Справа №487/8477/24
Провадження №3/487/2194/24
24.10.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря Ященко В. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора - Вільчака З.І, .розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві матеріали адміністративної справи, що надійшли з Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої заступником начальника Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП
30.09.2024 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме:
протокол про адміністративне правопорушення №9 від 25.09.2024 (провадження №3/487/2194/24);
протокол про адміністративне правопорушення серії №10 від 25.09.2024 (провадження №3/487/2195/24).
14.10.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про об'єднання справ про адміністративні правопорушення стосовно нього в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП.
23.10.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ до участі у розгляді справи представника ОСОБА_2 , як захисника та фахівця в галузі права, який за законом має право надання правової допомоги та дії на підставі укладеного між ними договору про надання правової допомоги від 15.10.2024, який є юричтом, має ивщу юрдичну освіту та працює юристконсультом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої клопотання підтримала та просила їх задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо об'єднання справ про адміністративні правопорушення в одне провадження та заперечував проти вступу до участі у розгляді справи представника ОСОБА_2 , як захисника та фахівця в галузі права.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи при вирішенні поданого клопотання суд виходить з таких міркувань.
Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регламентовано об'єднання справ про адміністративні правопорушення.
Про те завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, що врегульовано ст. 1 КУпАП.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об'єднання справ в одне провадження, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а також те, що вказані справи є однорідними, зокрема по них притягується до відповідальності одна і та ж особа та такі одночасно розглядаються в одному суді, суд дійшов до висновку, що клопотання слід задовольнити, дані справи об'єднати в одне провадження для спільного розгляду та присвоїти об'єднаним справам № 951/605/23 у відповідності з вимогами розділу ІІІ п.6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України №814 від 20.08.2019.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про вступ до участі у розгляді справи представника ОСОБА_2 , як захисника та фахівця в галузі права, суд приходить до наступного.
Конвенція про захист прав людини і основних свобод, ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачає право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника, вибраного ним на власний розсуд (стаття 6).
У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року , ратифікованому Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року N2148-VIII, зазначено, що держава повинна гарантувати кожному, чиї права і свободи порушено, ефективний засіб правового захисту, і таке право повинно встановлюватись судовим або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави (стаття 2), та можливість вільного вибору обвинуваченим захисника (пункт 3 статті 14).
"Основні принципи, що стосуються ролі юристів", прийняті восьмим Конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27 серпня - 7 вересня 1990 року, передбачають, що кожна людина має право звернутися до будь-якого юриста за допомогою для захисту і відстоювання своїх прав та захисту їх на всіх стадіях кримінального судочинства (принцип 1); жодний суд чи адміністративний орган, в якому визнається право на адвоката, не відмовляється визнавати права юриста відстоювати в суді інтереси свого клієнта, за винятком тих випадків, коли юристу було відмовлено в праві виконувати свої професійні обов'язки відповідно до національного права і практики та цих принципів (принцип 19).
Відповідно ч. 2 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. При цьому КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним», поширивши таким чином певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності (ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), що кореспондується з положеннями ст.6і п. 3 ч. 1 ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.268 і 271 КУпАП, згідно яких у розгляді справи про адміністративне правопорушення беруть участь адвокати, які є учасниками провадження у справі про адміністративне правопорушення.
До Конституції України у 2016 році були внесені зміни згідно із Законом №1401-VІІІ від 02.06.2016, в тому числі і до ст. 59 Конституції України, відповідно до яких слово "правову" замінено словами "професійну правничу" та виключено частину другу, та на час розгляду клопотання про допуску справу захисника ст. 59 Конституції України викладена у такій редакції "Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.»
Тлумачення тому, хто надає професійну правничу допомогу надано уст.131-2 Конституції України, відповідно до якої виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.
Згідно ізст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
За положеннямист.10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом.
Згідно із ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Враховуючи, що зміни до ст. 59 Конституції України (останні) відбулися 02.06.2016 р., зміни до ст. 271 КУпАП, яка визначає поняття захисника у справі про адміністративне правопорушення, (останні) внесено 02.06.2011 р., а рішення Конституційного суду України, на яке посилається ОСОБА_1 у клопотанні прийнято 16.11.2000 р. (справа № 1-17/2000), тобто раніше до викладених змін у Конституції України та КпАП України, враховуючи, що до теперішнього часу відсутній закон, який би надавав можливість фахівцю у галузі права на надання правової допомоги, суд не має підстав враховувати дане рішення під час вирішення питання, заявленого у клопотанні, а саме про допуск особи-фахівця у галузі права до участі у даному провадженні.
Відповідно до положеньст.131-2 Конституції України та ст.271 КУпАП підтверджень тому, що ОСОБА_2 є адвокатом, чи фахівцем у галузі права, який за законом має право надавати правову допомогу, суду не надано, а тому відсутні підстави для допуску ОСОБА_2 до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, як захисника та фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги ОСОБА_1 ..
Проте, враховуючи вищевикладені правові норми як національного, так і міжнародного законодавства, суд зауважує, що відмовляючи у задоволенні клопотання про допуск ОСОБА_2 , як захисника та фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, суд жодним чином не обмежує право особи на захист, гарантоване йому ст. 6, 13 Конвенції, ст.ст. 55, 59 Конституції України, ст. 268 КпАП України. Суд роз'яснює ОСОБА_1 , що на підставі ч. 3 ст. 271 КпАП України, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», за наявності відповідних підстав, вона має право скористатися безоплатною правовою допомогою або укласти угоду з адвокатом для захисту своїх прав та інтересів.
Керуючись статтями ст.131-2 Конституції України ст.ст. 1, 36, 268, 27, 280 КУпАП, суд
Адміністративні справи №3/487/2194/24 та №3/487/2195/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП об'єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер провадження №3/487/2194/24.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про допуск ОСОБА_2 , як захисника та фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 , 2 ст. 172-7 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що на підставі ч. 3 ст. 271 КпАП України, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», за наявності відповідних підстав, вона має право скористатися безоплатною правовою допомогою або укласти угоду з адвокатом для захисту своїх прав та інтересів.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Афоніна