Справа № 196/662/22
1-кп/0187/110/24
"24" жовтня 2024 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження № 42022042150000010 від 21.01.2022 року за стосовно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за участі прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -
В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальна справа № 42022042150000010 від 21.01.2022 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
22.10.2024 від захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання у межах кримінального провадження № 42022042150000010 від 21.01.2022 року стосовно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Сторона захисту вважає, що на теперішній час, заявлені прокурором ризики, які були враховані попередньо під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, втратили свою актуальність і перестали існувати, оскільки:
1. Потерпілому діями ОСОБА_5 фактично не було завдано майнової шкоди;
2. Рішенням Господарського суду Львівської області № 914/554/23 від 01 травня 2023 року ряд додаткових угод до Договору № 28/12 від 28 грудня 2020 року на постачання природного газу, укладених між ТОВ «Кастум» та виконавчим комітетом Могилівської сільської ради, було визнано недійсними та стягнуто з ТОВ «Кастум» на користь потерпілого суму в розмірі 436210 грн. 07 коп. за недопоставку природного газу, оскільки відповідно до змісту вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, було встановлено юридичний факт недобросовісності дій саме з боку ТОВ «Кастум» щодо підвищення цін на поставку газу, які потягнули за собою необхідність укладання додаткових угод до Договору. На це вказав Дніпровський апеляційний суд в ухвалі від 22 травня 2023 року, якою скасував обвинувальний вирок відносно ОСОБА_5 .
3. Обвинувачений ОСОБА_5 одружений; має постійне місце проживання та реєстрації; раніше не судимий; працює на посаді Могилівського сільського голови Дніпровського району Дніпропетровської області. При цьому звертаємо увагу суду на те, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2022 року про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_5 скасовано, постановлено нову, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку відсторонення' від посади обвинуваченого ОСОБА_5 . Тобто обвинувачений має міцні соціальні зв'язки;
4. 3 моменту вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , пройшло вже 3 роки 9 місяців. За цей час ОСОБА_5 жодного разу не порушував обов'язку своєчасно з'являтися до суду за викликом;
5. Вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та органах виконавчої влади на строк 2 роки, зі штрафом 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 грн. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2024 року вказаний вирок було скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Захисника звертають увагу суду на те, що після засудження до позбавлення волі, обвинувачений ОСОБА_5 не переховувався і не втік від суду, а продовжував і продовжує доводити перед судом свою невинуватість у пред'явленому йому обвинуваченні.
У зв'язку з чим сторона захисту вважає, що саме особисте зобов'язання, зможе запобігти будь-яким ризикам у разі їх доведеності прокурором та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку сторони захисту, відповідає тяжкості кримінального правопорушення і даним про особу обвинуваченого, а також буде пропорційним тим ризикам, які об'єктивно можуть існувати, а також відповідатиме охороні прав та інтересів суспільства.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання та просили суд його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти поданого клопотання захисників.
Крім того, прокурор надав до суду заперечення на клопотання захисників обвинуваченого та просив відмовити у його задоволенні. При цьому прокурор посилався на те, що зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого, запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Однак, зазначені обставини у клопотанні сторони захисту не наведені, що свідчить про його необґрунтованість. При цьому, при вирішенні питання щодо обрання, продовження чи зміні запобіжного заходу в першу чергу повинні враховуються інтереси кримінального провадження, зокрема можливість зміненого запобіжного заходу належним чином забезпечити виконання обвинуваченим його обов'язків та можливість запобігти встановленим судом ризикам. Застосована застава не носить надмірно обтяжливий характер для обвинуваченого, не пов'язана з обмеженням його свободи, та з урахуванням обвинувачення у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, ризиком можливості переховування від суду та впливу на свідків, є пропорційним заходом, що належним чином забезпечує виконання обвинуваченими їх процесуальних обов'язків. Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Скасування вироку Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року лише підтверджує необхідність збереження запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання ним покладених на нього обов'язків упродовж всього періоду судового розгляду до прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Просить суд врахувати, що у відношенні ОСОБА_5 також мається кримінальне провадження, про корупційне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020040000000900 від 22.12.2020 за ч. З ст. 368 КК України, яке перебуває на розгляді у Царичанському районному суді Дніпропетровської області та рішення по якому не прийнято.
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи клопотання, суд дійшов до таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у межах 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 104 000 грн, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.ч. 5,6 ст. 194 КПК України. Строк дії обов'язків, покладних на ОСОБА_5 у разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначено до 04.11.2022. В ухвалі слідчим суддею встановлено існування наступних ризиків:
1) переховування від органів слідства або суду;
2) незаконного впливу на представника потерпілого та свідків;
3) можливість продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення (т. 4 а.с. 170-175).
Листом Державної судової адміністрації від 07.09.2022 за вих. № 1810/22 підтверджено надходження на депозитний рахунок коштів, отриманих 06.09.02022 у якості застави за гр. ОСОБА_5 у розмір 104 000,00 грн. (т. 4 а.с. 102)
04.11.2022 припинили дію покладені на ОСОБА_5 обов'язки. Відомостей про їх продовження матеріали кримінального провадження не містять.
На теперішній час відносно ОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 104 000,00 грн.
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в силу вимог ч. 4 цієї статті розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Ст. 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч. 1 цієї статті суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. (ч.4 ст. 202 КПК).
Виходячи з положень ст. 194 КПК України, суд змінює раніше застосований до підозрюваного/обвинуваченого запобіжний захід лише у разі, якщо сторона захисту доведе, що раніше заявлені ризики зменшилися або втратили свою актуальність, що спростовує потребу у подальшому його збереженні.
Як підставу для зміни запобіжного заходу сторона захисту зазначила, що жодний із цих ризиків на даний час перестав існувати, відомостей щодо спроб ухилитись від суду або порушення покладених на обвинуваченого обов'язків, до суду не надходило, тому сторона захисту вважає, що, не зважаючи на серйозність висунутого обвинувачення та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від виконання процесуальних обов'язків не є надто високою.
У цьому суд опирається на усталену практику ЄСПЛ, який в своїх рішеннях зазначає, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів.
24.02.2022 на підставі Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації, на території України введено воєнний стан.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5:30 12 серпня 2024 року на 90 діб, а також строк проведення загальної мобілізації - на 90 діб з 12 серпня, тобто до 09.11.2024.
Під час дії воєнного стану виїзд чоловіків віком від 18 до 60 років за межі України забороняється. Ця норма закріплена указом президента № 64/2022, а порядок виїзду за кордон - постановою КМУ № 57.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто йому виповнилось 59 років, тобто він є тобто він є особою, на яку поширюються обмеження щодо виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану.
Зазначена обставина беззаперечно вказує на те, що ризик втечі ОСОБА_5 за межі України значно знизився.
Таким чином, суд констатує, що хоча ризик переховування ОСОБА_5 від суду значно знизився, але в повній мірі не відпав.
Щодо ризику незаконного впливу на представника потерпілого та свідків, суд у першу чергу виходить з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 незаконних дій, пов'язаних з впливом на інших учасників кримінального провадження .
Так, ОСОБА_5 є посадовою особою, у зв'язку з чим необхідно запобігти спробам впливати на представника потерпілого та свідків.
Відповідно до приписів п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 3, 4 ст. 183 КПК України застава виступає самостійним (основним) або альтернативним запобіжним заходом (заходом забезпечення кримінального провадження).
Під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
В силу вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У ч. 5 цієї статті визначено мінімальні і максимальні розміри застави, які дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та нівелювання ризиків кримінального провадження не самою заставою як видом запобіжного заходу, а заставою у відповідному розмірі, який визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених у ч. 5 ст. 182 та ст. 178 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Враховуючи, що судом встановлено продовження існування ризиків, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання у межах кримінального провадження № 42022042150000010 від 21.01.2022 року стосовно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 331, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 28.10.2024 о 13-00 годині.
Суддя ОСОБА_1