп'яніння.
Суддя звертає увагу, порядок огляду на стан сп'яніння встановлений ч. 2 ст. 266 КУпАП відповідно до якої огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У ч. 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже законодавством чітко і вичерпно встановлено порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015р., огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 розділу І Інструкції). Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 розділу І Інструкції), і даний перелік ознак є вичерпним.
Із досліджених відеозаписів які надійшли із матеріалами справи судом встановлено факт зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 ..
Варто звернути увагу, згідно із нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). У цих нормах Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що передбачено законом).
Отже підстави які дають право поліцейському зупиняти транспортні засоби та обов'язок на їх зупинити чітко визначені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином говорити про законність вимог поліцейського та зібраних ним доказів у випадку, що стосується водіїв транспортних засобів можна лише в тому випадку, якщо зупинка транспортного засобу була законною, тобто з підстав прямо передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Більш того поліцейський згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Яку саме причину зупинки було названо патрульним ОСОБА_1 та чи було її оголошено взагалі, суд позбавлений можливості у зв'язку із відсутністю аудіо запису спілкування патрульного із водієм безпосередньо після зупинки автомобіля.
Також на відеозаписі не зафіксовано рух транспортного засобу із порушенням правил Дорожнього руху України, а також у матеріалах справи відсутня копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.
З огляду на наведене суддя вважає, що підставність зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 матеріалами справи не доведена.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Крім того відповідно до Висновку №12 від 07.05.2024 року складеного о 02 год. 10 хв., тобто в межах 2 годин визначених Законом, лікарем Глибоцької центральної районної комунальної лікарні у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні у справі докази та з'ясувавши всі обставини справи, враховуючи, порушення встановленого порядку зупинки транспортного засобу, враховуючи висновок лікаря нарколога, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст. 130, 247, 251, 256, 266, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. Б. Войтун