вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/633/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації)
до відповідача-1: Сарненської міської ради,
до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство "Ліси України",
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
за участю представників:
від позивача: О. Ганов, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
від прокуратури:В. Гарбарук, посв. № 071603 від 01.03.2023,
У червні 2024 року перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Сарненської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, скасування державної реєстрації права комунальної власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Стислий виклад позиції прокуратури, позивача, заперечень відповідачів, пояснень третьої особи.
Згідно із позовною заявою, оскаржуваними наказами відповідача-2 затверджені технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та на їх підставі до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103, як землі сільськогосподарського призначення. Надалі, наказами відповідача-2 передано відповідачу-1 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103. Зазначеними наказами фактично змінено цільове призначення земельних ділянок з категорії землі лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, вилучено їх з постійного користування ДП «Сарненський лісгосп» і передано у комунальну власність. Ураховуючи, що ДП «Сарненський лісгосп» добровільно не відмовлялося від права постійного користування спірними земельними ділянками, йому таке право у визначеному законом порядку не припинялося, а також уповноваженим органом державної виконавчої влади спірні землі не вилучались із постійного користування, їх передача у комунальну власність наказами відповідача-2 відбулась з порушенням вимог законодавства, а тому такі накази підлягають скасуванню. Ураховуючи, що землі лісогосподарського призначення усупереч вимогам земельного законодавства сформовані як об'єкти цивільних прав саме як землі сільськогосподарського призначення, то задля поновлення порушених прав держави та усунення перешкод у користуванні, розпорядженні ними необхідно скасувати їх державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі. При цьому проведені на підставі вказаних наказів подальші дії, а саме: державна реєстрація спірних земельних ділянок та реєстрація речового права комунальної власності за відповідачем-1, є також незаконними та підлягають скасуванню.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 6, 13, 14, 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 20, 122, 149 ЗК України, ст. 10, 12, 31, 33, 57 ЛК, ст. 16, 21, 391 ЦК України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 5, 16, 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» тощо.
08.07.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким посилання прокурора на те, що право постійного користування підтверджується матеріалами лісовпорядкування є безпідставними, необґрунтованими та надуманими, так як матеріали лісовпорядкування повинні виготовлятися лише після надання земельних ділянок у постійне користування уповноваженими на це органами відповідно до законодавства. Тобто, рішення про передачу спірних земельних ділянок у постійне користування будь-яким підприємствам, зокрема спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським, не приймалося, а відтак у ДП «Сарненський лісгосп» не виникло право постійного користування зазначеними земельними ділянками, а тому після реорганізації не могло перейти до ДП «Ліси України». Окрім того, прокурором до позовної заяви не долучено жодних матеріалів лісовпорядкування, виготовлених до 28.03.2006 (до набрання чинності п. 5 перехідних положень ЗК України), де зазначено, що земельні ділянки перебувають в користуванні державного підприємства «СЛАП «Сарненський держлісгосп», що свідчить про те, що долучені до позовної заяви планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які датовані 2007-2020 роками, не можуть підтвердити право постійного користування на спірні земельні ділянки ДП «Ліси України». Ураховуючи, що спірні земельні ділянки на момент реєстрації на них права комунальної власності не перебували у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, відтак реєстрація права власності на підставі оскаржуваних наказів відповідача-2 відбулася відповідно до чинного законодавства, тобто відповідач-1 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, а отже, у задоволенні позову слід відмовити.
25.07.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1, за якою право користування ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» землями лісогосподарського призначення, у тому числі спірними земельними ділянками, підтверджується розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації від 02.12.2004 № 493, Проєктом організації та розвитку лісового господарства ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2005-2007 років тощо. Отже, як до моменту виникнення спірних правовідносин, так і по цей час спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення на законних підставах перебувають у титульному володінні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства, у визначеному законом порядку з користування не вилучалась, цільове призначенням спірних земельних ділянок не змінювалось, а тому останні належать до земель державної власності лісогосподарського призначення.
