Справа № 645/7263/23
Провадження № 2/645/723/24
17 жовтня 2024 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача - Грищенко О.В., представник відповідача Харківської міської ради (не з'явився)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 .. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді 26/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 11.12.2000 року ОСОБА_2 склав заповіт, записаний зі слів заповідача та посвідчений державним нотаріусом дванадцятої ХДНК Товстолужською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3-2213. Відповідно до змісту заповіту, належну ОСОБА_2 частину жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та все інше належне ОСОБА_2 майно, де б таке не було, та з чого б воно на складалось, він заповідав своєму синові - ОСОБА_1 .. На момент смерті ОСОБА_2 у шлюбі не перебував, мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших дітей, окрім позивача, ОСОБА_2 не мав. Позивач є єдиним спадкоємцем всього майна за померлим батьком - ОСОБА_2 .. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 перебував на реєстраційному обліку та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , позивач перебував на реєстраційному обліку та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . 05.12.2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лук'янової О.Б. для реєстрації спадкової справи за померлим батьком ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину. Постановою приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лук'янової О.Б. від 05.12.2023 року за №230/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що він на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем та не подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Щодо пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначає наступне, позивач з початку дії воєнного стану проживав за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті свого батька, у лютому 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса для отримання консультації щодо строків прийняття спадщини під час дії воєнного стану. На його запитання, нотаріус повідомила позивачу, що згідно п. 3 Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року із змінами, внесеними Постановою КМУ №719 від 24.06.2022 року, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Не маючи достатньої юридичної освіченості, позивач не слідкував за змінами законодавства у сфері нотаріальної діяльності та навпаки, маючи впевненість після отриманої від нотаріуса інформації про збільшення перебігу строку для прийняття спадщини вважав, що строк для прийняття спадщини під час тривалої військової агресії рф проти України спливає 26.11.2023 року. В середині листопада 2023 року, готуючись до відвідування нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, позивач навідався до помешкання свого померлого батька з метою зібрання правовстановлюючих документів на спадкове майно, серед яких позивачем був знайдений заповіт на його ім'я, про наявність якого до того моменту він не знав. Під час повторного відвідування нотаріуса для узгодження дати проведення нотаріальних дій щодо реєстрації спадкової справи та прийняття спадщини, позивач дізнався про чергові зміни у законодавстві, внаслідок яких ним вже пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини, а також про те, що він може звернутися до суду з позовною заявою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. Позивач заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця не подавав, від права на спадкування не усунутий і бажає прийняти спадщину, що в свою чергу підтверджується викладеним у постанові від 05.12.2023 року за №230/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Крім того, у позивача є в наявності оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також квитанції про сплату комунальних послуг, що підтверджує опікування цим майном після смерті свого батька. Вважає, що обставини пропущення ним строку є поважними та підтверджуються належними доказами.
Ухвалою суду від 10.01.2024 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.05.2024 року справу прийнято у провадження судді Фрунзенського районного суду м.Харкова, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.05.2023 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 06.09.2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був сповіщений належним чином.
Представник позивача - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримав, просив задовільнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розгляд справи у відсутність сторін, без фіксації судового засідання звуко записуючими пристроями.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , копія якого надана позивачем (а.с.10)
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.12)
ОСОБА_2 , на підставі Договору дарування від 03.11.1979 року, є власником 26/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13)
11.12.2000 року ОСОБА_2 склав Заповіт, посвідчений державним нотаріусом дванадцятою ХДНО Харківської області Товстолужською О.В., відповідно до якого належну йому на праві особистої власності частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та все інше належне йому майно де б таке не було та з чого б воно не складалось, ОСОБА_2 заповів своєму сину ОСОБА_1 . (а.с. 20)
Приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Лук'яновою О.Б. на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , 01.12.2023 року заведена спадкова справа №79/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.62-89)
01.12.2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Харківської області Лук'янової О.Б. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .. Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса ХМНО Лук'янової О.Б. № 230/02-31 від 05.12.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що він на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем та не подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. (був виключений постановою КМУ від 9 травня 2023 р. № 469)
Разом з тим, 25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст.1270,1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3ст. 1272 ЦК України).
Отже, виходячи із вказаних правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись 01.12.2023 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустив шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті батька, з поважних причин і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що він не має достатньої юридичної освіченості, він не слідкував за змінами законодавства у сфері нотаріальної діяльності та навпаки, маючи впевненість після отриманої від нотаріуса інформації про збільшення перебігу строку для прийняття спадщини вважав, що строк для прийняття спадщини під час тривалої військової агресії рф проти України спливає 26.11.2023 року.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова у період з 24.02.2022 і по день звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що є загальновідомою обставиною, а також необізнаність позивача у зміні законодавства, слід розцінювати як об'єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наявність зазначених позивачем обставин свідчить про те, що у нього були поважні причини, пов'язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовільнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянину України, РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Представник позивача - адвокат Грищенко Олег Володимирович, діє на підставі договору про надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002460 від 19.08.2020;
Відповідач - Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження: 61003 м. Харків, майдан Конституції, 7.
Повний текст рішення складено 28.10.2024 року.
Суддя: І.В.Ульяніч