21 жовтня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/110/23(921/750/23)
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон"
про стягнення заборгованості в сумі 2 824 600,00 грн за договорами про надання поворотної фінансової допомоги
в межах справи №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА", ідентифікаційний код 42486103
за участі арбітражного керуючого: Демчан О.І.
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява ТОВ "ТІЕРРА" особі розпорядника майна до ТОВ "Дерверон" про стягнення заборгованості в сумі 2 824 600,00 грн за договорами про надання поворотної фінансової допомоги.
Розгляд цього спору судом здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання ТОВ "Дерверон" договірних умов та існування в останнього непогашеної заборгованості в сумі 2 864 600,00 грн.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Дерверон" просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, зазначає, що у нього відсутній борг перед позивачем, оскільки між ТОВ "Тіерра", ТОВ "Дерверон" та фізичною особою ОСОБА_1 були укладені Договори про відступлення права вимоги від 27.01.2023 та 24.01.2023, за умовами яких право вимоги спірних грошових коштів позивачем відступлено ОСОБА_1 .
Відповідач був належним чином повідомлявся про час та місце проведення судових засідань, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС, але у попередні та судове засідання 21.10.2024 року не з'явився, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надходило.
Відтак, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджають вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Справа в режимі відеоконференції з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст.ст.197, 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2023 відкрито провадження у справі №921/110/23 про банкрутство ТОВ "Тіерра", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.
Постановою господарського суду від 25.06.2024 ТОВ "Тіерра" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.
На даний час провадження у справі №921/110/23 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на наведені вище правові норми, зазначений спір вирішується судом у межах справи про банкрутство №921/110/23.
Із наявних у справі матеріалів слідує, що між ТОВ "Дерверон" (Позичальник) та ТОВ "Тіерра" (Позикодавець) 02.04.2021, 08.04.2021, 15.04.2021, 18.05.2021, 19.05.2021, 20.05.2021, 21.05.2021, 24.05.2021, 03.06.2021, 11.06.2021, 30.06.2021, 06.07.2021, 15.07.2021, 20.07.2021, 28.07.2021, 09.08.2021, 13.09.2021, 14.09.2021, 17.09.2021, 01.10.2021, 24.11.2021, 23.12.2021, 24.12.2021, 29.12.2021, 05.01.2022, 06.01.2022, 19.01.2022, 21.01.2022, 03.02.2022, 28.03.2022 були укладені договори №№02/04/21, 08/04/21, 15/04/21, 18/05/21, 19/05/21, 20/05/21, 21/05/21, 24/05/21, 03/06/21, 01/06/21, 30/06/21, 06/07/21, 15/07/21, 20/07/21, 28/07/21, 09/08/21, 13/09/21, 14/09/21, 17/09/21, 01/10/21, 24/11/21, 23/12/21, 24/12/21, 29/12/21, 05/01/22, 06/01/22, 19/01/2022, 21/01/22, 03/02/22, 28/03/22 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договори), згідно із п. 1.1 яких Позикодавець надає Позичальнику повороту фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цими Договорами.
У розділі 2 укладених правочинів сторони погодили умови та строк надання поворотної фінансової допомоги. Так, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 2 946 600,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Поворотна фінансова допомога надається на строки обумовлені в п. 2.3 даних правочинів.
Згідно із п.3.1 спірних угод поворотна фінансова допомога підлягає достроковому поверненню за вимогою Позикодавця протягом 15 календарних днів, починаючи з дня вимоги.
Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів Позикодавцю з каси Позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця (п. 3.2. Договорів).
Відповідно до п.8.1 дані Договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють у строки обумовлені у кожному правочині включно, але в будь-якому випадку до остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань, що виникли по цих Договорах.
Позивач стверджує, що в ході здійснення процедури розпорядження майном ТОВ "Тіерра", арбітражним керуючим Демчаном О.І., за даними виписки по рахунку цього Товариства № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" встановлено, що у період з 02.04.2021 по 28.03.2023 останнє перерахувало на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2 884 600,00 грн в якості надання поворотної фінансової допомоги.