26.07.2024 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких як на доказ надання СЛАП «Сарненський держлісгосп» у постійне користування земельної ділянки на території колишньої Тутовицької сільської ради земельної ділянки прокурор посилається на розпорядження Сарненської РДА Рівненської області № 493 від 02.12.2004. При цьому прокурор не взяв до уваги той факт, що згідно з інформацією про юридичну особу з ЄДРЮОФОПГФ, юридична особа ДП СЛАП «Сарненський держлісгосп» зареєстрована 06.12.2004, тобто вказане розпорядження було прийнято за чотири дні до того, як була створена вказана юридична особа. Крім того, за твердженням відповідача-1, посилання прокурора на розпорядження Сарненської РДА Рівненської області, як на підтвердження факту передачі спірних земельних ділянок у постійне користування ДП «Ліси України», є некоректним, так як це рішення є проміжним, і згідно з ним лише надано СЛАП «Сарненський держлісгосп» дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для ведення лісового господарства, а інших розпорядчих документів, які б підтверджували саме факт затвердження проєкту землеустрою та передачі спірних земельних ділянок у постійне користування СЛАП «Сарненський держлісгосп», прокурором до позовної заяви не долучено, а тому недоведеним залишається факт передачі спірних земельних ділянок у постійне користування вказаному лісогосподарському підприємству до 28.03.2006, тобто до дати набрання чинності п. 5 перехідних положень ЛК України.
16.07.2024 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» передано лише під охорону без надання земельних ділянок в постійне користування. ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» в період з 2005 по 2015 роки не було землекористувачем на території Сарненського району та, відповідно, відомості про суб'єкта не містилися у формі № 2-зем державної статистичної звітності з кількісного обліку земель. Згідно з даними державного земельного кадастру, а саме державного акта на право колективної власності на землю серія РВ № 00004, зареєстрованого за № 2 від 21.09.1995, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Горинь», земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 перебували у колективній власності з цільовим призначенням для сільськогосподарського використання. Земельна ділянка з кадастровим номером 5625487600:07:002:0094 відносилась до земель запасу. Прокурором на обґрунтування позовних вимог, крім розпорядження Сарненської РДА Рівненської області № 493 від 02.12.2004, інших розпорядчих документів, які б підтверджували факт передачі спірних земельних ділянок у постійне користування ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», не надано. Ураховуючи наказ Міністерства аграрної політики України від 21.10.2004 № 375, розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації від 02.12.2004 № 493, від 26.12.2005 № 552 та те, що ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» були передані під охорону ліси до того, як було створено саму юридичну особу ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», останнє не набуло право користування лісами, а земельні ділянки для ведення лісового господарства у встановленому законодавством порядку ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» не передавались. Своє право на отримання в постійне користування земельні ділянки для ведення лісового господарства ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» у встановленому законом порядку не реалізувало тощо.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результат їх розгляду.
Ухвалою суду від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державне підприємство "Ліси України", підготовче засідання у справі призначене на 02.09.2024 (з врахуванням ухвали суду від 16.07.2024 про внесення виправлень).
Ухвалою суду від 02.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 16.09.2024, клопотання першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про витребування доказів задоволено та витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області оригінали або належним чином засвідчені копії (у випадку неможливості надання оригіналів) наказів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10.12.2020 № 54-13, від 24.12.2020 № 77-13, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12020180000000327.
Ухвалою суду від 16.09.2024 закрито підготовче провадження у справі № 918/633/24, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024. Цією ж ухвалою повторно витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області оригінали або належним чином засвідчені копії (у випадку неможливості надання оригіналів) наказів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10.12.2020 № 54-13, від 24.12.2020 № 77-13, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12020180000000327.
24.09.2024 від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшли документи, що витребовувались ухвалами суду від 02.09.2024 та від 16.09.2024.
