Справа № 945/3168/23
Провадження №2/472/162/24
09 жовтня 2024 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Чорної О.В.,
представника відповідача - адвоката Венделя О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 селища Веселинове цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14 березня 2024 року від Миколаївського районного суду Миколаївської області до Веселинівського районного суду Миколаївської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивують тим, що 25.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у позику № 2176212 шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаного у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу №2-15072022, відповідно до умов якого ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників) до Договору факторингу № 2-15072022 від 15.07.2022 року, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 46 904 грн.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з договором позики № 2176212 від 25.07.2021 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість в розмірі 46904 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2024 року відкрито провадження в справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
05.06.2024 року на адресу суду від представника позивача Литвиненко Н.С. надійшло клопотання, з якого вбачається, що 25.03.2024 року рішенням СВЕА ЕКОНОМІ КІПРІ ЛІМІТЕД (єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».
Представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Литвиненко Н.С. про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з'явилася. Натомість, у позовній заяві представник позивача просить розглядати справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений шляхом надсилання повідомлення про виклик на зареєстровану адресу проживання.
Представник відповідача Вендель О.М. в судовому засіданні, з урахуванням відзиву на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного. Позивач як на докази посилається на паперову копію електронного Кредитного договору №2176212 від 25.07.2021 року, але не надає жодного доказу отримання відповідачем зазначених кредитних коштів. Також вказана паперова копія Кредитного договору №2176212 від 25.07.2021 року, як і Таблиця обчислення загальної вартості кредиту містять дані про нібито підписання зазначеного Кредитного договору відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «К274», але при цьому будь - яких доказів направлення цього ідентифікатора та отримання його відповідачем позовна заява не містить. При цьому, Паспорт споживчого кредиту, який є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, взагалі не містить будь - якого підпису відповідача, а отже, свідчить про невиконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вищезазначеного переддоговірного обов'язку та необізнаність відповідача з умовами кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту до укладення вищезазначеного електронного Кредитного договору. У даному випадку, як вже зазначалося вище, вказана паперова копія електронного Кредитного договору, взагалі не містить інформації щодо засобу зв'язку, на який повинен був надійти одноразовий ідентифікатор, лише в Розділі «Реквізити та підписи сторін» зазначено тел.. НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, але жодного доказу надходження вказаного одноразового ідентифікатора «К274» на вказані телефони чи електронну адресу позивачем не надано.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача - адвоката Венделя О.М., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.07.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику № 2176212 шляхом обміну електронними повідомленнями.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 25.07.2021 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання коштів у позику № 2176212 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет, що знаходиться за адресою https://credit7.ua/.
25.07.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцент) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 2176212, на умовах, визначених офертою. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор К274.
Відповідно до п.1.2 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти.
15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 2-15072022, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитним договором та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та в строки, встановлені договором факторингу.
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу № 2-15072022 від 15 липня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 46904 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 14300 грн.; заборгованість по відсотках 32604 грн.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання згідно із ст. 526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Аналізуючи надані позивачем документи, встановлено, що представник позивача, обгрунтовуючи заборгованість відповідача по відсоткам, вийшов за межі строків виконання зобов'язання, вказаних у тексті Договорів кредиту, і нарахував відсотки поза межами цих строків, зокрема строку кредитування.
Згідно з Договором сторони визначили, що кредит надається (строк кредитування) на 30 днів (пункт 1.3).
Відповідно до пунктів 1.4.1, 1.4.2 стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта відповідно до п.4.1 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація відповідно до п. 4.2 Договору;
Знижена процентна ставка становить 0,86% в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Клієнт у межах строку, визначеного в п.1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичого повернення кредиту, (а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), але будь у якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховане за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів.
Нарахування процентів згідно із розділом 3 Договору здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.3 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до розділу 4 Договору, де проценти нараховуються і в дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів і в нову дату повернення.
Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 Договору, залежить від умов її встановлення, є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Клієнт розуміє та надає згоду Товариству, що використання зниженої процентної ставки відповідно до пп.1.4.2. Договору залежить від того чи отримає Клієнт індивідуальну знижку від Товариства на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання Клієнт погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором виконуються автоматично за домовленістю Сторін, та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.
Нарахування процентів за користування кредитом є правом Товариства, а не його обов'язком. Товариство, без погодження з Клієнтом, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором процентів за користування кредитом.
В розділі 4 Договору його сторони обумовили порядок продовження строку кредиту за ініціативою Клієнта (пролонгація).
Так, у випадку неможливості виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.
Пропозиція (оферта) Клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «ПРОДЛИТЬ КРЕДИТ/ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь Товариства у розмірі НЕ менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява Клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.
Товариство має право, але не обов'язок протягом 24 годин з моменту вчинення Клієнтом вказаних в п.4.1.2. Договору дій, акцептувати пропозицію (оферту) Клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Клієнту засобами зв'язку текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Клієнтом Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі та Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду для підписання Клієнтом Додаткового договору.
Новий строк кредиту розраховується з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з п.4.1.2. - 4.1.3 Договору та встановлюється/зазначається в Додатковому договорі. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою або за ставкою, що погоджена Сторонами в Додатковому договорі, яка не може бути більшою за розмір стандартної процентної ставки.
Також сторони передбачили у Договорі умови автопролонгації, а саме - у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1.-4.1.6 Договору за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.
Клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження дії договору та строку користування кредитом з закінченням строку кредиту або продовженого року кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів.
Сторони погодили, що: за користування кредитом в період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до п. 1.5.1 Договору; при застосуванні автопролонгації знижка, надана клієнту в рамках програми лояльності анулюється та здійснюється автоматичний перерахунок процентів за користування кредитом за період, визначений п. 1.3 Договору, за стандартною процентною ставкою та відбувається перерахунок загальної вартості кредиту.
Згідно з пунктом 4.2.5 Договору загальна кількість автопролонгацій обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п. 1.3 Договору).
Тобто, укладаючи Договір, його сторони визначили строк кредитування (30 днів) та можливість пролонгації строку як за ініціативою клієнта, наслідком якого є укладення додаткового договору, так і автопролонгацію, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п. 1.3 Договору).
В матеріалах справи відсутні докази вчинення позичальником - відповідачем у справі дій, направлених на пролонгацію строку Договору, та укладання додаткового договору.
Натомість відбулася автопролонгація строку кредиту для ОСОБА_1 за правилами пункту 4.2 Договору, а тому загальний строк користування кредитом для нього, а отже і нарахування процентів не може перевищувати 120 днів.
Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період 120 календарних днів (з 25.07.2021 року по 21.11.2021 року включно) відповідачу ОСОБА_1 були нараховані відсотки за користування кредитом, які з урахуванням частково погашених відповідачем відсотків (3668,10 грн. + 8151 грн.), станом на 21.11.2021 року становлять 15 486,90 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Саме до такої правової позиції Верховний Суд дійшов у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12.
За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14 300 гривень, та заборгованість за відсотками за користування кредитом в межах строку кредитування (120 календарних днів) в розмірі 15 486,90 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено частково, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1704,50 грн. судового збору (29786,90 (сума задоволена судом) х 2684 (сума судового збору за позовну заяву): 46904 (загальна сума позову).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2176212 від 25.07.2021 року станом на 15.07.2022 року, в розмірі 29 786 (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14 300 гривень, заборгованість за відсотками - 15 486,90 гривень, та стягнути судовий збір в розмірі 1 704 (одна тисяча сімсот чотири) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення суду складено 17 жовтня 2024 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко