Справа № 127/16421/24
Провадження № 2-сз/127/78/24
24 жовтня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору по справі №127/16421/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа №127/16421/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою суду від 23.05.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 30.07.2024 у даній справі здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі було призначено на 10.00 год. 02 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
23.10.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява про повернення судового збору сплаченого при зверненні до суду з даним позовом в розмірі 1 211,20 грн.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд приходить висновку, що заяву про повернення судового збору слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Залишення позовної заяви без розгляду - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч. 3 ст. 257 ЦПК України).
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Діючим ЦПК України (ст. 142) також не передбачено повернення сплаченого судового збору у випадку залишення позову без розгляду за заявою позивача.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, із врахуванням наведеного вище, у задоволенні заяви позивача про повернення сплаченого судового збору слід відмовити.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір»,суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору по справі №127/16421/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: