Справа № 308/2840/24
28 жовтня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., представника позивача - адвоката Майстренко Н.М., представника відповідача - адвоката Пайди М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника позивача - адвоката Майстренко Н.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Майстренко Наталія Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку за попереднім договором,
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму за попереднім договором від 26.12.2018 у розмірі 45000 (сорок п'ять тисяч) доларів США, що за курсом продажу акціонерним банком «Комінвестбанк» на день ухвалення рішення становить 1867500 грн., 3% річних у розмірі 2107,76 доларів США, що за курсом продажу акціонерним банком «Комінвестбанк» на день ухвалення рішення становить 87472,04 грн., 10% від суми завдатку у розмірі 4500 доларів США, що за курсом продажу акціонерним банком «Комінвестбанк» на день ухвалення рішення становить 186750 грн. та судовий збір в розмірі 13988,43 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 43 коп.) гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.10.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Майстренко Н.М. щодо ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з яким просить стягнути з відповідача на користь позивача по справі № 308/2840/24 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 15000 грн.
25.10.2024 від представника відповідача надійшли письмові заперечення на клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу,згідно з якого вказує, що представником позивача наведено перелік наданих адвокатом послуг, з яким вони категорично не погоджуються, виходячи з наступного. По-перше, адвокатом не підтверджено жодним доказом надання клієнту таких послуг як збір доказів та формування адвокатського досьє (складання та підготовка запитів, заяв, скарг та інших звернень і документів) та консультування клієнта (письмове/усне), складення юридичного резюме. По-друге, заявлені адвокатом 4 години на складання апеляційної скарги на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про відмову у забезпеченні та участі в процесі із забезпечення позову в суді є завищеними, оскільки апеляційна скарга фактично копіює зміст заяви про забезпечення позову, подану в суді першої інстанції, а саму апеляційну скаргу було розглянуто судом апеляційної інстанції в одне засідання протягом не більше 20 хв. По-третє, не відповідає дійсності витрачений адвокатом час на судові засідання, оскільки як підготовче засідання по даній справі, так і розгляд справи по суті було проведено без участі сторін за їх заявами. У зв'язку з цим, наведений адвокатом перелік робіт є сумнівним і не може бути доказом наданих ним послуг в межа даної справи. Разом з тим, представником позивача було подано докази понесених судових витрат разом з відповідним клопотанням 16.10.2024 року (підтверджується карткою руху документа з системи Електронний суд), тоді як рішення у даній справі було ухвалено 09.10.2024 року і в той самий день було складено його повний текст, що свідчить про пропущення вищевказаного п'ятиденного строку на їх подання. Просять також звернути увагу на те, що адвокат, який звернувся з даним клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у цьому ж клопотанні повідомив суд про наявність в нього кабінету в системі Електронний суд, а тому йому було достеменно відомо про ухвалене рішення у даній справі у день його ухвалення і складання його повного тексту 09.10.2024 року. У зв'язку з цим, крім наявності підстав для відмови у задоволенні даного клопотання, вважають, що наявні і всі підстави для залишення його без розгляду.
28.10.2024 від представника позивача надійшли спростування, згідно з яким 12 жовтня 2024 року реєстровим поштовим відправленням на адресу Ужгородського міськрайонного суду через від'їзд у відрядження до Верховного Суду по іншій справі представником позивача було надіслано клопотання про ухвалення додаткового рішення з розгляду питання розподілу судових витрат у справі. Копію вказано клопотання з доданими доказами надіслано того ж дня на адресу ОСОБА_4 , що підтверджується фіскальним і службовим чеками центрального відділення АТ «Укрпошта» в м. Ужгороді від 12 жовтня 2024 року. 25 жовтня 2024 року представником відповідача через канцелярію Ужгородського міськрайонного суду було подано заперечення, з яким в електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» представник позивача ознайомилась 27 жовтня 2024 року. З доводами заперечення відповідача не погоджуються з наступних підстав. Відповідач як на підставу заперечення вказує на недоведеність надання адвокатом позивачу певних видів правничої допомоги, а саме: консультацій та збирання доказів. Проте, до позовної заяви представником приєднано одинадцять доказів, які отримані на звернення та запити, що підготовані саме адвокатом. Консультування клієнта передбачає також розробку та обговорення стратегії захисту та позиції на кожне із засідань. Разом з тим, процесуальний закон не зобов'язує сторону, яка клопоче про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі, надавати докази виконання окремих доручень клієнта, зокрема отримання письмових чи усних консультацій, надсилання запитів, заяв, звернень. Однак, матеріали справи містять докази наявності таких дій адвоката, які використані позивачем як додатки до позовної заяви. Зокрема це супровід позивача у нотаріуса при складанні заяви від 20 червня 2022 року та надіслання її відповідачу; докази звернень до органів прокуратури щодо ймовірних шахрайських дій відповідача. Відповідач не погоджується із витратами часу адвоката на підготовку апеляційної скарги на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про відмову у забезпеченні позову та участі представника в судових засідання (у судах обох інстанцій). Апеляційну скаргу обґрунтовано постановленням місцевим загальним судом ухвали про відмову у забезпеченні позову без врахування висновків ЄСПЛ та Верховного Суду у подібних правовідносинах у п'яти кейсах, що потребувало певного часу на ознайомлення і з вказаними рішеннями та постановами. Щодо участі адвоката в засіданнях з розгляду апеляційної скарги на вказану ухвалу у Закарпатському апеляційному суді зазначає наступне. Закарпатським апеляційним судом було відкрито провадження №22-ц/4806/298/24 за вказаною апеляційною скаргою 29 березня 2024 року та призначено засідання на 14 годину 23 травня 2024 року. Після очікування однієї години у приміщенні апеляційного суду було повідомлено про відкладення розгляду на іншу дату - 18 липня 2024 року. Згідно з протоколом судового засідання № 3134505 від 18 липня 2024 року судове засідання у апеляційному провадженні розпочато о 13 годині 50 хвилин та завершено о 15 годині 14 хвилин, що очевидно не відповідає твердженню відповідача про «20 хвилин». Разом з тим, відповідно до ряду висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постановах від 6 грудня 2023 року у справі 905/493/22; від 01 грудня 2021 року у справі 641/7612/16-ц, згідно з якими такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги. А час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Відповідач заперечує участь адвоката у судових засіданнях у справі через подання останнім 09 жовтня 2024 року клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та представника. Проте, таке не відповідає дійсності, оскільки адвокат брала участь у підготовчому провадженні та викладала позицію (вступне слово) у розгляді справи по суті. На стадії розгляду справи по суті лише 09 жовтня 2024 року адвокатом позивача було подано клопотання про завершення судового розгляду у письмовому провадженні. Окрім того, відповідач не забезпечив явку представника та не був присутнім особисто у судових засіданнях 11 квітня та 09 травня 2024 року, тому безпідставно стверджувати, що підготовче засідання та розгляд справи по суті були проведені без присутності представника позивача. Вказані доводи представника відповідача спростовуються протоколами судового засідання № 2725902 від 11 квітня 2024 року та від 09 травня 2024 року. Позивачем надано суду докази понесених ним у справі судових витрат на правничу допомогу у строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Реєстрація канцелярією суду поштового відправлення з клопотанням позивача від 11 жовтня 2024 року, отриманого судом 16 жовтня 2024 року, не спростовує дотримання позивачем вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строків подання клопотання про долучення доказів розміру судових витрат. Оскільки повний текст рішення суду у цій справі складено 09 жовтня 2024 року, а початок перебігу строку на подання доказів щодо розміру понесених стороною судових витрат у відповідності до абзацу другого частини восьмої статті 141 ЦПК України розпочався 10 жовтня 2024 року, то передача представником позивача національному оператору поштового зв'язку АТ «Укрпошта» 12 жовтня 2024 року клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат позивача на правничу допомогу свідчить про дотримання нами вимог процесуального закону щодо строків на подання таких доказів.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву та просила задовольнити таку.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви.
Заслухавши учасників, розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2024 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму за попереднім договором від 26.12.2018 у розмірі 45000 (сорок п'ять тисяч) доларів США, що за курсом продажу акціонерним банком «Комінвестбанк» на день ухвалення рішення становить 1867500 грн., 3% річних у розмірі 2107,76 доларів США, що за курсом продажу акціонерним банком «Комінвестбанк» на день ухвалення рішення становить 87472,04 грн., 10% від суми завдатку у розмірі 4500 доларів США, що за курсом продажу акціонерним банком «Комінвестбанк» на день ухвалення рішення становить 186750 грн. та судовий збір в розмірі 13988,43 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 43 коп.) гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З метою отримання правничої допомоги, в тому числі у вищезазначеній справі, позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги від 10.10.2021 із адвокатом Майстренко Н.М.
На виконання ст. 141 ЦПК України представником позивача було надано суду акт приймання -передачі наданої правничої допомоги за Договором від 10.10.2021 на суму 50000 грн, та попередню оплату на 15000 грн., а саме: ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом - 1 год; вивчення нормативно-правової бази та судової практики по предмету спору - 2 год; збір доказів та формування адвокатського досьє (складання та підготовка запитів, заяв, скарг та інших звернення і документів) - 1,5 год; консультування клієнта (письмове/усне), складення юридичного резюме (висновку) - 3 год; складання позовної заяви, формування комплектів доказів - 2,5 год; копіювання, відправлення кореспонденції, особисте подання заяв, запитів і особисте отримання - 1,5 год; складання заяви про забезпечення позову, інших заяв та клопотань у справі - 1 год; складення апеляційної скарги на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про відмову у забезпеченні та участь в процесі із забезпечення позову в суді (у двох інстанціях) - 4 год; правнича допомога клієнту у справі в судових засіданнях (засідання 11.04.2024; 09.05.2024; 30.05.2024; 27.08.2024) - 2 год.
На підтвердження оплати послуг адвоката, до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано платіжну інструкцію на суму 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень від 29.01.2024 №3553578806.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно частин першої-п'ятої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
При вирішенні питання про стягнення із позивача витрат на правову допомогу, суд враховує те, що між відповідачем та адвокатом укладено Договір про надання правової допомоги, де сторони дійшли згоди про обсяг надання послуг та їх вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, судом враховано правовий висновок ВП ВС що міститься у постанові від 16 листопада 2022 року Справа №922/1964/21, згідно якого: «Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.»
Представник відповідача не заперечує згідно з поданим клопотанням та доказами на підтвердження судових витрат щодо ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом - 1 год; вивчення нормативно-правової бази та судової практики по предмету спору - 2 год. Щодо витрат на збір доказів та формування адвокатського досьє (складання та підготовка запитів, заяв, скарг та інших звернення і документів) - 1,5 год., то суд вважає такі обгрунтованими, зважаючи на наявність 12 додатків до позовної заяви по суті справи, доводи представника відповідача в цій частині необгрунтованими. Представник відповідача не заперечує стосовно консультування клієнта (письмове/усне), складення юридичного резюме (висновку) - 3 год.; складання позовної заяви, формування комплектів доказів - 2,5 год.; копіювання, відправлення кореспонденції, особисте подання заяв, запитів і особисте отримання - 1,5 год., складання заяви про забезпечення позову, інших заяв та клопотань у справі - 1 год. Стосовно складення апеляційної скарги на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду про відмову у забезпеченні та участь в процесі із забезпечення позову в суді (у двох інстанціях) - 4 год., то представник відповідача заперечує, вказуючи, що у даному випадку скопійовано до апеляційної скарги зміст заяви про забезпечення позову, а скарга була розглянута протягом не більше 20 хвилин. З даного приводу слід відмітити, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду у даній справі було відмовлено у її задоволенні, за результатами розгляду такої було задоволено заяву про забезпечення позову судом апеляційної інстанції, що потягнуло за собою витрати на правову допомогу, які суд вважає доведеними та обгрунтованими. Стосовно правничої допомога клієнту у справі в судових засіданнях (засідання 11.04.2024; 30.05.2024; 24.09.2024), такі тривали до 2 год.
Приймаючи до уваги наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стороною відповідача та позивача заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу сторони позивача відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин. Заперечення представника відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про їх задоволення на суму 13859,08 грн.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому судом враховуються, зокрема, правові висновки у справі №922/445/19 Об'єднаної палати Верховного Суду (постанова від 03 жовтня 2019 року), постанові Верховного Суду у справі №648/1102/19 від 12.02.2020 щодо заперечень сторони з обов'язку подати суду докази проведення оплати таких, а також того, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Таким чином, суд з урахуванням вищенаведеного, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, та конкретних обставин справи, складності справи доходить висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 133, 137, 141, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - адвоката Майстренко Н.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Майстренко Наталія Миколаївна, до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку за попереднім договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13859,08 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 08 коп.) гривень.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст додаткового рішення складено 28.10.2024.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда