79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.10.2024 Справа № 914/1875/16(914/348/24)
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»
до відповідача:ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2
про:витребування нерухомого майна
в межах справи:№ 914/1875/16
про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Андріюк В. М.
Представники:
Позивача:Іванишин О. О. - адвокат
Відповідача:ОСОБА_1 - присутня особисто; Цімко П. О. - адвокат
Третьої особи на стороні позивача:Авраміч В. О. - адвокат
Третьої особи на стороні відповідача:Павлишин І. М. - адвокат
06.02.2024 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 385 від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОРМ 17773246101.
Одночасно з пред'явленням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» подано заяву від 26.01.2024 р. вих. № 02-01/789 про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/1875/16(914/348/24); ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман»; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2024 р.; задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, витребування якого є предметом спору та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого нерухомого майна.
04.03.2024 р. до суду за вх. № 6226/24 від ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
05.03.2024 р. до суду за вх. № 6375/24 від ТзОВ фірми «Гетьман» надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
05.03.2024 р. до суду за вх. № 6396/24 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.03.2024 р. до суду за вх. № 880/24 від відповідача надійшла заява про залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 07.03.2024 р. задоволено клопотання ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» та клопотання ТзОВ фірми «Гетьман» про розгляд справи № 914/1875/16(914/348/24) в порядку загального позовного провадження; ухвалено розгляд справи № 914/1875/16(914/348/24) здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2024 р.; задоволено заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача та залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ( ОСОБА_1 ).
23.04.2024 р. до суду за вх. № 11007/24 від представника ТзОВ фірми «Гетьман» надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 23.04.2024 р. підготовче засідання відкладено на 30.05.2024 р.
29.05.2024р. до суду за вх. № 14402/24 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання.
Ухвалою суду від 30.05.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2024 р.
У зв'язку з відпусткою судді Цікало А. І., судове засідання, призначене на 25.06.2024 р., не відбулось.
Ухвалою суду від 24.06.2024 р. розгляд справи призначено на 10.09.2024 р.
10.09.2024 р. до суду за вх. № 22054/24 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанов Верховного суду, у яких викладено правові висновки, які в подальшому застосовувались під час касаційного перегляду в інших справах.
10.09.2024 р. до суду за вх. № 22052/24 від представника відповідача надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження у справі.
10.09.2024 р. до суду за вх. № 22051/24 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді ПП «Львівська міська агенція нерухомості» щодо обставин придбання ОСОБА_1 через вказану агенцію нежитлових приміщень, витребування яких є предметом даного спору.
10.09.2024 р. до суду за вх. № 3371/24 від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 10.09.2024 р. відхилено заяву представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі; відхилено заяву ОСОБА_3 про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; розгляд справи відкладено на 26.09.2024 р.
24.09.2024 р. до суду за вх. № 23237/24 від ОСОБА_2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових пояснень-заперечень на позовну заяву.
26.09.2024 р. до суду за вх. № 23385/24 від представника ТзОВ фірми «Гетьман» надійшло клопотання про залишення без розгляду письмових пояснень третьої особи на стороні відповідача.
26.09.2024 р. до суду за вх. № 23407/24 від відповідача надійшли пояснення у справі.
Ухвалою суду від 26.09.2024 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2024 р.
07.10.2024 р. до суду за вх. № 24261/24 від представника ОСОБА_2 адвоката Павлишина Ігоря Мирославовича надійшла заява про відвід судді Цікало А. І. у справі № 914/1875/16(914/348/24).
Ухвалою суду від 08.10.2024 р. заяву представника ОСОБА_2 адвоката Павлишина Ігоря Мирославовича про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1875/16(914/348/24) визнано необґрунтованою, передано матеріали справи № 914/1875/16(914/348/24) для вирішення питання про відвід судді Цікала А.І. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 р., для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначено суддю Артимовича В. М.
Ухвалою суду від 10.10.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 адвоката Павлишина Ігоря Мирославовича про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/1875/16(914/348/24); справу № 914/1875/16(914/348/24) повернуто раніше визначеному складу суду.
В судовому засіданні 17.10.2024 р. оголошено перерву до 18.10.2024 р.
18.10.2024 р. до суду за вх. № 25303/24 від відповідача надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. у справі № 914/1875/16(914/348/24).
Судом визнано дії ОСОБА_1 щодо заявлення завідомо безпідставного відводу судді зловживанням процесуальними правами; заяву ОСОБА_1 про відвід судді Цікала А. І. у справі № 914/1875/16(914/348/24) залишено без розгляду.
Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання з'явились, позовні вимоги заперечили, просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у поясненнях.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у поясненнях.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позов тим, що спірне нерухоме майно, яке належало позивачу, вибуло із володіння останнього на підставі аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута, проведеного в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман». За результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1), 01.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та переможцем аукціону - ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 6269. Результати вказаного аукціону та договір купівлі-продажу, укладений за результатами такого аукціону, визнано недійсними постановою Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16. Відтак, у позивача виникла необхідність витребувати своє нерухоме майно від останнього набувача.
Позиція відповідача.
ОСОБА_1 , заперечуючи позов зазначає, що вона є добросовісним набувачем спірного майна та не може нести відповідальність за порушення третіх осіб. Вказує, що позивачем не надано жодних доказів які б свідчили про те, що відповідач могла знати про наявність обставин, на які покликається позивач, як на підставу витребування майна. Вважає, що якщо ліквідатором при проведенні аукціону з продажу майна банкрута допущено порушення, внаслідок яких результати такого аукціону визнано недійсними, то позивач повинен звернутись із відповідним позовом про відшкодування збитків до особи, діями якої таку шкоду завдано. Також зазначає, що відповідач більше шести років використовує спірне майно, а позивачем впродовж вказаного періоду не заявлялись вимоги щодо такого майна, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача. Крім того вказує, що у спірному приміщені нею зроблено ремонт і таке приміщення використовується у господарській діяльності (магазин-книгарня) яка є єдиним джерелом доходу сім'ї. Витребування спірного майна у відповідача, призведе до негативних наслідків для відповідача та спричинить йому непомірних втрат.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кантієро» підтримало позовні вимоги та просить задоволити позов, з тих самих підстав, що наведені позивачем у позовній заяві та поясненнях.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
ОСОБА_2 , у поясненнях щодо позову зазначає, що постанову від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16 ВС ухвалено не досліджуючи відеозапису аукціону від 01.12.2017 р. ОСОБА_2 отримано висновок експерта від 11.06.2024р. № 6649/24-35 за результатами проведення судової експертизи відеозапису аукціону від 01.12.2017 р., яким визначено дату та час створення відеофайлу з записом аукціону, а саме 01.12.2017 р. розпочато о 10 год. 09 хв. На думку ОСОБА_2 , не дослідження судами відеофайлу від 01.12.2017 р. не може бути підставою для витребування майна у добросовісного набувача. ОСОБА_2 стверджує, що позивач повинен довести доказово факт відсутності дати та часу здійснення відеозапису аукціону від 01.12.2017 р. та законність такого аукціону повинно досліджуватись у даній справі. Також зазначає, що ТзОВ фірма «Гетьман» з 2017 року була обізнана про факт відчуження спірного майна, однак жодного разу не надала зауважень щодо такого відчуження, а навпаки стверджувала про дотримання всіма учасниками аукціону вимог законодавства під час проведення аукціону, чим підтвердила свою волю та обізнаність про передачу майна за відплатним договором. На підставі зазначеного, ОСОБА_2 вважає, що відсутні підстави для витребування спірного майна у відповідача, як добросовісного набувача, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:
В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман». Справа перебуває на стадії ліквідації банкрута, введеної постановою Господарського суду Львівської області від 28.07.2016 р.
01.11.2017 р. та 02.11.2017 р. на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення (номер публікації 46869) про проведення другого повторного аукціону (відкритих торгів) з продажу майна, що належить банкруту (ТзОВ фірмі «Гетьман») з можливістю зниження початкової вартості.