Разом з тим, позивач зазначає, що його контрагент, за даними банківських виписок, лише частково 13.05.2021 перерахував кошти ТОВ "Тіерра" в сумі 60 000,00 грн із призначенням платежу "Повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору №02/04/21 від 02.04.2021", тим самим порушивши досягнуті між учасниками договірних відносин домовленості, що викладені у відповідних положеннях Договорів.
Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань та невиконання ним вимоги №02-115/31 від 06.09.2023 про погашення наявного боргу стало підставою для звернення позикодавця з позовом до суду.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення, доводи позивача, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст. ст. 509, 526 ЦК України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За правовою природою, укладений між сторонами договір, є договором позики.
За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За визначенням, наданим у пункті 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою. Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
Із вищевикладеного випливає, що надати кошти в позику, яка передбачає нарахування процентів за користування коштами мають право лише фінансові установи.
Однак у спірних правовідносинах, в пункті 2.2 Договорів сторони погодили, що допомога надається на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.
Інші положення Договору також не містять положень, які передбачають стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами.
Отже, у спірних відносинах має місце позика, яка не передбачає нарахування процентів за користування коштами чи іншої винагороди, а тому до кредитора не застосовується вимога щодо обов'язкової наявності у нього статусу фінансової установи.
З аналізу ч. 2 ст. 1046 ЦК України випливає, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Названа норма (ч. 2 ст. 1046 ЦК України) є імперативною, а тому сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передання грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.
Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №924/1049/17.
Факт перерахування грошових коштів позивачем відповідачу у сумі 2 884 600,00 грн останнім не заперечується. В той же час, існування заборгованості відповідач спростовує умовами договорів, що укладені між ТОВ "Тіерра", ТОВ "Дерверон" та фізичною особою ОСОБА_1 про відступлення права вимоги від 27.01.2023 та 24.01.2023, відповідно до яких право вимоги спірних грошових коштів позивач відступив ОСОБА_1 .
Як слідує з матеріалів справи, в провадженні господарського суду перебувала справа №921/110/23(921/837/23) за позовом ТОВ "ТІЕРРА" до ОСОБА_1 та ТОВ "Дерверон" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги від 24.01.2023 та 27.01.2023.
За наслідками розгляду цього спору, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2024 у справі №921/110/23(921/837/23), котре набрало законної сили, позов було задоволено та визнано недійсними договори відступлення права вимоги від 24.01.2023 та 27.01.2023, що укладені між ТОВ "Тіерра", фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Дерверон".
Встановлені цим судовим актом обставини, в силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України повторному доказуванню не підлягають.
Відтак, в силу приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Викладеними у п.2.3 спірних угод умовами обумовлено, що поворотна фінансова допомога надається у строки обумовлені у них, зокрема до: 27.03.2022, 01.04.2022, 07.04.2022, 14.04.2022, 18.05.2022, 17.05.2022, 19.05.2022, 20.05.2022, 23.05.2022, 02.06.2022, 10.06.2022, 29.06.2022, 05.07.2022, 14.07.2022, 19.07.2022, 27.07.2022, 08.08.2022, 12.09.2022, 16.09.2022, 30.09.2022, 23.11.2022, 23.12.2022, 28.12.2022, 04.01.2023, 05.01.2023, 18.01.2023, 20.01.2023, 02.02.2023.
Таким чином строк повернення фінансової допомоги в розмірі 2 824 600,00 грн настав.
Однак, вимога арбітражного керуючого від 08.09.2023 про повернення поворотної фінансової допомоги відповідачем залишена без задоволення.
При цьому суд констатує, що в ході судового розгляду ТОВ "Дерверон" жодним чином цю заборгованість не спростувало.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Позичальника поворотної фінансової допомоги в сумі 2 824 600,00 грн є обґрунтованою, відповідає праву позивача на отримання вказаних коштів, отже підлягає до задоволення.
За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Натомість, його контрагентом не надано ні обґрунтованих заперечень, ні доказів погашення заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон" (пл. Ринок, буд. 15, м. Бережани, 47501, ідент. код 42121124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра" (вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, 46008, ідент. код 42486103) - 2 824 600 (два мільйони вісімсот двадцять чотири тисячі шістсот) грн заборгованості та витрати зі сплати судового збору в сумі 42 369 (сорок дві тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 28.10.2024.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко