Справа № 301/3160/24
2/301/1371/24
"24" жовтня 2024 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Симканич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності, -
16 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину дійсним та визнання права власності.
Посилається на те, що 15.05.2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було досягнуто домовленість про придбання у власність позивачкою належне йому право на земельну частку (пай) розміром 0,786 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Шевченка, що була передана ОСОБА_4 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076426, виданого на підставі рішення Іршавської районної державної адміністрації від 23 грудня 1997 року № 445, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 597 від 24.12.1997 року.
Вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та уклали між собою усний договір. Згідно досягнутої домовленості позивачка зобов'язалася виплатити готівкою ОСОБА_4 гроші в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а останній, в свою чергу, з моменту виконання взятих ОСОБА_1 на себе зобов'язань, передати їй у власність вищевказане право на земельну частку (пай).
Крім того, домовилися, що протягом року після виготовлення технічної документації на земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера і отримання витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, вони оформлять договір купівлі-продажу нерухомого майна в установленому законом порядку.
Цього ж дня 15.05.2002 року ОСОБА_1 в рахунок виконання взятих на себе зобов'язань було передано готівкою ОСОБА_4 гроші в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а він, відповідно, передав позивачці оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0076426.
З вказаного часу ОСОБА_1 володіє та користується земельною часткою (паєм) як власник.
30 серпня 2003 року власник земельної частки (паю) ОСОБА_4 помер, про що виконкомом Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області видано свідоцтво про смерть за актовим записом № 25.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи сином та дочкою спадкодавця, є спадкоємцями за законом. Спадщину за померлим ОСОБА_4 прийняли, так як проживали та були зареєстровані на день смерті із спадкодавцем разом зі своєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Хустського району Закарпатської області № 381/10-39 від 30.08.2024 року.
Таким чином, смерть ОСОБА_4 позбавила позивачку можливості належним чином укласти правочин. Проте, згідно їх домовленості вони не тільки домовились між собою щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, а й повністю виконали всі умови, пов'язані з купівлею-продажем вказаної земельної ділянки, однак, договір купівлі-продажу до цього часу не уклали. Крім того, відповідачі не заперечують факт укладення між позивачкою та їх батьком - спадкодавцем ОСОБА_4 усного договору купівлі-продажу та передачу йому грошей за вищевказану земельну частку (пай).
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, якою позов підтримала, просила задовольнити, справу розглянути в її відсутності (а. с. 30).
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій позов визнала, не заперечила проти визнання права власності за позивачкою, справу просила розглянути в її відсутності (а. с. 32).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с.28, 37, 39), причини неявки суду не повідомив. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 15.05.2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було досягнуто домовленість про придбання у власність позивачкою належне йому право на земельну частку (пай) розміром 0,786 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Шевченка, що була передана ОСОБА_4 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076426, виданого на підставі рішення Іршавської районної державної адміністрації від 23 грудня 1997 року № 445, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 597 від 24.12.1997 року (а. с.17).
Вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та уклали між собою усний договір. Згідно досягнутої домовленості позивачка зобов'язалася виплатити готівкою ОСОБА_4 гроші в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а останній, в свою чергу, з моменту виконання взятих ОСОБА_1 на себе зобов'язань, передати їй у власність вищевказане право на земельну частку (пай).
Крім того, домовилися, що протягом року після виготовлення технічної документації на земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера і отримання витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, вони оформлять договір купівлі-продажу нерухомого майна в установленому законом порядку.
Цього ж дня 15.05.2002 року ОСОБА_1 в рахунок виконання взятих на себе зобов'язань було передано готівкою ОСОБА_4 гроші в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а він, відповідно, передав позивачці оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0076426.
З вказаного часу ОСОБА_1 володіє та користується земельною часткою (паєм) як власник.
30 серпня 2003 року власник земельної частки (паю) ОСОБА_4 помер, про що виконкомом Зарічанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області видано свідоцтво про смерть за актовим записом № 25 (а. с. 15).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи сином та дочкою спадкодавця, є спадкоємцями за законом. Спадщину за померлим ОСОБА_4 прийняли, так як проживали та були зареєстровані на день смерті із спадкодавцем разом зі своєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою виконавчого комітету Зарічанської сільської ради Хустського району Закарпатської області № 381/10-39 від 30.08.2024 року (а. с. 16).
Таким чином, смерть ОСОБА_4 позбавила позивачку можливості належним чином укласти правочин. Проте, згідно їх домовленості вони не тільки домовились між собою щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, а й повністю виконали всі умови, пов'язані з купівлею-продажем вказаної земельної ділянки, однак, договір купівлі-продажу до цього часу не уклали. Крім того, відповідачі не заперечують факт укладення між позивачкою та їх батьком - спадкодавцем ОСОБА_4 усного договору купівлі-продажу та передачу йому грошей за вищевказану земельну частку (пай).
Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно зі ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність вимог позивачки, тому такі підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 272, 273, 280, 281-285 ЦПК України, ст. ст. 202, 220, 328 та 655 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дійсним, укладений 15 травня 2002 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканкою АДРЕСА_2 , право власності на земельну частку (пай) розміром 0,786 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Шевченка, що була передана ОСОБА_4 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0076426, виданого на підставі рішення Іршавської районної державної адміністрації від 23 грудня 1997 року № 445, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 597 від 24.12.1997 року.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий: М. М. Золотар