Єдиний унікальний номер 205/6262/18
1-кп/205/86/24
Іменем України
18 жовтня 2024 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690000856 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 13 квітня 2018 року, приблизно о 17 години 40 хвилин, перебуваючи на вулиці Караваєва в м. Дніпро, побачив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_8 раптово виник корисливий, прямий злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння майном, шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_7 передати йому мобільний телефон марки «Meizu m5» моделі «М611Н», який належить його матері ОСОБА_9 (визнана законним представником неповнолітнього потерпілого) з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Meizu m5» моделі «М611Н» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_7 , при цьому, довіряючи ОСОБА_6 і сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Meizu m5» моделі «М611Н», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши законному представнику потерпілого ОСОБА_9 майнову шкоду розмірі 2486 гривень 57 копійок.
Не зупинившись на досягнутому, 15 травня 2018 року приблизно о 18 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи на проспекті Івана Мазепи в м. Дніпро, побачив ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_8 раптово виник корисливий, прямий злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_10 передати йому мобільний телефон марки «Meizu M5s» моделі «М612Н», який належить його батьку ОСОБА_11 (визнаний законним представником неповнолітнього потерпілого), з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього, ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Meizu M5s» моделі «М612Н» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_10 , при цьому, довіряючи ОСОБА_12 і сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Meizu M5s» моделі «М612Н», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 2588 гривень 76 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , побачив ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який також перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_8 раптово виник корисливий, прямий злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний прямий умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_13 передати йому мобільний телефон марки «Doogee», моделі «Х20», який належить останньому з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього, ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Doogee», моделі «Х20» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_13 , при цьому, довіряючи ОСОБА_12 і сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Doogee» моделі «Х20», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_13 майнову шкоду в розмірі 1809 гривень 57 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25 червня 2018 року, приблизно о 16 години 45 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці Олександрова біля будинку №3 в м. Дніпро, побачив ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману. Реалізуючи свій корисливий, умисний, злочинний умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_14 передати йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J3 », який належить його батьку ОСОБА_15 (визнаний законним представником неповнолітнього потерпілого), з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього, ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Samsung» моделі «Galaxy J3» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_14 , при цьому, довіряючи ОСОБА_12 і сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Samsung» моделі «Galaxy J3 », з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_15 майнову шкоду в розмірі 2749 гривень 18 копійок.
Далі, 26 червня 2018 року приблизно о 18 години 50 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку № 3 по вул. Яшина в м. Дніпрі, побачив ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який також перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману. Реалізуючи свій корисливий, прямий злочинний умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_16 передати йому мобільний телефон марки «Meizu M3note» моделі «L681H», який належить його матері ОСОБА_17 (визнана законним представником неповнолітнього потерпілого), з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього, ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Meizu M3note» моделі L681H» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_16 , при цьому, довіряючи ОСОБА_12 і сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Meizu M3note» моделі «L681Н», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_17 майнову шкоду в розмірі 3023 гривень 73 копійок.
05 липня 2018 року приблизно о 18 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , побачив ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який також , перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману. Реалізуючи свій корисливий, прямий злочинний умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_18 передати йому мобільний телефон марки «Meizu M5s» моделі «М612Н», який належить його матері ОСОБА_19 (визнана законним представником неповнолітнього потерпілого), з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього, ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Meizu M5s» моделі «М612Н» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_18 , при цьому, довіряючи ОСОБА_12 , сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Meizu M5s» моделі «М612Н», з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 майнову шкоду в розмірі 2353 гривень 24 копійок.
Також, 21 липня 2018 року приблизно о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , побачив ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який також перебував у вказаному місці. В цей час у ОСОБА_8 раптово виник корисливий, прямий злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_20 передати йому мобільний телефон марки «Meizu М3Е» моделі «А680Н», який належить його батьку ОСОБА_21 (визнаний законним представником неповнолітнього потерпілого), з метою показу вищевказаного мобільного телефону іншій особі. Після цього, ОСОБА_6 , під приводом показу мобільного телефону «Meizu МЗЕ» моделі «А680Н» іншій особі, взяв вказаний мобільний телефон заздалегідь розраховуючи на його заволодіння, тобто знаючи про те, що вказаний мобільний телефон він не поверне. ОСОБА_20 , при цьому, довіряючи ОСОБА_12 і сподіваючись на те, що після показу мобільного телефону іншій особі, останній поверне йому його мобільний телефон, добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон «Meizu МЗЕ» моделі «А680Н» з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_21 майнову шкоду в розмірі 2424 гривень 24 копійок.
Умисні дії ОСОБА_8 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
До суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 зазначене клопотання підтримала та просила задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження..
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Від законних представників потерпілих надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі.
Вислухавши учасників кримінального провадження, вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому, недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового кримінального правопорушення.
Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене. Згідно обвинувального акта, кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_22 13.04.2018 року, 15.05.2018 року, 30.05.2018 року, 25.06.2018 року, 26.06.2018 року, 05.07.2018 року, 21.07.2018 року.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника обвинуваченого закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч.1 ст.49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно з ч.2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
При цьому, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.04.2024 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_6 , є нетяжким злочином, та з моменту скоєння такого минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов переконання, що клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності слід задовольнити і звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.
А тому, клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню.
Зважаючи, що розгляд кримінального провадження закінчено звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриттям кримінального провадження, суд вбачає підстави для залишення цивільного позову ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 12018040690000856 без розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на залучення експертів, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 449/1689/19 (провадження № 51-3089км21), відповідно до якого Верховний Суд підкреслив, що з ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таким чином, питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. ст. 122, 124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284 ч.2, 370-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018040690000856 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,- закрити на підставі ст. 284 ч.2 п.1 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної , завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду та роз'яснити, що ОСОБА_11 має право звернутися з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи № 3187 від 23.08.2018 року в розмірі 290,00 грн. (двісті дев'яносто гривень).
Речові докази: компакт-диск DVD марки «Videx», що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - продовжити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1