Справа № 944/6063/24
Провадження №1-кс/944/743/24
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
25.10.2024 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання слідчого Слідчого відділення Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2024 року за № 12024141350000727, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
встановив:
Слідчий СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2024 року за № 12024141350000727, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що у зв?язку із воєнною агресією військ Російської Федерації на території України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан на території України неодноразово продовжувався, зокрема востаннє указом Президента України №271 від 06 травня 2024 року, затвердженим Законом України №3684-IX від 08 травня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, в період часу з 18:00 год. 30.09.2024 по 12:00 год. 01.10.2024 року, знаходячись біля магазину «Фермер», який розташований в АДРЕСА_1 , та на праві власності належить ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом видавлення фрагменту фанерної дошки покрівлі вказаного магазину, проник в середину, звідки таємно, з шухляди столу викрав грошові кошти у розмірі 4 900 гривень, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаній із проникненням у інше приміщення вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
24.10.2024, о 17 год. 14 хв., слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 02.10.2024, протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 від 02.10.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.10.2024, показами свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24.10.2024, протоколом слідчого експерименту з підозрюваним від 25.10.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Враховуючи зазначене, оскільки ОСОБА_9 веде антигромадський спосіб життя тому може з легкістю покинути місце свого проживання, усвідомлюючи міру покарання, з метою уникнути відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_9 до втечі.
Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_9 усвідомлюючи міру покарання, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою надання останніми показів, які його виправдовуватимуть, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, інших свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом його переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ним показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаної особи.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_9 усвідомлюючи міру покарання, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, перебуваючи на волі, може вчинити нові кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_9 ніде не працює, не має інших джерел доходу, схильний до вчинення злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих майнових злочинів, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, при вирішенні питання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, необхідно врахувати, що останній раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, та 16.08.2024 звільнений з місця позбавлення волі з державної установи «Катеринівська виправна колонія №46».
Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_9 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до ОСОБА_9 єдиного правильного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
Окрім того, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст.2 КПК України є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи вказані обставини, що оцінені в тому числі в сукупності з даними про особу підозрюваного, суспільну незайнятість, задовільний стан здоров'я, відсутність місця роботи та навчання, відсутність стабільного та постійного заробітку і як наслідок його незадовільний майновий стан, а відтак запобігти ризикам, вказаними вище шляхом застосування інших більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а їх відвернення можливе лише за умови ізоляції підозрюваного в умовах тримання під вартою, так як менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_9 не будуть достатніми для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, оскільки запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також переховуватись від органу досудового розслідування та суду можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слід визначити заставу, передбачену ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків.
Слідчий, прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, наведених у ньому, просили таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що немає підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати цілодобовий домашній арешт. Зазначив, що проживає по АДРЕСА_2 , власником квартири є баба, проживає мама і сестра. Він звільнився з колонії 16 серпня 2024 року, не працює, дружини дітей немає, йому встановлена 3 група інвалідності, отримує пенсію 2300,00 грн, сплатити заставу коштів немає.
Слідчий суддя, оцінивши доводи клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити з таких підстав.
Як встановив слідчий суддя, згідно з матеріалами досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що достовірно знаючи про те, що у зв?язку із воєнною агресією військ Російської Федерації на території України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан на території України неодноразово продовжувався, зокрема востаннє указом Президента України №271 від 06 травня 2024 року, затвердженим Законом України №3684-IX від 08 травня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, в період часу з 18:00 год. 30.09.2024 по 12:00 год. 01.10.2024 року, знаходячись біля магазину «Фермер», який розташований в АДРЕСА_1 , та на праві власності належить ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом видавлення фрагменту фанерної дошки покрівлі вказаного магазину, проник в середину, звідки таємно, з шухляди столу викрав грошові кошти у розмірі 4 900 гривень, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.
24.10.2024, о 17 год. 14 хв., слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Яворів Львівської області, зареєстрованому та такому, що фактично проживає в АДРЕСА_2 , з середньою освітою, непрацюючому, громадянину України, раніше судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, майновий стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 02.10.2024, протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 від 02.10.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.10.2024, показами свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24.10.2024, протоколом слідчого експерименту з підозрюваним від 25.10.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме те, що: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, веде антигромадський спосіб життя, тому може з легкістю покинути місце свого проживання, усвідомлюючи міру покарання, з метою уникнути відповідальності; ОСОБА_5 може перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою надання останніми показів, які його виправдовуватимуть; ОСОБА_9 може перебуваючи на волі вчинити нові кримінальні правопорушення, оскільки ніде не працює, не має інших джерел доходу, схильний до вчинення злочинів, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих майнових злочинів, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведене, слідчим доведено наявність ризиків, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Таке переконання слідчого судді ґрунтується на таких обставинах, встановлених в ході розгляду клопотання: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення (вагомість наявних доказів); тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Водночас, будь-яких вагомих та обґрунтованих обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності наведених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчий суддя не встановив.
Також, з врахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
При цьому, суд вважає, що застосування даного запобіжного заходу щодо підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Суд також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.
З врахуванням особи обвинуваченого, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, суд дійшов висновку, що можливо визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінально процесуальним кодексом України, у розмірів 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 60 560 гривень 00 копійок.
У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 покласти обов'язки, передбачені ст.194 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176 178, 181, 183, 186, 194, 196, 197, 199, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Яворова Яворівського району Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 грудня 2024 року включно.
На підставі частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_5 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у випадку невиконання вищезазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі пункту 3 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Слідчого відділення Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1