Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/630/2024 Справа № 641/3657/24
28 жовтня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000412 від 27.03.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка, Ново-Водолазького району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, -
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_3 вчинив умисний злочин проти власності ДП «Завод ім. В.О. Малишева», а саме - незакінчений замах на таємне викрадення майна підприємства, поєднане із проникненням, вчинене в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб який було продовжено до теперішнього часу.
26.03.2024 року, приблизно о 20 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 проник на охоронювану територію ДП «Завод ім. В.О. Малишева», що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , перелізши через паркан, що огороджує територію підприємства, де у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Далі, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обертання його на свою користь, ОСОБА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, пройшов на територію цеху № 960 ДП «Завод ім. В.О. Малишева», де виявив скупчення металевих труб, з яких він взяв 12 металевих труб, що є металобрухтом сталевим загальною вагою 165 кг, ринкова вартість яких складає 835,05 грн., які він почергово перемістив до паркану, що огороджує територію підприємства, щоб в подальшому перемістити вказані 12 металевих труб через паркан та розпорядитись викраденим майном на свою користь.
Проте, ОСОБА_3 вчинити усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки приблизно о 21 год. 03 год., більш точний час не встановлено, був зупинений біля паркану, що огороджує територію підприємства поблизу відділу № 47 (територія колишньої оранжереї) ДП «Завод ім. В.О. Малишева» працівниками відділу спеціальної поліції спільно з начальником управління охорони ДП «Завод ім. В.О. Малишева».
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор просив закрити кримінальне провадження, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження, зазначив, що наслідки закриття провадження йому зрозумілі. Також обвинувачений вказав, що йому зрозуміло, що закриття провадження у зв'язку з декриміналізацією діяння не є реабілітуючою обставиною та його позиція є добровільною.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
09.08.2024 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким ст. 51 КУпАП України викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП України не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» становить 3028 грн.
Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році склала 1514 грн. (3028 грн./50%), тоді як вартість майна, згідно обвинувального акту, становить 835 грн 05 коп.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені незакінченого замаху на таємне викрадення майна ДП «Завод ім. В.О. Малишева», вартість якого становить 835,05 грн., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого, відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України, настає кримінальна відповідальність, суд вважає, що, з огляду на передбачений ст.58 Конституції України і статтею 5 КК України, принцип зворотної дії закону в часі та з урахуванням вищенаведеного, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження на підставі пункта 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) у відповідності з вимогами ст. 124 КПК України з обвинуваченого стягненню не підлягають та відносяться на рахунок держави.
Долю речових доказів, вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов - відсутній.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 286, 370, 372 КПК України суд, -
Кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000412 від 27.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/10594-ТВ від 22.04.2024 року в розмірі 1135,92 грн. - віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-12 металевих труб, що були вилучені 26.03.2024 року в ході огляду місця події, які повернуті ДП «Завод ім. В.О. Малишева» під розписку - вважати повернутими останньому.
Копію ухвали, яка набрала законної сили, разом із обвинувальним актом, направити до ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківські області - для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1