Рішення від 09.10.2024 по справі 457/1641/24

Справа № 457/1641/24

провадження №2-о/457/116/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Ярова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Трускавецького міського суду Львівської області із вищевказаною заявою, в якій просив суд встановити факт свого перебування на утриманні батька-військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на день його смерті який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в Донецькій області Бахмутському районі, с. Кліщіївка, у зоні військових дій. Заява мотивована тим, що він являється сином загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 22.12.2022 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 який проходив службу у військовій частині № НОМЕР_4 та приймав безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 24.02.2022 по 12.12.2022, що стверджується наказом начальника ДРТЦК та СП № 48 від 24.02.2022р. , додатком № 1 до зазначеного наказу та довідкою про причину смерті № 1374/2022 від 15.12.2022р. На момент загибелі батька ( 12.12.2022 р.), син вже був повнолітній, однак, після досягнення повноліття він продовжував перебувати на утриманні батька. ОСОБА_2 працював водієм. Син ОСОБА_1 фактично проживав з батьком та перебував на його утриманні, фінансовому та матеріальному забезпеченні, що не заперечується матір'ю ОСОБА_3 та іншими свідками. Батько також оплачував навчання синові, який навчалася в Національному Університеті «Львівська політехніка». Встановлення зазначеного в заяві факту йому необхідно для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника та призначення та отримання одноразової грошової допомоги для сім'ї загиблого, оскільки, йому Заінтересованою особою - ІНФОРМАЦІЯ_4 було відмовлено, при цьому роз'яснено які категорії осіб мають право на призначення даної одноразової грошової допомоги. Тому він змушений звернутися з даною заявою до суду за захистом свого права та інтересу.

Від представника заявника надійшла заява, про розгляд справи без його участі та участі його представника.

Заінтересована особа до суду не з'явилась, відзив на позов не подала, про причини неявки не повідомила.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 22.12.2022 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 який проходив службу у військовій частині № НОМЕР_4 та приймав безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 24.02.2022 по 12.12.2022, що стверджується наказом начальника ДРТЦК та СП № 48 від 24.02.2022р. , додатком № 1 до зазначеного наказу та довідкою про причину смерті № 1374/2022 від 15.12.2022р.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1374/2022 від 15.12.2022 року виданого комунальним закладом Львівської обласної ради Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 році в Донецькій області Бахмутському районі, с. Кліщіївка, у зоні військових дій від ушкодження від вибухів та осколків що призвело до смерті.

22.12.2022 року відділом ДРАЦС у м. Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ( сер. НОМЕР_3 ).

Заявник - ОСОБА_1 являється сином загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Заявника ( НОМЕР_2 ).

На момент загибелі батька ( 12.12.2022 р.), син вже був повнолітній, однак, після досягнення повноліття він продовжував перебувати на утриманні батька.

ОСОБА_2 працював водієм. Син ОСОБА_1 фактично проживав з батьком та перебував на його утриманні, фінансовому та матеріальному забезпеченні, що не заперечується матір'ю ОСОБА_3 та іншими свідками, письмові заяви яких знаходяться в матеріалах справи. Батько також оплачував навчання синові, який навчався в Національному Університеті «Львівська політехніка».

З 16.10.2023 Заявник отримав статус члена сім'ї загиблого Захисника України, що підтверджується посвідченням сер. А № НОМЕР_5 .

Дохід, який отримував ОСОБА_2 був основним та постійним джерелом для існування Заявника, оскільки він навчався на денній формі навчання та не мав можливості працювати.

Отже, за наведених обставин дійсно вбачається факт, що ОСОБА_1 , перебував на утриманні батька-військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, одним із яких є встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Пунктом 2 Постанови №168 встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови (тобто, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії України), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Аналогічне за змістом положення містить означений пункт Постанови №168 в редакції станом на момент розгляду справи.

В свою чергу, нормою ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону (тобто зокрема у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби), право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно тієї ж норми ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у пп.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За змістом ст.ст.76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.

Так, за загальним правилом судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії, відшкодування шкоди чи отримання грошової допомоги тощо. Факт перебування особи на утриманні померлого має місце за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю (заявнику), була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Наведений вище правовий висновок та аналогічні йому викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №210/2422/16-ц, від 22 травня 2019 року по справі №520/6518/17, від 22 жовтня 2020 року по справі №210/343/19, від 13 січня 2021 року по справі №592/17552/18, від 27 січня 2021 року по справі №584/1166/15-ц, підстави для відступу від якого відсутні.

За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що допомога, яка надавалась ОСОБА_1 батьком за життя, була для нього постійним і основним засобом для існування, між ними існував тісний родинний та сімейний зв'язок, вони були пов'язані спільним побутом, спільно вели господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, вони мали взаємні права та обов'язки, тому суд вважає, що заява підлягає до задоволення, оскільки встановити даний факт в іншому порядку неможливо.

У відповідності до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.2 Постанови №168, ст.ст.2, 4, 7, 19, 23, 76-81, 89, 95, 211, 247, 258, 259, 263 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 на утриманні батька-військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на день його смерті який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в Донецькій області Бахмутському районі, с. Кліщіївка, у зоні військових дій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. І. Марчук

Попередній документ
122599247
Наступний документ
122599249
Інформація про рішення:
№ рішення: 122599248
№ справи: 457/1641/24
Дата рішення: 09.10.2024
Дата публікації: 30.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Трускавецький міський суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.10.2024)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 04.09.2024
Розклад засідань:
09.10.2024 14:30 Трускавецький міський суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРЧУК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
МАРЧУК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