У судовому засіданні 30.09.2024 оголошено перерви на 14.10.2024 та 28.10.2024.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11.10.2004 № 530 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства області» доручено райдержадміністраціям вирішити до кінця 2004 року відповідно до законодавства питання щодо організації раціонального використання земель лісового фонду, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, зокрема шляхом надання цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам або іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи з ведення лісового господарства.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 21.10.2004 № 375 «Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств у Рівненській області» створено Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Сарненський держспецлісгосп» (ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп»).
Згідно з розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації від 02.12.2004 № 493 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства Сарненського району» ліси, що знаходяться в користуванні Спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Сарненське», передано під охорону та проведення інших лісогосподарських заходів до отримання державного акту на право постійного користування землі новоствореному ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», також надано дозвіл спеціалізованому лісогосподарському агропромисловому підприємству «Сарненський держспецлізгосп» на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для ведення лісового господарства орієнтовною площею 5203,4 га.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 10.06.2014 № 217 реорганізовано ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» шляхом приєднання його до Державного підприємства «Сарненське лісове господарство» (ДП «Сарненський лісгосп») та вказано про оформлення в установленому порядку права постійного користування земельними ділянками.
ДП «Сарненський лісгосп» матеріалами лісовпорядкування змінено організаційну структуру і таксацію лісів підприємства, оскільки до його складу увійшли землі ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 929 припинено ДП «Сарненський лісгосп» шляхом реорганізації - приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП «Ліси України»), яке є правонаступником прав та обов'язків ДП «Сарненський лісгосп».
Отже, наразі право постійного користування землями належить ДП «Ліси України», яке наказом від 30.12.2022 № 171 ці землі закріпило за філією «Сарненське лісове господарство» ДП «Ліси України».
На підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 10.06.2014 № 217 ДП «Сарненський лісгосп» 28.11.2022 звернулося до Рівненської обласної державної адміністрації з клопотання про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 36,7577 га у постійне користування для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за рахунок земель запасу лісогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Сарненської міської ради (колишньої Тутовицької сільської ради).
За результатами розгляду зазначеного клопотання Департаментом екології та природних ресурсів Рівненської обласної держаної адміністрації 16.01.2023 повідомлено державне підприємство про те, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 зареєстровано право територіальної громади в особі Сарненської міської ради.
Зокрема, як установлено судом, наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10.12.2020 № 54-ІЗ «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) на території Тутовицької сільської ради (за межами населених пунктів) Сарненського району Рівненської області згідно з додатком.
У п. 2 Переліку земельних ділянок, визначених технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Тутовицької сільської ради, що є додатком до згаданого наказу, вказано земельну ділянку з кадастровим номером 5625487600:07:002:0094 площею 1,0114 га, вид угідь - пасовища.
Також наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 24.12.2020 № 77-ІЗ «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) на території Тутовицької сільської ради (за межами населених пунктів) Сарненського району Рівненської області згідно з додатком.
Відповідно до п. 27, 29, 32 Переліку земельних ділянок, визначених технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Тутовицької сільської ради, що є додатком до наказу від № 77-ІЗ, вказано земельні ділянки: кадастровий номер 5625487600:07:002:0100 площею 0,7321 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0110 площею 1,4019 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0103 площею 0,9486 га, вид угідь - пасовища.
Згідно з Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-5917081172020, НВ-0520923362020, НВ-4614719062020, НВ-6113916942020 на підставі вказаних технічних документацій у 2020 році за принципом екстериторіальності зазначені земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 15.12.2020 № 17-48-ОТГ, 05.01.2021 № 17-4-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Сарненській територіальній громаді в особі Сарненської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: кадастровий номер 5625487600:07:002:0094 площею 1,0114 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0100 площею 0,7321га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0110 площею 1,4019 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0103 площею 0,9486, які прийняті міською радою за актами приймання-передачі від 15.12.2020 та 05.01.2021.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Сарненською міською радою 18.05.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5625487600:07:002:0094, а 19.06.2021 - на земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103.
Водночас, згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» 2005-2007 років, у користуванні державного підприємства перебували землі загальною площею 6986 га, у тому числі на території Сарненського лісництва - 2750 га, Тутовицької сільської ради - 216 га.
Територія спірних земель відображена на планшеті № 13, Плані лісонасаджень Сарненського лісництва ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», лісовпорядкування 2005 року, Проєкті організації та розвитку лісового господарства Сарненського лісництва ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» 2007 року, згідно з якими вони знаходилися у 22 кварталі лісництва (виділи 6, 7, 8 та 11, вкриті лісом віком 20,43 роки).
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування розглянуті та затверджені протоколом другої лісовпорядної наради 18.04.2007.
Згідно з Планом лісонасаджень Сарненського лісництва ДП «Сарненський лісгосп», лісовпорядкування 2019 року, Проєктом організації та розвитку лісового господарства Сарненського лісницва ДП «Сарненський лісгосп» (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків) 2020 року, планшетом № 6 земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 розташовані у 44, 45 та 53 кварталах лісництва.
Відповідно до таксаційного опису Проєкту 2020 року квартали 44 (виділ 21 площею 0,6 га), 45 (виділ 21 площею 1,3 га, виділ 23 площею 0,7 га), та 53 (виділ 23 площею 0,9 га) зайняті пісками, біогалявиною та відтворювальною ділянкою мисливської фауни з лісовими насадженнями віком 34 роки. На ділянках, зайнятих піском та біогалявиною, окрім цього, наявні лісові культури.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування розглянуті та затверджені протоколом другої лісовпорядної наради 22.10.2020.
Відповідно до інформації філії «Сарненське лісове господарство» ДП «Ліси України», наданої у листах від 29.08.2023 №905/26.16-23, 13.09.2023 № 985/26.16.6-23, земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Сарненський лісгосп» 2019 року (на цей час філія «Сарненське лісове господарство ДП «Ліси України»), знаходяться у 44, 45 та 53 кварталах лісництва.
Графічними матеріалами, наданими ВО «Укрдержліспроект» з листом від 14.05.2024 № 04-574 підтверджено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 частково накладаються на межі 44, 45, 53 кварталів Сарненського лісництва ДП «Сарненський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2019 року.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 26.06.2004 № 4933-Е, виконаного експертом Рівненського відділення Львівського НДІСЕ, відповідно до топографо-геодезичних робіт із землеустрою, наданих відділом (топографо-геодезичних робіт із землеустрою земель оборони) військової частини НОМЕР_1 Управління воєнно-топографічне і навігації, наявне накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103, 5625487600:07:002:0107 на земельні ділянки, які згідно з «Планом лісонасаджень Сарненського лісництва ДП «Сарненський лісгосп» Рівненської області» знаходяться на території Сарненської міської ради (раніше Тутовицької сільської ради) Сарненського району Рівненської області та перебувають у користуванні для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг ДП «Сарненське лісове господарство». Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) на території Тутовицької сільської ради (за межами населених пунктів) Сарненського району Рівненської області» (5625487600:07:002:0094) та її затвердження не відповідає вимогам земельного законодавства. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) на території Тутовицької сільської ради (за межами населених пунктів) Сарненського району Рівненської області» (5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103) та її затвердження не відповідає вимогам земельного законодавства. Ураховуючи викладене, прокурор стверджує, що за даними планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування у сукупності з графічними даними ВО «Укрдержліспроект» частина земельних ділянок з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 перебуває у постійному користуванні ДП «Сарненський лісгосп» та належить до земель лісогосподарського призначення державної форми власності.
За інформацією, наданою у листі філією «Сарненське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 29.08.2023 № 905/26.16-2023, ДП «Сарненський лісгосп» добровільно не відмовлялося від права постійного користування землями лісогосподарського призначення, за рахунок яких сформовані частково земельні ділянки з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103, а також не надавало згоди на їх вилучення з постійного користування державного підприємства. Вказане також свідчить про відсутністю будь-яких прийнятих уповноваженим органом рішень щодо зміни їх цільового призначення та вилучення.
За таких обставин прокурор просить суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, скасування державної реєстрації права комунальної власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини, пов'язані із передачею земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебували на праві постійного користування держаного підприємства (за матеріалами лісовпорядкування), у комунальну власність, регулювання яких здійснюється ЛК України, ЗК України, Законом України «Про землеустрій», Законом України «Про державний земельний кадастр» тощо.
Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.
Рівненською обласною прокуратурою на адресу Рівненської обласної державної (військової) адміністрації скеровано лист від 19.06.2024 № 15/2-322вих-24, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та наявність підстав для захисту інтересів держави.
У відповідь Рівненська обласна військова адміністрація листом від 26.06.2024 повідомила, що не заперечує щодо вжиття заходів на захист інтересів держави органами прокуратури.
Суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Щодо належності частини спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення державної форми власності.
У силу вимог ст. 3 ЛК України (у редакції, чинній станом на дату створення ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», якщо інше не обумовлено судом) ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.
Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать: усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Питання створення, охорони і використання насаджень, що не належать до лісового фонду, регулюються іншими актами законодавства (ст. 4 ЛК України).
За ч. 1, 2, 4 ст. 9 ЛК України користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
Згідно з п. 5 розд. VIIІ «Прикінцеві положення» ЛК України (в редакції Закону України від 08.02.2006 3404-ІУ) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками документами, що підтверджуюсь це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
При цьому правова позиція, згідно з якою планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та віднесення земель до категорії лісогосподарського призначення, неодноразово висловлена судами, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15, від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс 14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15, від 21.02.2018 у справі №488/5476/14, від 04.09.2019 у справі № 185/3252/14, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, зокрема Плану лісонасаджень Сарненського лісництва ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп», лісовпорядкування 2005 року, ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» належали земельні ділянки загальною площею 2750 га, зокрема виділи 6, 7, 8 та 11 у 22 кварталі лісництва, які за матеріалами лісовпорядкування 2019 року змінені на виділи 21 кварталу 44, виділ 21 кварталу 45, виділ 23 кварталу 45 та виділ 23 кварталу 53 відповідно.
Саме у вказаних виділах знаходиться частина земельних ділянок, щодо яких виник.
Отже, спірні земельні ділянки відносилися до земель лісогосподарського призначення станом на дату внесення змін до ЛК України, а відтак доводи відповідачів, зокрема відповідача-1 про те, що прокурором не надано доказів перебування спірних земельних ділянок у користуванні ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» до 28.03.2006, є необґрунтованими.
Стосовно заперечень відповідаач-2 про те, що спірні земельні ділянки належали о земель сільськогосподарського призначення на перебували у колективній колективного сільськогосподарського підприємства «Горинь», то суд вважає за необхідне зазначити таке. Сарненський держспецлісгосп, до 2000 року міжгосподарський лісгосп, організований 1983 році на базі колгоспно-радгоспних лісів Сарненського району Рівненської області. Перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу держспецлісгоспу, проведено у 1987 році Українською аерофотолісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства. У зв'язку з реформуванням колективних сільськогосподарських підприємств у березні 2000 року міжгосподарський лісгосп реорганізовано в спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив «Селянський ліс». У подальшому на основі кооперативу створено ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп». Метою його створення було, зокрема раціональне використання земель лісового фонду, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, зокрема шляхом надання цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. Відтак цілком можливо, що до складу ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» увійшла частина заліснених земельних ділянок КСП «Горинь», однак зазначене не змінює цільового призначення вказаних земельних ділянок та їх передачу у зв'язку з цим ДП «СЛАП «Сарненський держспецлісгосп».
