Справа № 302/1470/24
2/302/430/24
Номер рядка звіту 60
25.10.2024 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гренджа В.Ю., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
03.10.2024 представниця позивача - адвокат Гренджа В.Ю. в його інтересах подала суду вищенаведений позов, який обґрунтовано таким. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , 1939 р.н. ОСОБА_2 , 1939 р.н., доводилася родичкою позивача ОСОБА_1 . За життя, ОСОБА_2 залишила заповітне розпорядження, яким розпорядилася передати позивачу все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право. Заповіт не змінено та не скасовано. На час смерті ОСОБА_2 , 1939 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та була зареєстрована і проживала постійно в АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті в будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований. ОСОБА_2 проживала одна, бо не була одружена та дітей не мала. Позивач ОСОБА_1 , прийняв спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Спадкоємців на обов'язкову частку до спадкового майна померлої ОСОБА_2 немає. Позивач вважається єдиним належним спадкоємцем за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 . До спадкового майна померлої ОСОБА_2 , належить житловий будинок під АДРЕСА_1 . Однак, не зважаючи на той факт що спадкове майно ОСОБА_2 не є спірним, інших спадкоємців окрім позивача ОСОБА_1 не має, державний нотаріус ОСОБА_3 на вимогу представника позивача - ОСОБА_4 , про видачу свідоцтва про право на спадщину, винесла 06.09.2024 року за вих. № 148/02-31, постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої відмовила у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, за майном померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок, належний за життя ОСОБА_2 , 1939 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 , що стало підставою для звернення ним до суду з цим позовом. У позасудовому порядку даний спір вирішити неможливо. Враховуючи вищенаведене, позивач просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Позиції сторін за змістом процесуальних заяв
Позивач та його представниця - адвокат Гренджа В.Ю. на розгляд справи в підготовче судове засідання не з'явилися, однак остання подала суду заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності з позицією підтримки позову.
Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі сільського голови на розгляд справи в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позову.
Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.
Встановлені судом обставини
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Тюшка Міжгірського району Закарпатської області у віці 77 років, про що виконкомом Тюшківської сільради Міжгірського району Закарпатської області 23.11.2016 року складено відповідний актовий запис за №07, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно з заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який посвідчений 05.02.2007 року секретарем Тюшківської сільради Міжгірського району Закарпатської області Клевець М.Ф. та зареєстрований в реєстрі за №4, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті своїм майном розпорядилася так: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою №361 від 27.04.2017 року, яка видана Тюшківською сільрадою, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1939 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті в зазначеному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.09.2024 року вих.148/02-31 державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 1939 р.н., на день своєї смерті була постійною мешканкою АДРЕСА_1 ; на момент її смерті разом з нею постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований; на випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено секретарем Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_5 , 05 лютого 2007 року за реєстровим N 04, в якому все своє майно заповіла ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 спадщину за майном померлої ОСОБА_2 прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_2 до Міжгірської державної нотаріальної контори не надходили, однак ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, за майном померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.
Згідно з випискою з погосподарської книги від 15.02.2024 року №105, яка видана Пилипецькою сільрадою Хустського району Закарпатської області, житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці орієнтовно площею 0,07 га в с.Тюшка в ур. «Біля хати» належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Цей будинок був орієнтовно побудований в 1972 році, свідоцтво на право власності на цей житловий будинок сільрадою не видавався.
Відповідно до довідки №78 від 16.05.2024 року КП «Міжгірське бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстроване.
Згідно з технічним паспортом на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 15.03.2024 року КП «Міжгірське бюро технічної інвентаризації» Міжгірської селищної ради, цей житловий будинок споруджений у 1972 році, поруч з ним знаходиться сарай. Крім того, згідно експлікації приміщень до плану поверхів будинку садибного типу АДРЕСА_1 , будинок уявляє собою одноповерхову будівлю та складається з таких приміщень: коридор - площею 6,97 кв.м.; три житлові кімнати площами:19,78 кв.м., 13,12 кв.м., 16,20 кв.м.; кухня - 19,28 кв.м., вбиральня - 1,92 кв.м., котельня - 14,30 кв.м., санвузол - 5,87 кв.м.; загальна площа будинку 97,44 кв.м., житлова - 49,10 кв.м., допоміжна - 48,34 кв.м.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 1223 ЦК України передбачено:
- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент її смерті разом з нею постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований; на випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено секретарем Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_5 , 05 лютого 2007 року за реєстровим N 04, в якому все своє майно заповіла ОСОБА_1 . ОСОБА_1 спадщину за майном померлої ОСОБА_2 прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, у встановлений законом строк не звертався. Однак державним нотаріусом Дунаєвою О.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, за майном померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.
Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Постановою державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів і ця постанова унеможливлює оформлення ним спадщини у позасудовому порядку.
За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.
Розподіл судових витрат між сторонами
Позивач просить судові витрати залишити за ним, а тому такі не підлягають вирішенню.
Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Визнання позову відповідачем прийняти.
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Рішення складено 28.10.2024.
Суддя: В. П. Кривка