Справа № 202/8785/24
Провадження № 2/202/4284/2024
Іменем України
21 жовтня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Дребот І.Я.,
за участю секретаря Владимирова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 873140723. Даний договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Договору позики, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 5600,00 гривень шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або п.1.5 цього договору, його додатків.
Умовами вказаного договору позики передбачено: тип позики кредит; мета отримання кредиту для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс») 1,99% на день (726,35% річних); процентна ставка позаакційна (базова) 2,99% на день (1091,35% річних) фіксована; дата надання позики 05.07.2023; дата повернення позики 03.08.2023. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5600,00 грн. Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, має заборгованість перед позивачем у розмірі 68390,00 грн, з яких: 5600,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 62790,00 грн заборгованість за процентами.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 визначено суддю Дребот І.Я. для розгляду вищевказаної цивільної справи.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2024 року позовну заяву було прийнято та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, натомість в прохальній частині позову зазначив, що просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику № 873140723 (далі - Договір) який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором xhdbkpq4d.
В договорі зазначено, що з метою встановлення ділових відносин з ТОВ «Іннова Фінанс», ОСОБА_1 згодний з умовами оферти ТОВ «Іннова Фінанс».
Відповідно до п.1.1 Договору, за цим договором позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 5600,00 грн., шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або 1.5 цього договору, його додатків. Тип позики кредит ( п. 1.1.1. Договору). Мета отримання кредиту для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника ( п. 1.1.2. Договору). Процентна ставка фіксована ( п. 1.1.3 Договору). Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс») 1,99% на день (726,35 річних) ( п. 1.1.4. Договору). Процентна ставка позаакційна (базова) 2,99% на день (1091,35% річних) ( п. 1.1.5 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, строк позики (строк дії договору) становить 30 днів.
Відповідно до п.1.3 Договору, орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 05.07.2023 ( п. 1.3.1. Договору). Дата повернення позики 03.08.2023 ( п. 1.3.2. Договору). Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів ( п. 1.3.3. Договору).
На період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожен день користування позикою ( п. 1.4. Договору).
У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3 цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у п.1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті ( п. 1.4.1. Договору).
Відповідно до п.1.5 Договору, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного в п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.
Згідно з п.1.7 Договору, позичальник зобов'язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та або п.1.3 договору.
Відповідно до п.1.8 Договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені в Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до договору).
Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки підписати. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним ( п. 1.9. Договору).
Сторони погодили права та обов'язки (Розділ 2 Договору) та відповідальність сторін (Розділ 3 Договору).
Відповідно до п.4.1 Договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою.
Після кожного продовження строку позики, Змінюється кінцева дата строку Позики та кінцева дата терміну дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів ( п. 4.5. Договору).
Згідно п.5.5 Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
За змістом ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну
або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст. 3,627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, в тому числі і договір позики, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст.ст.509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони по зобов'язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється повністю або частково на підставах, встановлених договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити неустойку і відшкодувати збитки.
При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.
Зазначене у повній мірі стосується зобов'язань, пов'язаних з позикою, які не виконані належним чином.
Поняття позикових відносини і договору позики визначаються положеннями глави 71 ЦК України.
Відповідно дост.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ст.ст. 1047, 1055 ЦК України встановлено, що договір позики, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Електронний правочин в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Порядок вчинення електронних правочинів на момент виникнення спірних відносин, а саме щодо укладення 05.07.2023 року Договору між ТОВ «ФК «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , регламентується Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронні довірчі послуги».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Таким чином, позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та сплати процентів за їх користування не виконав, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку наведеного представником позивача станом на 15.07.2024 року складає 68390,00 гривень, з яких: 5600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 62790,00 гривень заборгованість за процентами (5600 х 2,99% х 375);
Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманих коштів за Договором у розмірі 5600,00 грн., матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача ТОВ «Іннова Фінанс» про стягнення заборгованості за тілом кредиту 5600,00 грн. є обґрунтованою.
Вирішуючи питання про стягнення процентів, суд зазначає наступне.
Так, представник відповідача зазначає, що проценти за користування коштами нараховані поза строком дії договору, а тому їх розмір є необґрунтованим.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття строк виконання зобов'язання і термін виконання зобов'язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Судом досліджено умови Договору й встановлено, що дата надання позики 05.07.2023 (п. 1.3.1. Договору), дата повернення позики 03.08.2023 ( п. 1.3.2. Договору).
В пункті 5.2. Договору сторонами узгоджено, що строк дії цього Договору, вказаний у п.1.2. Договору, діє на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим Договором, але не раніше повного виконання Сторонами своїх обов'язків, та визначається як період від дати отримання Позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів за Дисконтною та/або (позаакційною) Базовою процентними ставками, штрафних санкцій, які мають бути сплачені у разі невиконання умов Договору та інших нарахувань передбачених Договором.
Отже, сторони погодили, що строк дії договору діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків та визначається як період від дати отримання позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів.
Тобто, нарахування процентів за користування позикою припиняється у день фактичного повернення позики, незалежно від закінчення строку, визначеного п. 1.2. Договору.
Підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не встановлено.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного .Суду, викладеною в постанові від 18.01.2022 року по справі № 910/17048/17.
Оскільки до теперішнього часу відповідач не повернув позивачу суму позики, відповідно до Договору, то позивачем обґрунтовано здійснено нарахування процентів за її користування станом на 15.07.2024 року.
За встановлених обставин, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, то обґрунтованою є вимога позивача ТОВ «Іннова Фінанс» про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Договором про надання грошових коштів у позику № 873140723 від 05.07.2023 року в сумі 68390,00 гривень, з яких: з яких: 5600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 62790,00 гривень заборгованість за процентами
З огляду на зазначене, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 5 від 14 червня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, заборгованість за кредитним договором 873140723 від 05.07.2023 року в розмірі у розмірі 68390,00 гривень, з яких: з яких: 5600,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 62790,00 гривень заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривні
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя І.Я. Дребот