Щодо вимог про визнання незаконними та скасування наказів відповідача-2.
Відповідно до ст. 55, 57 ЗК України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних наказів) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
За ст. 45-48 ЛК України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних наказів) на всій території України є обов'язковим лісовпорядкування, яке ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Лісовпорядкування, зокрема передбачає виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів, складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням.
Отже, лісовпорядкування проводиться на землях лісогосподарського призначення, відомості про якісні та кількісні характеристики яких містяться і у відповідних проєктах та планово-картографічних матеріалах до них.
Частинами 1, 2 ст. 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, Кабінету Міністрів України, обласних, районних державних адміністрацій відповідно до закону.
З 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», п. 3, 4,1 7 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначено, що з дня набрання ,чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі,1 споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» 1 «б» пункту 4 цього розділу. У державній власності залишаються: г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Надалі Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення ЗК України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками та вирішено питання щодо розмежування земель державної та комунальної власності.
Зокрема, п. 24 розділу X Перехідних положень ЗК України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.
Отже, землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів,що використовуються державними лісогосподарськими підприємствами на праві постійного користування; лісогосподарського призначення, залишаються у власності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі лісогосподарського призначення.
Визначення цільового призначення земельної ділянки здійснюється в процесі землеустрою.
За ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок (ст. 50 Закону України «Про землеустрій).
Згідно з положеннями ч. 2, 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. Зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Такі вимоги містяться у ст. 57 ЛК України, згідно з якими зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.
Частиною 2 ст. 117 ЗК України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
Згідно з ч. 4, 5, 8 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу.
У силу вимог ч. 1 ст. 22 ЛК України підставами припинення права постійного користування лісами є: 1) припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом; 2) використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; 3) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (п. «а», «б» ч. 1 ст. 141 ЗК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Приписами ч. 2, 6, 9 ст. 149 ЗК України унормовано, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч. ч. 5, 9 цієї статті. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.
У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку (п. 10 ст. 149 ЗК України).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин припинення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення державної власності, що перебували у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського підприємства, могло відбуватися або у разі добровільної відмови землекористувача за його заявою до власника земельної ділянки, або земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення (ліси), які перебували у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, за їх згодою або у судовому порядку могли вилучатися для суспільних та інших потреб лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Також Кабінетом Міністрів України погоджувалася зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення.
Разом з тим Законом України від 28.04.2020 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», що набрав законної сили 27.05.2021, ч. 8 ст. 122 та ст. 149 ЗК України викладено у нових редакціях, за змістом яких у Кабінету Міністрів України нині немає повноважень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення. Такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
На цей час розпорядником земель лісогосподарського призначення державної власності, у тому числі і щодо вилучення земель такої категорії, є Рівненська обласна державна (військова) адміністрація.
У силу вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України Держгеокадастр України та його територіальні органи мають повноваження на розпорядження виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
Документи, на підставі яких відповідачем-2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та у подальшому передано спірні земельні ділянки із державної у комунальну власність, не містять жодних рішень Кабінету Міністрів України про їх вилучення з постійного користування ДП «Сарненський лісгосп» та зміну цільового призначення, а також відмови державного підприємства від своїх прав як землекористувача.
При цьому зазначеними наказами фактично змінено цільове призначення земельних ділянок з категорії землі лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, вилучено їх з постійного користування ДП «Сарненський лісгосп» і передано у комунальну власність Сарненської міської ради.
Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено ч. 2 ст. 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Зазначені положення кореспондуються з вимогами ст. 16, 21, 393 ЦК Україні щодо способу захисту порушених прав - визнання незаконними та скасування судом рішень органів влади, які в незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01 2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02 2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
У справі, що розглядається, за доводами прокурора незаконно сформовані спірні земельні ділянки частково накладається на землі державного лісового фонду, отже, лише частина спірних земельних ділянок є власністю держави, інша її частина належить до земель комунальної власності.
