Справа № 204/5309/24
Провадження № 1-кп/204/912/24
28 жовтня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12024041030001198 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09 квітня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Миколаївка, Тюлькубаського району, Чимкентської області, Казахстан, громадянина України, маючого середню освіту, працевлаштованого ТОВ ТК «Альбатрос» на посаді водія, одруженого, на утриманні нікого не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
08 квітня 2024 року близько 16 години 10 хвилин водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по території ТОВ ТК «Альбатрос», яке розташоване за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Будівельників, буд. 60.
Під час руху, ОСОБА_3 , грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, не переконався в безпеці здійснення маневру та в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, під час виконання маневру повороту праворуч, здійснив наїзд задньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 , а саме гідробортом, який на момент здійснення маневру був у відчиненому положенні, на пішохода ОСОБА_5 , який перебував у нерухомому стані з лівої сторони відносно руху автомобіля «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: травми грудної клітини з множинними саднами шкіряних покровів, закритої травми черева з множинними розривами печінки по вісцеральній та діафрагмальній поверхні, частковим відривом жовчного міхура з розривом його ложе, множинними розривами правої та лівої нирки, за очеревинною гематомою тa явищами внутрішньочеревної кровотечі, саднами в поперековій області зліва та в проекції правого кульового суглобу з переходом на сідницю, садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених MO3 України від 17 січня 1995 року № 6.
Порушення Правил безпеки дорожного руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги п. 10.1, відповідно до яких: «перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Невиконання п. 10.1 Правил дорожнього руху України згідно висновку судово-автотехнічного експерта перебуває у причинному зв?язку з настанням даної дорожньо - транспортної пригоди.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Суду пояснив, що він все життя пропрацював на фурах. Так, він 08 квітня 2024 року приблизно о 16 годині 10 хвилин керував автомобілем Мерседес на території заводу Альбатрос. Возили на піддонах товар. При повороті автомобіль пройшов по габаритах, однак був занос борта, у зв'язку із чим при повороті зачепив потерпілого. Дійсно, він порушив вимоги ПДР. Все, що зазначено в обвинувальному акті відповідає дійсності.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що йому шкода завдана кримінальним правопорушенням обвинуваченим відшкодована в повному обсязі, претензій до обвинуваченого він не має. Покарання обвинуваченому просив призначити мінімальне, без позбавлення волі.
Інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, не досліджувались в судовому засіданні, у зв'язку з визначенням порядку та обсягу дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обставини вчиненого кримінального правопорушення ніким не оспорюються.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, раніше не судимого, одруженого, на утриманні нікого не маючого, працюючого пенсіонера, потерпілого від Чорнобильської катастрофи, працевлаштованого у ТОВ ТК «Альбатрос» на посаді водія, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, добровільне відшкодування шкоди, та позиції потерпілого, який просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, яке не пов'язане із позбавленням волі, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Згідно характеристики, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альбатрос» від 10 квітня 2024 року, ОСОБА_3 за час роботи зарекомендував себе як привітний, сумлінний, відповідальний і дисциплінований працівник.
Відповідно до характеристики, наданої за місцем проживання, характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. ст. 69 КК України суд не вбачає.
Разом з тим, суд, з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявності обставин, що пом'якшують покарання, вважає, що застосування положень ст. 75 КК України щодо його звільнення від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КПК України буде правильним, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує призначення покарання без реального відбування покарання, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Суд, приймаючи рішення про застосування положень ст. 75 КК України, зважує й на думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання, яке не буде пов'язане з позбавленням волі.
Згідно роз'яснень, зазначених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» слідує, що при призначені обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання не допускається.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати цього покарання до особи.
Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер застосування, і це питання, як визначив законодавець, суд вирішує на власний розсуд, залежно від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог ПДР, їх наслідків тощо.
Закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керування транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов'язана з користуванням таким правом, є джерелом здійснення певних життєвих потреб. Ці обставини потребують врахування з точки зору більш виваженого підходу для аспектів призначення покарання, однак не вказують на неможливість застосування такого додаткового покарання.
Так, незаконні дії ОСОБА_3 хоча і носять характер необережних, однак все ж таки полягають саме в грубому порушенні ПДР, які він, як водій, повинен неухильно виконувати, оскільки його право на керування транспортним засобом з іншого боку накладає на нього обов'язок користуватися вказаним правом без завдання шкоди правам інших осіб.
В даному випадку порушення обвинуваченим ОСОБА_3 , навіть і з необережності, обов'язку дотримуватись ПДР призвело до непоправних порушень невід'ємних прав потерпілої особи, в тому числі і на здоров'я.
Наслідком такого порушення, на думку суду, повинно бути тимчасове позбавлення обвинуваченого, зокрема, права на керування транспортними засобами. Покарання без призначення такого додаткового покарання, на думку суду, не сприятиме досягненню мети покарання та свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, крім того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настали тяжкі наслідки у вигляді отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим.
Враховуючи вищевикладене, а також підвищену суспільну небезпеку для життя та здоров'я людини даного виду кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити останньому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Цивільний позов не заявлявся.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення по справі: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/19203-ІТ від 10 травня 2024 року; судової авто технічної експертизи № СЕ-19/104-24/20065-ІТ від 14 травня 2024 року, згідно наданих довідок.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 370, 373, 374, 376,394 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання, якщо він в період іспитового строку - два роки - не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення по справі судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-24/19203-ІТ від 10 травня 2024 року у розмірі 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення по справі судової авто технічної експертизи № СЕ-19/104-24/20065-ІТ від 14 травня 2024 року у розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Речові докази:
- транспортний засіб «Mercedes-Benz Atego», номерний знак НОМЕР_1 , який залишено на зберіганні ТОВ «ТК «Альбатрос» - повернути законному власнику;
- CD-R диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1