Провадження № 2/229/1342/2024
ЄУН 229/3258/24
25 жовтня 2024 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Шевченко Л. В., за участю секретаря судового засідання Зінченко С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказує, що 06.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77393552. 14.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 920,20 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 920,20 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею. Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 77393552 в розмірі 12 920,20 грн. Разом з тим, 19.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2595256. 05.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05052023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 05.05.2023 року до договору факторингу № 05052023 від 05.05.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 860,60 грн, з яких: 2 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 860,60 грн - сума заборгованості за процентами. Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2595256 в розмірі 5860,60 грн. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики № 77393552 в розмірі 12 920,20 грн та за кредитним договором № 2595256 в розмірі 5 860,60 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 03.05.2024 року зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати суду відомості з Єдиної інформаційної бази даних про те, чи входить до переліку взятих на облік осіб як внутрішньо переміщена особа і якщо входить, то зазначити місце реєстрації/перебування: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
10.05.2024 року на запит суду надійшла довідка Міністерства соціальної політики України, відповідно до якої станом на 03.05.2024 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня інформація про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. с. 56, 57).
Тому, зважаючи на вказані документи та обставини, суд вважає належними відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 по даній справі: АДРЕСА_1
Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 21.05.2024 року прийняв до розгляду, відкрив провадження по вказаній справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
11.07.2024 року на адресу Дружківського міського суду Донецької області від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ним не визнаються повністю, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, суми, які ним були внесені для його погашення, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу та процентів відповідачу не є можливим, в зв'язку з чим доводи позивача щодо розміру заборгованості не підтверджені належними доказами. Позивачем також не надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів.
17.07.2024 року на адресу Дружківського міського суду Донецької області від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, якщо допустити, що відповідач не був обізнаний про відступлення права вимоги до «ТОВ «ФК» ЄАПБ», має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для повної реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які зазначені в кредитному договорі. Вказує, що позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відносно кредитних договорів, а твердження відповідача щодо не доведення позивачем факту переходу права грошової вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що позивачем відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості, в той час, як доводи відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, не підтверджуються жодними доказами, більш того ґрунтуються виключно на припущеннях та домислах. На момент подачі позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» було надано до суду всі наявні документи по кредитним справам, які були передані первинними кредиторами в рамках укладених договорів факторингу. Щодо ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування кредитних коштів, ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомив, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами кредитних договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п. 35 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Відповідно до умов кожного з укладених кредитних договорів, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Оскільки повний номер картки є банківською таємницею, доступ до якої має лише відповідач та банк, що видав картку, позивач не може надати повні реквізити отримувача коштів. Ідентифікація позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач. Ні первісні кредитори, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація - є банківською таємницею. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Грибанов Д. В. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи просив здійснити без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності з точки зору допустимості, належності, об'єктивності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 06.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77393552, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, а позикодавець зобов'язувався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики, який був підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора (арк. с. 8).
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 договору позики № 77393552 від 06.12.2021 року).
Згідно із п.п. 5.2. п. 5 договору позики № 77393552 від 06.12.2021 року , відповідач також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до п. 1 договору позики № 77393552 від 06.12.2021 року за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно із п. 2 договору позики № 77393552 від 06.12.2021 умови надання позики: сума позики - 4 000 грн, строк позики (строк договору) 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 %. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частини) за день 2,70 %.
Відповідно до п. 4 договору позики № 77393552 від 06.12.2021 проценти нараховуються на залишок позики згідно графіка платежів, за кожний день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно із п. 12 договору позики № 77393552 від 06.12.2021 цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
14.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (арк. с. 9-10).
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту (арк. с. 9 зворотній бік).
Згідно з п. 1, 2, 3 додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року від 28.07.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» погодили внести зміни по п. 1.3 договору та викласти його в наступній редакції: «1.3. Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.». Решта положень Договору залишаються без змін та діють в частині, що не суперечить даній Додатковій угоді. Дана Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та є невід'ємною частиною Договору (арк. с. 11).
У пункті 1 додаткової угоди № 12 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року від 27.10.2023 року не вказана загальна сума в гривнях прав вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 року (арк. с. 12).
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 року фактору відповідно до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 передано реєстр боржників № 11 від 27.10.2023.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12 920,20 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 920,20 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею (арк.с.14).
Таким чином, ОСОБА_1 , на думку позивача, має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 77393552 в розмірі 12 920,20 грн.
Втім, 06.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77393552, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, а позикодавець зобов'язувався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики, який був підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора. Тому, з досліджених судом доказів вбачається про укладення договору на 4000 грн., а не на 5000 грн., як вказує позивач. Доказів надання кредиту в сумі 4000 грн. (або 5000 грн) відповідачу позивач не надав.
Суд не погоджується з доводами представника позивача про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором 77393552 також з огляду на таке.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Договір факторингу укладено 14.06.2021, витяг з реєстру боржників № 11 до цього договору підписано 27.10.2023, але акт прийому-передачі Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 не містить загальної суми заборгованості, у якиї Фактор стає кредитором по відношенню до боржників, додаткова угода № 12 до цього ж договору не містить загальної суми прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 11 від 27.10.2023.
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрі від 27 жовтня 2023 року і не існувало на момент укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року.
Сторони за договором факторингу не могли передбачити укладення договору від 06.12.2021 з ОСОБА_1 .
Доказів на підтвердження оплати Фактором за договором факторингу від 14 червня 2021 року відповідно до п.3.2 договору (арк.с.10) та додаткової угоди до нього від 27.10.2023 року позивач не надав.
Суд зауважує, що передача за правочином невизначених вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у виді неукладеності відповідного правочину.
Судом установлено, що 19.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2595256, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 2 000 грн, строком на 30 днів, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товаристу в ІТС Товариства (арк. с. 21-27).
Відповідно до п.п. 1.1. кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року його укладання здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Згідно із п.п. 10.3 кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Договір припиняється в день повного повернення клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 10.9. кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті та затверджені наказом № 07-ОД від 19.02.2020, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Згідно з п.п. 2.1. кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки клієнта реквізити яякої надані кліентом товариству з метою отримання кредиту.
У п.п. 2.2. кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року вказано, що сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення йього договору. У випадках, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладення договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п. 1.3 договору, відлік якого в даному випадк починається з моменту надання коштів. Новий гафік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті.
Відповідно до п.п. 2.4. кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Лінеура Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно п. 2.1. договору.
Згідно з п.п. 1.4. кредитного договору № 2595256 від 19.11.2021 року стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору.
05.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 05052023, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. (арк. с. 31-33).
Відповідно до договору факторингу № 05052023 від 05.05.2023 року документація - документи, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржників по заборгованостям, а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, а саме: кредитні договори в електронній формі (з усіма додатками, додатковими угодами/договорами); копії паспортів боржників, за наявності, копії ідентифікаційного номеру боржників, за наявності; анкети-заяви на отримання кредиту; документи, які підтверджують перерахування коштів на рахунок, вказаний боржником, надаються за запитом фактор згідно п. 4.3. договору; детальні розрахунки заборгованості (простроченої заборгованості та всіх інших платежів) по кредитному договору по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування за період з дня укладення кредитного договору по дату відступлення права вимоги (далі - розрахунки заборгованості), надаються за запитом фактора згідно п. 4.3. договору; у разі знаходження справи в суді або на стадії виконавчого провадження - судове рішення, та у разі наявності, виконавчий документ чи постанову про відкриття виконавчого провадження (або документ, яким засвідчується факт подання виконавчого документа до органу або особи, що здійснюють примусове виконання рішень та інших органів, у разі відсутності по справі, що знаходиться на стадії виконавчого провадження, виконавчого документа чи постанови про відкриття виконавчого провадження).
У п. 1.1 договору факторингу № 05052023 від 05.05.2023 року вказано, що за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'яязань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників від 05.05.2023 року фактору відповідно до умов договору факторингу № 05052023 від 05.05.2023 року передано реєстр боржників від 05.05.2023 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 05052023 від 05.05.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 5 860,60 грн, з яких: 2 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 860,60 грн - сума заборгованості за процентами (арк. с. 35).
Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2595256 в розмірі 5 860,60 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Позивачем надані належні докази того, що позивачу 19.11.2021 року перераховано кошти в сумі 2 000 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 120412110, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 42497-0403 від 04.03.2024 року (арк. с. 99).
Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 21.10.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» 4 100 804,37 грн за відстплення права вимоги згідно додаткової угоди № 12 від 27.10.2023 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (арк. с. 100).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 77393552 в загальному розмірі 12 920,20 грн та за кредитним договором № 2595256 в загальному розмірі 5 860,60 грн.
Разом з тим, на час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором позики у добровільному порядку.
Втім, у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до ч. 1 с. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу на підтвердження перерахування позикодавцем грошових коштів відповідачу в розмірі, що передбачений договором позики № 77393552від 06.12.2021 - 4000 грн, а відповідачем ця сума отримана. З невідомих підстав позивач також просить стягнути з відповідача за цим договором 5000 грн. основного боргу, а не 4000 грн. як вказано у договорі.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором № 2595256 про надання коштів на умовах сплживчого кредиту в загальному розмірі 5 860,60 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх недоведеністю належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог: 5860/18780,80 х 100 = 31,21% або 945,04 гривні (3028 х 31,21%).
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 2595256 в розмірі 5 860 /п'ять тисяч вісімсот шістдесят/ грн 60 коп., з яких: 2 000 /дві тисячі/ грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 860 /три тисячі вісімсот шістдесят/ грн 60 коп. - сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 945 /дев'ятсот сорок п'ять/ грн 04 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Cуддя Л. В. Шевченко