До складу Лоту № 1 увійшло наступне майно:
- нежитлове приміщення загальною площею 54,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 86,8 кв.м. (приміщення позначені за планом земельної ділянки літерою «А-5» (1-11), що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлові приміщення загальною площею 290,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 ;
- нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 113,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ;
- нежитлові приміщення 54-1 54-21, приміщення підвалу ХVІІІ-ХХІІ, загальною площею 369,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 ;
- нежитлові приміщення, загальною площею 77,4 кв.м. (приміщення позначені цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6 які розташовані на першому поверсі), що розташовані за адресою: АДРЕСА_7 ;
- нежитлові приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення, загальною площею 53,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_8 ;
- нежитлові приміщення загальною площею 88,5 кв.м. (нежитлові приміщення в підвалі позначені номерами II, III; на першому поверсі будинку 11-1, 11-2, 11-3, 11-4, 11-5), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_9 ;
- нежитлове приміщення, загальною площею 22,4 кв.м. (нежитлові приміщення позначені номерами 7-1, 7-2, 7-3, 7-4, 7-5, розташовані на першому поверсі будинку), що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 ;
- нежитлове приміщення, загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_9 ;
- нежитлові приміщення загальною площею 119,7 кв.м. (приміщення позначені в поверхневому плані літерами 69, 70, 70(1), 71-75, 89, 90 і розташовані на першому поверсі будинку), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 ;
- земельна ділянка, площею 1,0000 га, кадастровий номер 4624588300:02:000:0102, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва відпочинкового комплексу, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, Тухольківська сільська рада, урочище «Стаї»;
- будівля овочесховища площею 776,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_9 ;
- рухоме майно, товари в обороті (лікарські засоби) згідно переліку, вказаного в оголошенні;
- дебіторська заборгованість згідно переліку, вказаного в оголошенні.
Проведення зазначеного аукціону призначено на 01.12.2017 р.
01.12.2017 р. відбулися другі повторні торги (аукціон) з продажу майна банкрута - ТзОВ фірми «Гетьман», за результатами якого майно банкрута (Лот № 1) реалізовано за ціною 1523990,80 грн., а переможцем аукціону визнано ОСОБА_4 .
За результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1), 01.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та переможцем аукціону - ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 6269.
07.12.2007 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І., зареєстрований в реєстрі за № 6407, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 прийняв у власність нежитлове приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 20.06.2019 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Ю. О., зареєстрований в реєстрі за № 3278, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила нежитлове приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на час розгляду справи, спірне майно перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16 визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман», який відбувся 01.12.2017 р.; визнано недійсним договір купівлі-продажу б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Гетьман» та ОСОБА_4 за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 р. із продажу майна банкрута (Лот № 1).
У зв'язку з визнанням недійсним аукціону з продажу майна банкрута та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна на аукціоні, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гетьман» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Солдаткіна І. В. звернулось до суду з даним позовом про витребування майна, яке було предметом недійсного аукціону, з чужого незаконного володіння останнього набувача - ОСОБА_1 на користь власника - ТзОВ фірми «Гетьман».
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Аналіз статей 216, 328 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а незаконність набуття права власності, яка встановлена судом не може обґрунтовувати правомірності набуття права власності.
Отже, правочин який визнаний судом недійсним не породжує наслідків визнання за набувачем права власності на спірне майно.
Таким чином, набувач за недійсним правочином не може вважатись законним власним майна, яке придбане за недійсним правочином, а відтак, таке неіснуюче право власності не породжує й прав щодо розпорядження майном, зокрема, продажу третім особам.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
В постановах Верховного Суду від 09.08.2018 р. у справі № 927/876/17, від 11.09.2018 р. у справі № 910/9555/16, постановах Верховного Суду України від 15.03.2017 р. у справі №3-1515гс16, від 25.01.2017 р. у справі №3-1533гс16, від 23.11.2016 р. у справі № 3-1058гс16, від 05.10.2016 р. у справі № 3-604гс16 зазначений наступний правовий висновок:
«Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК України).
Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини 1 статті 338 ЦК України, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 338 ЦК України.
У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.
Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.».
Таким чином, для застосування даної норми необхідно встановити факт, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом і перейшло у володіння особи, яка відчужила дане спірне майно, не маючи права на його відчуження.
У процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником. Отже, вибуття майна з володіння власника відбувається не за його волевиявленням, а в силу прямої вказівки спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб що передбачені Конституцією України та законодавством про банкрутство. Отже, встановлення судом недійсності аукціону з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі та правочину, укладеного за наслідками такого аукціону, очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності і законності та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.
В ухвалі Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 р. у справі № 914/1875/16 встановлено, що ліквідатором ТзОВ фірми «Гетьман» Винником О. В. неналежно здійснено повноваження щодо продажу майна банкрута. Таке неналежне виконання обов'язків призвело до визнання Верховним Судом недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ фірми «Гетьман».
В постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 р. у справі № Б-19/207-09 наведено правову позицію, що здійснення ліквідатором права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України.
У п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 р. у справі № 922/614/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
У даному випадку, спірне майно вибуло поза волею власника (ТзОВ фірми «Гетьман»).
Щодо тверджень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про те, що законність аукціону з продажу майна банкрута повинно бути досліджено у даній справі, суд зазначає таке.
Визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу майна банкрута, укладеного за результатом такого аукціону було предметом судового розгляду в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство ТзОВ фірми «Гетьман» за заявою забезпеченого кредитора.
За результатами такого судового розгляду, постановою Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16 встановлено, що аукціон з продажу майна банкрута, який відбувся 01.12.2017 р., проведено з порушенням вимог закону (організатором аукціону було недотримано приписів закону щодо фіксації аукціону технічними засобами).
Суд зазначає, що у позивача виникла можливість звернення з даним позовом про витребування майна виключно після ухвалення Верховним Судом постанови від 05.07.2023 р. у справі № 914/1875/16 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу такого майна та договору купівлі-продажу майна банкрута, укладеного за результатом аукціону з продажу майна банкрута, про що вказано у зазначеній постанові Верховного Суду.
Вказане також спростовує доводи відповідача про недобросовісну поведінку позивача щодо не звернення з позовом про витребування майна з 2017 року, оскільки у позивача виникла можливість звернення з позовом про витребування майна виключно після визнання недійсними результатів аукціону від 01.12.2017 р. з продажу майна банкрута та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна банкрута, укладеного за результатом такого аукціону.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подано до матеріалів справи висновок експерта від 11.06.2024 р. № 6649/24-35 за результатами проведення судової експертизи відеозапису аукціону від 01.12.2017 р. Вказана експертиза проведена за заявою ОСОБА_2 . За результатами проведеної експертизи визначено дату та час створення відеофайлу з записом аукціону, а саме 01.12.2017 р. розпочато о 10 год. 09 хв.
Визнання судом недійсності аукціону з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі та правочину, укладеного за наслідками такого аукціону, свідчить про вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності і законності. Розпорядження ліквідатором майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння. Отже, у даному випадку, спірне майно вибуло поза волею власника (ТзОВ фірми «Гетьман»), а тому вимога позивача про витребування майна від останнього набувача ( ОСОБА_1 ) підлягає задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи
У даній справі суд вважає, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Щодо судових витрат.
Відповідно до платіжної інструкції № 17 від 26.01.2024 р. позивачем сплачено судовий збір за розгляд даної позовної заяви у розмірі 29220,81 грн.
Також, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1514,00 грн. за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 12 від 26.01.2024 р.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна - задоволити.
2. Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м.Львів, 79059; ідентифікаційний код юридичної особи 22366581) нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 90,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОРМ 17773246101.
3. Стягнути з у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Гетьман» (вул. Миколайчука, буд. 22, м.Львів, 79059; ідентифікаційний код юридичної особи 22366581) 30734 грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28 жовтня 2024 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.