справа №176/1316/24
провадження №2/176/843/24
28 жовтня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря с/з Коваленко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Мотуз Олександр Володимирович до Державного підприємства «Cхідний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, -
Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з даним позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 245 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування вимог посилається на те, що протягом тривалого часу з 09 листопада 2004 року по 21 вересня 2020 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». 21 вересня 2020 року його звільнено з роботи. За час роботи на підприємстві відповідача, позивач отримав хронічні професійні захворювання, МСЕК безтерміново встановлено позивачу ступінь втрати працездатності на рівні 60 %. Крім того, МСЕК встановлено йому третю групу інвалідності. Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням та травмою порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання та виробничої травми він постійно відчуває фізичні страждання та біль, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Отже, факт моральних страждань, на переконання позивача, є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання, що змусило його звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2024 року по справі відкрито провадження в спрощеному порядку без виклику сторін.
Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.
28.05.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, де останній просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведенність причинно-наслідкового зв'язку між отриманим позивачем професійним захворюванням та порушенням відповідачем умов праці.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з протягом тривалого часу, з 09 листопада 2004 року по 21 вересня 2020 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». 21 вересня 2020 року його звільнено з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи п. 2 ст. 40 КЗпП України. (а.с.5-6)
За час роботи на підприємстві відповідача, позивач отримав хронічне професійне захворювання.
П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 12 січня 2021 року (а.с.13-14), затвердженого начальником Управління Держпраці в Кіровоградській області, встановлено наявність у позивача професійних захворювань: вібраційна хвороба другої стадії від комбінованої дії загальної та локальної вібрації з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, у поєднанні з полірадикулонейропатією (L4, LS, S1, С6, С7), вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей; хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Згідно п. 17 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: тривалий термін роботи під дією підвищеного рівня загальної та локальної вібрації (Tiger YT-28, колонка бурова ЛКРМ з перфоратором УТ-28, вантажно-доставна машина ПТ-2 ЕШ, ASY-2H), в умовах пилу та виробничого шуму, показники яких перевищують нормативні, що обумовлено технологічним процесом на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК».
Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворюваніє загальна вібрація 102дБ при нормативі 92дБ, 108дБ при нормативі 101дБ; локальна вібрація 93-115дБ при нормативі 112дБ; запиленість повітря робочої зони (кремнію діоксид) 2,4-2,5 мг/мЗ при нормі 2,0 мг/мЗ; шум 86-95дБА при нормі 80дБА.
Згідно із довідкою Медико-соціальної експертної комісії від 16 лютого 2021 року серії 12 ААА №012471 позивачу первино безтерміново встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60% (а.с. 16).
Згідно із довідкою Медико-соціальної експертної комісії від 16 лютого 2021 року серії 12 ААБ №575197 позивачу первино безтерміново встановлено третю групу інваліди (а.с.16 зворот).
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров'я, змушений проходити лікування, по підтверджується випискою №230 із медичної карти стаціонарного хворого, випискою №137 із медичної карти амбулаторного хворого. (а.с.7-15)
Відповідно до медичного висновку від 17 грудня 2020 року №2081 (а.с. 9-10), позивач має скарги біль в шийному і п/кр від. хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль, обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, болі і оніміння рук мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задику при незначному фіз. навантаженні, кашель сухий, біль за грудиною, запаморочення впливання AT, втому, зниження слуху.
У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Суд, дослідивши медичні документи про лікування позивача, приходить до висновку, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Зазначений висновок узгоджується з роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в пункті 13 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 з подальшими змінами та доповненнями.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При визначені розміру компенсації позивачу моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я, в результаті професійних захворювань, суд враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили з врахуванням того, що позивачу висновком МСЕК встановлено стійку втрату професійної працездатності у загальному розмірі 60 % та приймаючи до уваги, що позивач працював в шкідливих умовах праці більше десяти років, виходячи з медичних висновків, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 120 000 грн. з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Щодо оподаткування даної суми моральної шкоди необхідно зазначити наступне.
Згідно з пунктом 162.1. статті 162 ПК України платниками податку є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, зокрема, юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
У пункті 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пункт 164.1 статті 164 ПК України та підпункт 164.1.1 цього пункту).
Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Тобто, з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».
Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров'ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачається, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року), що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №180/377/20 (провадження № 61-1св21).
Таким чином сума моральної шкоди у 120 000 грн. має бути стягнута з відповідача без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову до суду та у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.3 Конституції України, ст. ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст. 1, 38 Гірничого Закону України, ст.ст. 1, ст.ст. 6, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 4, 10, 12, 13,19, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Мотуз Олександр Володимирович до Державного підприємства «Cхідний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, б.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 спричинену останньому моральну шкоду у розмірі 120 000 грн. без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, б.2) на користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК