Справа № 127/27298/24
Провадження № 2/127/3905/24
28 жовтня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та повідомила, що між сторонами 9 січня 2014 року був зареєстрований шлюб у Відділі ДРАЦСРС Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №16, від якого мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що спільне життя та збереження сім'ї стали неможливими, сторони мають різні погляди на життя, вони припинили шлюбні відносини, спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер, примирення між подружжям неможливе, а тому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та залишити проживати малолітнього сина ОСОБА_3 із нею.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2024 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідач був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомлення, на що вказував Верховний Суд в постанові від 13 травня 2024 року в справі №755/4829/23.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Судом установлено, що 9 січня 2014 року між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб у Відділі ДРАЦСРС Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №16.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони не підтримують подружніх відносин, спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, шлюб фактично розпався.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
У частинах 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на встановлені обставини не підтримання сімейних відносин, формального існування шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Щодо вимоги про залишення малолітнього сина проживати разом із матір'ю, суд виходить із наступного.
Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
У частинах першій та другій статті 161 Сімейного кодексу України зазначається, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. При цьому, відповідач не подав до суду своїх заперечень щодо проживання спільної дитини разом із позивачкою, тому суд дійшов висновку, що після розірвання шлюбу, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід залишити проживати разом з матір'ю.
Також, суд звертає увагу, що залишення дитини проживати разом із матір'ю не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини, оскільки суд лише констатував з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання, оскільки установлено, що після припинення шлюбних відносин дитина залишилася проживати з позивачкою.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Зважаючи на задоволення позову витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 112 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 9 січня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №16.
Малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: