Харківський районний суд Харківської області
28 жовтня 2024 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/3518/24
Провадження № 1-кп/635/729/2024
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221160000047 від 10 січня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової частии НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді старшого кухара господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 механізованого батальйону, у військовому званні «рядовий», одруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2022 №300 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення та призначено на посаду водія. Далі наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2023 №56 ОСОБА_6 призначено на посаду старшого кухара.
Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) солдат рядовий ОСОБА_6 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Військовослужбовець ОСОБА_6 , 10.01.2024 приблизно о 7 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом «Nissan Almera» д.н.з. НОМЕР_3 , рухався зі швидкістю 40 км/год зі сторони центру смт Покотилівка, Харківського району, Харківської області по вул. Інтернаціональній в напрямку виїзду з населеного пункту на трасу М03. Разом з ним в автомобілі перебував пасажир ОСОБА_5 . По напрямку руху автомобіля «Nissan Almera» д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Інтернаціональній в напрямку виїзду мається різкий поворот ліворуч та в ході долання даного повороту водій ОСОБА_6 , не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, не обрав таку швидкість та прийоми керування, що втратив контроль над керуванням, допустив виїзд з проїжджої частини та наїзд на перешкоду у вигляді дерева, таким чином грубо порушивши вимогу п. 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого:
- п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,
Порушення п. 12.1. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди у результаті якої пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритий задній вивих правого (за даними КТ) кульшового суглобу з переломом заднього краю вертлюгової западини, тіла клубової кістки зі зміщенням, закритий підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я строком понад 3 тижні (більше як 21 день) (п.п. 2.2.1.в), 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тілесних ушкоджень» Наказ №6 від 17.01.1995 року).
Дії військовослужбовця ОСОБА_6 кваліфіковані за частиною 1 статті 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В ході підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 за частиною 1 статті 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та відшкодуванням завданої злочином шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 заявили клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням та відшкодуванням завданої злочином шкоди.
Прокурор не заперечувала щодо заявленого клопотання.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Заслухавши учасників кримінального провадження суд дійшов висновку, що клопотання потерпілого слід задовольнити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за частиною 1 статті 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Від захисника ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданої шкоди та просив закрити кримінальне провадження
Від потерпілого ОСОБА_5 до суду надійшла заява про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданої шкоди та просив закрити кримінальне провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у пункті 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та просив закрити його на підставі статті 46 КК України, у зв'язку з примиренням з обвинуваченим. Пояснив, що будь-яких претензій в частині відшкодування шкоди до обвинуваченого не має.
В ході судового засідання судом встановлено, що примирення між обвинуваченим та потерпілим є результатом вільного волевиявлення, вказане рішення прийняте без будь-якого впливу чи тиску.
Обвинувачений клопотання підтримав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що він примирився з потерпілим з нереабілітуючої підстави.
Відповідно до частини 8 статті 284 КПК України закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Так, обвинувачений за частиною 1 статті 286 КК України ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 подали суду письмове клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього, звільнення його від кримінальної відповідальності, йому роз'яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи.
Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або нетяжкого кримінального правопорушення вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (ст. 46 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил статті 46 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування, кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , яке було вчинено 10 січня 2024 року.
Обвинувачений ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, раніш не судимий, вчинив кримінальне правопорушення ( частина 1 статті 286 КК України) вперше, яке згідно статті 12 КК України, - є нетяжким кримінальним правопорушенням.
Таким чином, суд, вислухавши думку прокурора ОСОБА_3 , який не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у зв'язку із примиренням з потерпілим, та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжких, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, необережної форми вини, особи винного, який не має судимості, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також думку потерпілого ОСОБА_5 , який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, вважає за можливе звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
З матеріалів кримінального провадження процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз № СЕ-19/121-24/1262-ІТ від 12 березня 2024 року, № СЕ-19/121-24/1263-ІТ від 11 березня 2024 року, № СЕ-19/121-24/1261-ІТ від 11 березня 2024 року, № СЕ-19/121-24/3377-ІТ від 13 січня 2024 року становлять 7 572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Правилами частини 3 статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Закриваючи кримінальне провадження, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально - процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Оскільки закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз у кримінальному провадженні, витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 7 572,80 гривень підлягає стягненню з ОСОБА_6 в дохід держави.
Тотожна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17, де вказано, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зазначена позиція узгоджується з позицією викладеною в Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.09.2021 в справі №342/1560/20 провадження №51-2331км21 та не суперечить висновкам Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21).
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2024 року - скасувати.
На підставі викладеного, керуючись статтею 46 КК України, статтями 100, 284, 285, 286, 288 КПК України , суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України на підставі статті 46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2024 року на транспортний засіб «NISSAN Almera» д.н.з. НОМЕР_3 з номером кузову НОМЕР_4 - скасувати.
Речові докази -транспортний засіб «NISSAN Almera» д.н.з. НОМЕР_3 з номером кузову НОМЕР_4 , власником якого відповідно до ЄДР є благодійна організація «БФ «ПЕРЕМОЖНИЙ ШЛЯХ 777», зареєстрована: АДРЕСА_2 , та фактичним користувачем є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після набрання ухвалою суду законної сили - повернути власнику.
Стягнути із ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз №СЕ-19/121-24/1262-ІТ від 12 березня 2024 року, №СЕ-19/121-24/1263-ІТ від 11 березня 2024 року, №СЕ-19/121-24/1261-ІТ від 11 березня 2024 року, №СЕ-19/121-24/3377-ІТ від 13 січня 2024 загальною сумою 7 572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_8