За таких обставин заслуговують на увагу доводи прокурора, що повернення земельних ділянок загальною площею у власність держави порушуватиме право комунальної власності Сарненської міської ради на частину земельних ділянок, а часткове її повернення неможливе у зв'язку з їх сформованістю як єдиного об'єкта цивільних прав. Відповідно, зобов'язати відповідача повернути незаконно сформовані земельні ділянки на користь позивача у такому випадку буде неправомірним, при цьому здійснити їх поділ неможливо.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 y справі № 910/5201/19 наголошено, що рішення органу влади чи місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин можна оспорювати з погляду його законності. Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.
Ураховуючи викладене, зміна цільового призначення спірних земель відбулась за відсутності рішення уповноваженого органу, відтак накази Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10.12.2020 № 54-13, 24.12.2020 № 77-13 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель» в частині затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103, що розташовані за межами населених пунктів Тутовицької сільської ради, прийнято з порушенням вимог законодавства України.
Як наслідок, передача спірних земельних ділянок у комунальну власність наказами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 15.12.2020 № 17-48-ОТГ, 05.01.2021 № 17-4-ОТГ також здійснена незаконно.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації права комунальної власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
У справі, що розглядається, оскаржувані накази відповідача-2 стали підставою для незаконного формування земельних ділянок як ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, що відбулось внаслідок неправомірного вилучення з державної власності і постійного користування ДП «Ліси України» земель державного лісового фонду площе і, як наслідок, призвело до незаконної державної реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки та набуття на них права комунальної власності.
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абз. 5 ч. 10).
З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.
Зважаючи на викладене, вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", «Серявін та інші проти України», "Ruiz Torija v. Spain" тощо).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 48 448,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позов задоволено, відтак судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91,123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації до Сарненської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, скасування державної реєстрації права комунальної власності, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі задоволити.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення, шляхом:
визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 10.12.2020 № 54-13 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) на території Тутовицької сільської ради (за межами населених пунктів) Сарненського району Рівненської області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 5625487600:07:002:0094 площею 1,0114 га;
визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 24.12.2020 № 77-13 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) на території Тутовицької сільської ради (за межами населених пунктів) Сарненського району Рівненської області щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 5625487600:07:002:0100 площею 0,7321га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0110 площею 1,4019 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0103 площею 0,9486 га;
визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 15.12.2020 № 17-48-ОТГ в частині передачі Сарненській територіальній громаді в особі Сарненської міської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 5625487600:07:002:0094 площею 1,0114 га;
визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 05.01.2021 № 17-4-ОТГ в частині передачі Сарненській територіальній громаді в особі Сарненської міської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 5625487600:07:002:0100 площею 0,7321 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0110 площею 1,4019 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0103 площею 0,9486 га;
скасування державної реєстрації права комунальної власності Сарненської міської ради (ідентифікаційний код 04057770) на земельні ділянки кадастровий номер 5625487600:07:002:0094 площею 1,0114 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0100 площею 0,7321 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0110 площею 1,4019 га, кадастровий номер 5625487600:07:002:0103 площею 0,9486 га;
скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5625487600:07:002:0094, 5625487600:07:002:0100, 5625487600:07:002:0110, 5625487600:07:002:0103 у Державному земельному кадастрі.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (33013, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 37, ідентифікаційний код 39768252) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077) 24 224, 00 грн судового збору.
Стягнути з Сарненської міської ради (34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. Широка, 31, ідентифікаційний код 04057770) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077) 24 224, 00 грн судового збору.
Позивач: Рівненська обласна військова адміністрація (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1, ідентифікаційний код 13986712).
Відповідач-1: Сарненська міська рада (34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. Широка, 31, ідентифікаційний код 04057770).
Відповідач-2: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (33013, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 37, ідентифікаційний код 39768252).
Стягувач за судовим збором: Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 28.10.2024.
Суддя О.Андрійчук