29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"28" жовтня 2024 р. Справа № 924/774/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом АТ Укртелеком в особі Хмельницької філії АТ Укртелеком, м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Михайловської Анни Геннадіївни, м. Кам'янець-Подільський
про стягнення грошей
представники сторін: не викликались;
встановив:
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява АТ Укртелеком в особі Хмельницької філії АТ Укртелеком, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Михайловської Анни Геннадіївни, м. Кам'янець-Подільський про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №68Е000-31/21 від 29.03.2021 року у розмірі 99 970,00 грн., яка складається з орендної плати в розмірі 65851,37 грн., 3% річних у розмір 6004,95 грн. та індексу інфляції у розмірі 28113,68 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів ( плати за приміщення та плати за послуги з утримання нерухомості).
Відповідач відзиву на позов не подав, жодних клопотань не надіслав.
Ухвала суду у даній справі, яка надсилалась ФОП Михайловській Анні Геннадіївні засобами поштового зв'язку на її зареєстроване місцезнаходження, повернулась до суду по причині відсутності адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для вирішення спору, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
29.03.2021 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (яке перейменоване в акціонерне товариство «Укртелеком» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» №20 від 22.04.2021 року) (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем Михайловською Анною Геннадіївною (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна № 68Е000- 31/21 від 29.03.2021 року.
Згідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування наступне майно (надалі - орендоване майно): нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Хмельницький на першому поверсі в 4-х поверхового будинку №13 по вул. Проскурівській, загальною площею 25,6 м2 (приміщення №1,2 згідно з планом за поверхами) для розміщення кафетерію. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на плані-схемі у Додатку №1 до договору.
Передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання - передачі. (п.21. договору).
Згідно п. п. 3.1. договору за користування орендованим майном орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається: з плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 667,36 грн. за 1 м. кв. за місяць ( без урахування ПДВ), що урахуванням ПДВ становить 20501,30 грн. за 25,6 м. кв. за місяць; з плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку 2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.3.6. договору).
Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його e-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу документами. У разі неотримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов'язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійсненна така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг.(п. 3.8. договору).
Згідно п. 3.10 договору будь-які грошові зобов'язання орендаря забезпечуються грошовою заставою у розмірі 20501,30 гривень. Сума вказаної застави має бути перерахована орендарем на банківський рахунок орендодавця (на підставі рахунку, виставленого орендодавцем протягом 5 банківських днів з дати укладення договору, але не пізніше ніж до моменту передачі орендованого майна у користування. У випадку здійснення орендодавцем задоволення своїх вимог до орендаря з суми застави, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити про це орендаря, а останній зобов'язується відновити визначений договором розмір грошової застави, шляхом перерахування орендодавцю відповідної суми протягом 7 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від орендодавця. При закінченні строку дії договору сума застави за рішенням орендодавця може бути зарахована в рахунок оплати платежів, належних з орендаря на дату повернення орендованого майна з користування. Після цього сума застави, що залишиться не використаною орендодавцем, має бути перерахована орендарю не пізніше 20 календарних днів від дати повернення орендованого майна з користування за відповідним актом.
У позовній заяві позивач зазначив, що грошова застава у розмірі 20501,30 гривень була внесена орендарем згідно платіжного доручення 2PL752646 від 30.03.2021 року.
Відповідно до п.5.1.3 договору орендодавець має право призупинити або обмежити надання послуг з утримання орендованого майна (постачання електричної енергії, водопостачання тощо) у разі прострочення орендарем строку оплати орендної плати більше ніж на 10 днів.
Відповідно до п. 5.3.12 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами 01.04.2021 і діє протягом 2 років 11 місяців до 01.03.2024 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовилися, що згідно зі с. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.04.2021 року (п.11.1 договору).
Договір може бути достроково припинений, в тому числі орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менш ніж за 15 календарних днів до дати розірвання в разі порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 1 місяць або не сплати їх в повному обсязі (п.11.6.4 договору).
Пунктом 13.7 передбачено, що до договору додаються:
Додаток №1: План - схема орендованого майна.
Додаток №2: Розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна.
Договір підписаний представниками сторін.
01.04.2021 року між сторонами підписано акт приймання - передачі майна.
Листом від 05.08.2021 №07/2034 позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 68Е000- 31/21 від 29.03.2021 року, просив погасити у термін до 15.08.2021р.
Листом від 20.08.2021 №07/2121 позивач повідомив відповідача про призупинення надання послуг з постачання електроенергію через заборгованість.
13.09.2021 позивач надіслав відповідачу лист №07/2187 про розірвання договору та сплату заборгованості від 13.09.2021 №07/2187.
Листом від 08.07.2022 року №07/451 (повернувся без отримання відповідачем 18.07.2022 року) позивач звернувся до відповідача із вимогами сплатити борг, попереджено, що у випадку несплати боргу позивач змушений буде звернутися із позовом до суду.
Проте, у зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати за надані позивачем послуги, останній звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як встановлено судом, 29.03.2021 року між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна № 68Е000- 31/21 від 29.03.2021 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Хмельницький на першому поверсі в 4-х поверхового будинку №13 по вул. Проскурівській, загальною площею 25,6 м2 (приміщення №1,2 згідно з планом за поверхами) для розміщення кафетерію.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З огляду на положення ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У п. 3.7. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов договору № 68Е000- 31/21 від 29.03.2021 року позивачем по акту приймання-передачі від 01.04.2021р. передано відповідачу майно та в подальшому позивачем виставлялись до оплати рахунки по орендній платі, розмір якої узгоджено в договорі.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за період з 1 квітня 2021 по 30 вересня 2021р. (включно) у сумі 65851,37 грн.
З огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язання з своєчасної та повної оплати орендної плати, відсутність в матеріалах справи доказів сплати останнім позивачу 65851,37 грн., відсутність доказів оплати заборгованості, суд вважає заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6004,95 грн. 3% річних та 28113,68 грн. індексу інфляції від простроченої суми на період з 21.05.2021 по 12.08.2024.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 6004,95 грн. 3% річних та 28113,68 грн. інфляційних втрат суд вважає арифметично вірним, проведеним в межах можливих нарахувань, з огляду на що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими належними доказами, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Михайловської Анни Геннадіївни, ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Укртелеком (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код 21560766) в особі Хмельницької філії акціонерного товариства Укртелеком 65851,37 грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одну гривню 37 коп.) орендної плати, 6004,95 грн. (шість тисяч чотири гривні 95 коп.) 3% річних, 28113,68 грн. (двадцять вісім тисяч сто тринадцять гривень 68 коп.) інфляційних втрат та 3028,00грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук: 2 примірник:
1 - до справи,
2, - відповідачу ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) реком. з повід про вруч.
Позивачу надіслати рішення до ел. кабінету ЕС.